WEB-ресурс научно-практических конференций

Нікітіна А.Р.

Національний технічний університет України “КПІ”

СЕМАНТИЧНІ РОЗБІЖНОСТІ У КОЛЬОРОПОЗНАЧЕННЯХ РІЗНИХ МОВ СВІТУ

Одним із важливих елементів ефективного вивчення іноземної мови, а також вагомою складовою процесу перекладу є урахування невідповідностей ряду лінгвокультурних понять, існуючих у мовах перекладу та оригіналу. Сприйняття та інтерпретація одних і тих самих концептів у носіїв різних мов часто різняться. Це стосується і такого універсального поняття, наявного в будь-якому аспекті життя всіх культурних спільнот, як колір. Тому метою нашої праці є розгляд можливих розбіжностей у семанитиці кольоропозначення у англійській, німецькій, іспанській мовах, мові есперанто та деяких інших.

Як відомо [1: 23], у межах різних культурних ареалів символічний аспект функціонування найменувань кольорів отримує специфічні національно-культурні конотації, пов’язані як із психологією сприйняття кольору тим чи іншим етносом, так і з його історико-культурними традиціями. При цьому конотації в різних мовах залежать в ід структури само ї мови та від рівня розвитку суспільства. Так, наприклад, позначення кольорів веселки в різних мовах варіює: у російській та білоруській мовах існує сім найменувань кольорів, шість кольорів зустрічаємо в англійській і німецькій мовах, у мові шона (Родезія) – чотири, а в мові басса (Ліберія) – лише два кольори [5].

Крім того, символізм у позначенні кольорів в окремих культурах іноді не лише не співпадає, а навіть часто має зовсім інше, протилежне значення. У європейській культурі, наприклад, одне зі значень чорного кольору пов’язується із жалобою, у той час, коли білий асоціюється із життям і чистотою, незаплямованістю, чесністю, радістю, шлюбом тощо, наприклад:

Біле, пругке моє тіло дівоче– блискуче, мов перший сніг (Д.Загул);

It is I whose duty it is to see that your name be made white again. (A. Trollope, Orley Farm, 1861), де слово “ white” набуває значення “честь (імені)”.

У східних культурах, на противагу європейським, кольором оплакування і жалоби визнано білий, а не чорний. Це пов’язано з тим, що за своєю природою він ніби поглинає, нейтралізує всі інші кольори й асоціюється з порожнечею, безтілесністю, крижаним мовчанням і навіть зі смертю [ 5 ]. У свою чергу, в Мексиці кольором жалоби є жовтий, про що засвідчує наступний приклад:

La decoracion tambien consiste en flores amarillas. Son amarillas, porque los muertos reconocen el color amarillo mejor cuando vuelven a casa. Інтер'єр також прикрашають жовтими квітами. Жовтими — через те, що душі померлих впізнають цей колір, коли повертаються додому ( "El Dia de los Muertos en Mexico y „ Allerheiligen“ en Alemania ”). Згідно з повір’ям, у День мертвих (“ El Dia de Los Muertos “) душі померлих мають можливість відвідати тих, хто залишився жити.

Важливо зазначити й той факт, що у країнах Європи і в США чорний символізує витонченість, формальність, а також складність і надзвичайність ситуації. В Японії це колір веселощів, у Китаї – чесності. У американців з добром і стабільністю асоціюється блакитний колір, а у корейців – рожевий та інші пастельні кольори [3].

Цікавим є також умовний рефлекс людини на комбінацію жовтого і чорного кольорів, що символізують небезпеку. Вони наявні в забарвленні джмелів та інших комах, а також є кольором попереджувальних знаків:

t he yellow and black banding of bees and wasps [7: 42] .

Щодо зеленого кольору, то він також сприймається різними народами по-різному. Так, наприклад, у німців він сигналізує про зв’язок з природою, здоров’я та свіжість. Як колір ісламу, він викликає в арабських країнах особливо позитивні емоції, оскільки пов’язаний із кольором прапора пророка [7: 42] . В есперантистів усього світу цей колір асоціюється з надією. Невипадково зірка зеленого кольору є символом мови Есперанто, назва якої перекладається як „той, що сподівається чи надіється” : Vivu la verda stel ! ( Хай живе зелена зірка!) [4: 36]

Синій колір у багатьох народів символізує небо і вічність, а також доброту, вірність та сталість. Крім того, синій колір близький до чорного й одержує подібні з ним символічні значення. Так, у слов’янських народів синій слугував кольором суму, горя, асоціювався з бісівським світом. Синій (блакитний) і білий, разом із червоним, у Європі та Америці пов’язаний у свідомості людей з урядом, країною, оскільки саме ці кольори ми бачимо на прапорах найпотужніших країн, таких як Великобританія, Франція, Росія, США:

The brave "boys in blue" fought manfully and through their efforts the Union has been preserved (‘Congressional Globe’) – Сміливі хлопці y синіх мундирах мужньо боролися в федеральних військах, і завдяки їх зусиллям вдалося зберегти союз північних і південних штатів [6].

У наведеному прикладі “boys in blue” – “хлопці y синіх мундирах”, “хлопці y синьому” – солдати армії Союзу часів Громадянської війни в Сполучених штатах, коли на Півдні країни синій колір оточували зовсім неприязні асоціації.

Ні англ i йська, ні німецька мови не мають відповідного позначення для синього кольору, наприклад, син i й i голубий н i мецькою пере кладаються я к blau , а д i єслово blauen має лише один російський відповідник – "синеть ( о небесах ) ". В английськiй спостер і га ємо аналогiчне явище – blue перекладається i як синiй, i як голубий. Разом з тим , якщо необхідно точніше передати відтінок , вживаються словосполучення “ light blue ”, “ dark blue ” і т.д . [2: 45].

Отже, як свідчить викладене, колористика є частиною мовної картини світу, що і є поясненням відсутності чіткої ідентичності кольорових позначень у різних народів. Семантика кольорів у різних культурних спільнотах часто не співпадає, що призводить до можливих комунікативних конфліктів. Це особливо слід враховувати при перекладі, оскільки його якість значно залежить від ступеня дослідженості семантичної складової концепту “колір” в мові оригіналу та мові перекладу.

Список літератури

1. Голубовська І.О. Етноспецифічні константи мовної свідомості: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук. – Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, К., 2004. – 20 с.

2. Кандинский В.В. О духовном искусстве. – М.: Культура, 1976 . – 155 с .

3. Клюев М.П. Колористика, психология восприятия цвета, цвет и человек [Електронний ресурс]: http://www.rosdesign.com/design/kolorofdesign

4. Королевич А.И. Книга об эсперанто. - К.: Наукова думка, 1989. – 256 с.

5. Рубанюк Э.В. Цвет как лингвистический знак // Культура народов Причерноморья. – 2006. – №82 – T .2 – C. 122-124

6. Янишин П.В. Психология и психосемантика цвета [Електронний ресурс]: http://www.colormind.narod.ru/index.htm

7. Bleicher S . Contemporary Color : Theory and Use . NY : Clifton Park , 2005.