WEB-ресурс научно-практических конференций

Мельничук О.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

МОРФОЛОГО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЙ КОНЦЕПТУ БЕЗУМСТВО У СУЧАСНИХ БРИТАНСЬКИХ ТВОРАХ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ

Жанрова природа фентезі бере початок з середньовічних легенд, епічних оповідань і міфології. Саме слово «фентезі» в перекладі з англійської означає фантазію, вигадку, казку. Виникненню цього специфічного жанру, що примикає до фантастики, але в більш вільній, «казковій» манері, що використовує мотиви далеких переміщень у просторі й часі, інопланетних світів, штучних організмів, міфологію древніх цивілізацій, в літературі ХХ віку сприяв рід тенденцій розвитку західної цивілізації [2].

Власне, в жанрі фентезі існують три основних напрями, які доволі часто взаємопереплітаються: героїчне фентезі , або так звані «Романи меча і чаклунства» (Роберт Говард, Майкл Муркок); ігрове фентезі, що походить від системи рольових ігор «D&D» (Трейсі Хікман, Маргарет Уейс, Стівен Рокс) та епічне фентезі, засновником якого є англійського письменник-лінгвіст Джон Рональд Руел Толкін (інші представники – Террі Пратчет, Клайв Льюїс тощо). У XXI столітті у британському фентезі з’явилося нове явище – серія «Гаррі Поттер» письменниці Джоан Ролінг, яка стоїть дещо осторонь вище окреслених напрямів, і не може не привернути увагу лінгвістів, особливо у галузі когнітивної лінгвістики.

Таким чином, актуальність нашого дослідження визначається зростаючою увагою до з'ясування ролі концептів як психоментальних елементів мовної картини світу, а також залежності мовного вираження концептів від внутрішніх мовно-літературних умов, таких як тема, жанр художнього твору, індивідуальні уподобання письменника. Об’єктом даного дослідження є процес вербалізації концепту БЕЗУМСТВО у романі Джоан Ролінг «Гаррі Поттер і Орден Фенікса». Предметом дослідження є морфолого-стилістичні особливості мовних одиниць, що вербалізують досліджуваний концепт.

Дослідження когнітологів спрямовані на експлікацію концептів, що складають концептуальну систему (концептуальну картину світу, далі -ККС), що визначається як інформаційна система, що складається зі знань, уявлень, вірувань, та є результатом пізнання людиною оточуючого світу, інтерпретації, позначення й утримання в свідомості його властивостей у вигляді певної сітки понять [1; 3]. Національна ККС відбивається у відповідній мовній картині світу і вербалізується у відповідних мовних одиницях.

У досліджуваному романі концепт БЕЗУМСТВО вербалізується 40 номінаціями різних частин мови. Морфологічний поділ можна графічно зобразити у вигляді таблиці:

Таблиця 1

З погляду стилістичного поділу, ми розглядали приналежність досліджуваних номінацій до високостильового, нейтрального та розмовного шарів лексики (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

Отже, дослідивши морфолого-стилістичні особливості номінацій, що вербалізують концепт БЕЗУМСТВО у романі Джоан Роулінг, можна зробити висновок, що найбільш вживаними є дієслівні ідіоми, в той час коли дієслова і прислівники використовуються досить рідко. Щодо стилістичного забарвленої лексики, то автор надає перевагу лексиці низького стилю, а саме розмовній. Таку стратифікацію можна пояснити жанром роману та особливою авторською інтенцією. Зображаючи світ підлітків-чарівників, автор, відповідно, керується закономірностями їх повсякденного мовлення. Перспективою подальшого дослідження є семантичні особливості досліджуваних одиниць.

Література:

1. Колесник О.С. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі). Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Колесник; Київ. нац. лінгв. ун-т. – К., 2003. – 20 с.

2. Олейник В.К. - Жанр фэнтези в литературе ХХ века.- http :// www . kulichki . com / tolkien / cabinet / about / oleynik . shtml

3. Садовник-Чучвага Н.В. Концепт ОСУД як складова концептосфери чоловічого роду в картині світу епічного фентезі // Мова. Культура. Комунікація: Матеріали ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (Чернігів, 15 травня 2009 р.). – Чернігів: ВІТ-сервіс, 2009. – С. 112-114.