WEB-ресурс научно-практических конференций

Карабін М.О., к.ф.н . Лопатюк Н. І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

ДЕФІНІЦІЯ КОНЦЕПТУ «ЧАС» В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

У даній роботі досліджується концепт часу та його реалізація в англомовній картині світу.

Метою дослідження є системний опис поняття часу, його комплексне вивчення, аналіз особливостей функціонування та місце у мовній картині світу.

Одним з пріоритетних напрямків в сучасному мовознавстві стало вивчення концепту як основного поняття когнітивної лінгвістики та основи мовної картини світу.

Концепт – певне уявлення про фрагмент св іту чи частини такого фрагменту, який має складну структуру, висловлену різними групами ознак, які реалізовані за допомогою різноманітних мовних способів та засобів [2, с. 34].

У когнітивних дослідженнях концепти розуміють як феномен значення слова, який тісно пов’язаний із знанням і структурами його відображення в св ідомості людини.

Вважається, що найкращий доступ до опису та визначення природи концептів забезпечується мовою. Найважливіші концепти кодуються в мові.

Концепти вербалізуються не лише окремими словами, а й і д іоматичними одиницями, словосполученнями, реченнями, які відтворюються в мовленні автоматично при наявності певних асоціацій у комунікативній ситуації [ 1]. Наприклад:

a) “Did Sir Percival say, yesterday , that Count Fosco was to meet me at the terminus in London?” [4, c. 350] (слово)

b) Sir Percival had paid no attention to any of us for the last ten minutes [4, c. 211] (словосполучення).

c) Before we had taken three steps, the Count’s quick eye discovered the lost mouse under the seat that we had been occupying [4, c. 210] (речення).

Час належить до універсальних категорій ф ілософії , історії , соціології , лінгвістики . Ф ілософи трактують час як одну з основних об'єктивних форм існування матерії, що виявляється в тривалості буття . З точки зору історії час – це проміжок, ві др ізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., прот ягом яких що-небудь здійснилося, здійснюється чи здійснюватиметься. У соц іології час визнача ють як властивість реальності , яка виражається в послідовності змінюючих одна одну подій; як безперервне протікання існування, що можна виміряти за допомогою якого- небудь соціального процесу. У такому випадку «час» часто ф іксуватиметься шляхом чітких фізичних періодичностей, які визначають одиниці соціального ділення: «роки», «місяці», «тижні», «дні», «години» і т. д. [5]. Лінгвісти ж визначають даний концепт як граматичну категорію , що виражає відношення д ії чи стану до моменту мовлення.

Час характеризується такими ознаками, як тривалість, пе реривчастість, кінець або нескінченність, замкнутість або відкритість [ 3, с. 128]. Дослідники визначають низку таких властивостей часу: спрямованість, лінійність, безперервність, нескінченність та гомогенність. Але жодна з властивостей не має універсального характеру.

У сучасній лінгвістиці давно стало загальноприйнятим уявлення про поділ часу на дві шкали. Перша передбачає поділ часу на «минуле – теперішнє – майбутнє», наприклад:

They were not more than two or three minutes together, and on their separating she left the room with Mrs. Vesey, while Sir Percival came to me [4, c. 155]. – I hear the horses’ feet - I hear the rolling wheels [4, c. 186] – “I will take my small family here, my poor-little-harmless-pretty-Mouseys, out for an airing along with us” [4, c. 204], а друга – поділ часу на «раніше – пізніше». Наприклад:

I had never in the whole of my previous experience found my duty and my inclination so painfully and so unaccountably at variance as I found them now [4, c. 11] – A month or six weeks later I saw an extract from an American newspaper , describing the departure of the adventurers on their inland journey [4, c. 175].

Отже, концепт «час» в мовній картині св іту займає одне з центральних місць поряд з такими концептами як «дія», «причина», «мета», «простір» та ін. Й ого характерними ознаками виступають: тривалість, пе реривчастість або безперервність , кінець або нескінченність. Концепт у мовленні та на письмі виражається не лише окремими словами, але й і д іоматичними одиницями, словосполученнями, реченнями, які відтворюються в мовленні автоматично при наявності певних асоціацій у комунікативній ситуації .

Література

1. Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині св іту ХХ століття. – http://disser.com.ua

2. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова и А. Стернин. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 304 с .

3. Медриш Д.Н. Структура художественного времени в фольклоре и литературе // Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. – Л.: Наука, 1974. – С. 121 – 142.

4. Collins W. The Woman in White. – Penguin Popular Classics, 1994. – 569 c.

5. http://mirslovarei.com/content_soc/VREMJA-13487.html