WEB-ресурс научно-практических конференций

К.ф-м.н. Кондур О.С. ^* , к.е.н. Марчук Л.В. ^**

^* Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника, ^** Коломийський політехнічний коледж, Україна

МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЛІКВІДАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВ

Багаторічне проведення ринкових економічних реформ виявило суттєві труднощі господарювання та необхідність розробки методів виживання, особливо в умовах загальносвітової економічної кризи. Економічні трансформації підприємств досліджували такі науковці, як Ю.Брігхем, В.Геєць, В.Гончаров, В.Голіков, О.Кузьмін, Н.Рудик, О.Терещенко, Дж.Чемпі та інші. Ними розроблено теорії трансформацій, статистичні дослідження цих процесів у економічних системах різних типів. Проте необхідні дослідження та вирішення і проблеми ефективності трансформацій як всієї національної економіки у складний економічний період, і проблеми економічного оцінювання та вироблення на основі результатів оцінювання механізмів регулювання трансформацій окремих суб‘єктів господарювання [1].

У сучасних кризових умовах, коли зміни бізнес-процесів призводять до виникнення безлічі дедалі нових конкретних функцій менеджменту, актуалізуються питання розробки експрес-діагностики можливості досягнення кінцевих результатів трансформацій з метою запобігання банкрутства підприємств. Коли більшість суб'єктів господарювання мають нестійкий фінансовий стан, прогнозування їх можливого банкрутства з теоретичної перетворюється в практичну проблему, від вирішення якої залежить ефективність функціонування кожного підприємства. Разом з тим все більшу роль починає відігравати експрес-діагностика можливості їх банкрутства, як засіб попередження можливих підприємницьких ризиків в умовах трансформацій.

Найпоширеніші три основних підходи для прогнозування можливості банкрутства підприємств [2]: 1)моніторинг тенденцій зміни показників ліквідності підприємства, який використовується в офіційній методиці оцінки можливості банкрутства суб'єктів господарювання; 2) побудова дискримінантних функцій за даними діяльності підприємств, які переживають фінансову кризу (моделі Альтмана та їх модифікація); 3) використання методики порівняння основних фінансово-економічних показників реально збанкрутілих підприємств галузі з аналогічними показниками суб'єкту господарювання, який трансформується.

Різні методики оцінки можливості банкрутства фактично оцінюють її через розвиток певних кризових явищ у діяльності підприємства (економічних, фінансових, управлінських). Під банкрутством прийнято розуміти фінансову кризу - неможливість виконати свої фінансові зобов'язання перед партнерами. Проте підприємство може переживати й економічну кризу, коли внаслідок різних причин неефективно використовуються матеріальні ресурси, та управлінську кризу - неефективне використання людського фактора і прийняття рішень, які неадекватні умовам оточуючого середовища. Кожна з цих криз у кінцевому випадку може призвести до колапсу виробничої діяльності підприємства. Виходячи з цих спостережень доцільно оцінювати можливості банкрутства за декількома методиками з подальшою побудовою комплексного показника.

Проведений аналіз можливості застосування різних відомих моделей оцінки ймовірності банкрутства показав, що для лісопромислового комплексу України найадекватнішою є модель Спрінгейта [2], яка орієнтована на оцінювання доходів та фінансової стійкості підприємства. З точки зору результативності трансформацій заслуговує на увагу також модель українського економіста О.Терещенка [3]. Інструментарій побудови цієї економетричної моделі оцінки ймовірності банкрутства в Україні оснований на дискримінантному аналізі.

Загальна кількість фінансових показників, які використовуються для аналізу діяльності підприємства, дуже велика. Тому пропонується упорядкування розгляду фінансових показників за групами, які характеризують основні властивості діяльності компанії: 1) ліквідність і платоспроможність, 2) ефективність менеджменту підприємства, 3) прибутковість (рентабельність) діяльності.

За вхідними даними розраховуються коефіцієнти для моделей О.Терещенка та Спрінгейта. Для підвищення точності прогнозу пропонується використовувати інтегральний показник можливості банкрутства за моделлю Спрінгейта: , де ? _n – значення моделі Спрінгейта можливості банкрутства для конкретного підприємства лісообробної галузі; ? _b – значення моделі Спрінгейта для лісообробної галузі. Граничні значення коефіцієнта К _мбс :

> 2,84 – фінансовий стан підприємства значно кращий, ніж в цілому по галузі, і йому банкрутство не загрожує;

> 1 – фінансовий стан підприємства значно кращий, ніж в цілому по галузі, і йому банкрутство загрожує з малою ймовірністю;

(0,3524 ; 1] – фінансовий стан задовільний, хоча можуть бути фінансові проблеми;

< 0,35 – підприємство в кризовому стані і ймовірність банкрутства висока.

Таким чином, найпоширеніші методи оцінювання банкрутства підприємств базуються на економетричних дискримінантних моделях. При виборі такої моделі обов’язково потрібно враховувати доцільність її застосування в українських економічних умовах та специфіку галузі.

Список літератури:

1. Марчук Л.В. Трансформація підприємств у стадіях життєвого циклу розвитку економічних систем // Проблеми економіки та управління. Вісник НУ “ЛП”. – Львів: НУ«ЛП», 2004. – №504. – С.122-127.

2. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т. С. Клебанова, О. М. Бондар, О. В. Мозенков та ін./ За ред. О. В. Мозенкова. - X.: ВД «ІНЖЕК», 2003.- 272 с.

3. Терещенко О. Дискримінантна модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства // Економіка України . – 2003. – №8 (501) . – Серпень . – С.38-44.