WEB-ресурс научно-практических конференций

Курець В.С.

Львівський національний університет ім. І.Франка, Україна

ЕКОНОМІЧНА ТА ФІНАНСОВО-УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ В НОВИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ (на прикладі Рогатинського району Івано-Франківської області)

На сьогоднішній день в сільській місцевості склались нові економічні, соціальні і духовно-моральні реалії, котрі вносять суттєві зміни в діяльності загальноосвітніх шкіл як кількісні, так і якісні.

Заклад шкільної освіти в сільському районі один з багатьох складових, що утворюють основу життя територіальної громади, то і школи не можна розглядати окремо від інфраструктури соціуму.

Характерною ознакою загальноосвітніх шкіл сільської місцевості – це їх малокомплектність, і відповідно зі збільшенням малокомплектності постала проблема удосконалення системи планування видатків закладів шкільної освіти, оптимізації шкільної мережі, децентралізація фінансового управління закладами шкільної освіти.

На прикладі Рогатинського району Івано-Франківської області нами було проведене дослідження щодо вищевказаних проблем загальноосвітніх шкіл сільської місцевості.

В процесі дослідження встановлено, що планування видатків за розрахунковою формулою є доцільним при плануванні видатків для закладів зі значною кількістю учнів. Оскільки, згідно розрахункової формули, на одного учня, зі збільшенням малокомплектності закладів шкільної освіти, 85-90 відсотків державних коштів скеровується не для здійснення навчального процесу, а для утримання мережі шкіл, відповідно для таких депресивних районів, як Рогатинський, з наявністю значної мережі сільських закладів шкільної освіти, більшість яких через недостатню кількість учнів – малокомплектні, доцільно в розрахункову формулу при плануванні видатків, включити коригуючий коефіцієнт наповнення (Кк) на розвиток шкільної освіти [1].

Міністр освіти і науки Вакарчук Іван Олександрович в доповіді на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки 22 серпня 2008 року зазначив, що “складна демографічна ситуація (за даними Державного комітету статистики України впродовж 1991-2007 років кількість народжених зменшилася на 25 відсотків), вимагає пошуку нових підходів до оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, особливо у сільській місцевості, кооперації їх для більш ефективного використання матеріально-технічних, кадрових, фінансових та управлінських ресурсів. Це є важливим резервом забезпечення доступності та якості освіти…”.

Для вирішення проблеми малокомплектності шкіл, доцільно створити шкільні освітні округи, оскільки дешевше утримувати одну школу-комплекс, ніж декілька малих. Створення округів (кущів шкіл навколо базової школи) дозволить максимально зосередити інфраструктуру шкіл біля сімей, громади, зробити її більш гнучкою, що відповідатиме інтересам учнів [2].

Відомо, що на основі розробленої Міністерством освіти і науки України розрахункової формули, в процес планування видатків загальноосвітніх шкіл включені централізована бухгалтерія відділу освіти районної держадміністрації, фінансове управління районної держадміністрації, головне фінансове управління обласної держадміністрації і Міністерство фінансів України. Міністерство фінансів України, маючи перевагу у вирішенні фінансових питань в освітянській сфері, проводить розподіл коштів безпосередньо до фінансового управління районної держадміністрації. Доведені з Міністерства фінансів контрольні цифри бюджету доводяться на розгляд сесії районної ради, де його затверджують і, фінансування видатків на утримання закладів шкільної освіти проводять з місцевого бюджету [3].

Висновок. Підводячи підсумок проведеного дослідження щодо планування видатків, оптимізації шкільної мережі в сільській місцевості і фінансового управління загальноосвітніми школами, констатуємо:

- при плануванні видатків малокомплектних шкіл доцільно в розрахункову формулу включити коригуючий коефіцієнт наповнення (Кк) на розвиток шкільної освіти;

- для оптимізації шкільної мережі необхідним є створення шкільних округів;

- повноваження, якими наділено Міністерство фінансів України у сфері освіти щодо розподілу фінансових ресурсів загальноосвітніх шкіл з місцевих бюджетів, передати до Міністерства освіти і науки України. Такий розподіл повноважень зможе отримувати й аналізувати зміни в освіті у регіонах України, порівнювати очікувані та досягнуті результати і, в разі необхідності, вносити зміни до нормативів розподілу фінансів;

- розширити повноваження місцевим органам виконавчої влади в управлінні загальноосвітніми школами, надавши їм більшої самостійності у вирішенні організаційних, управлінських, фінансових питань, що зумовлено необхідністю кращого врахування освітніх потреб даної місцевості.

Список літератури: :

1. Курець В.С. Напрямки реформування загальноосвітніх шкіл України в рамках інтеграції у загальноєвропейський простір: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції [“Спецпроект: аналіз наукових досліджень”], (Дніпропетровськ, 9-14 липня 2008 р.) / Збірник наукових праць. – Том 2. – Дніпропетровськ:ПДА, 2008. – С.44-47.

2. Курець В.С.Освітні шкільні округи – майже не єдине вирішення проблеми малокомплектних закладів шкільної освіти в регіонах України: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [“Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес”], (Дніпропетровськ, 5-6 березня 2009 р.) / Збірник наукових праць. В 3т. – Т.1. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – С. 90-94.

3. Курець В.С. Децентралізація фінансового управління загальноосвітніми школами України - нагальна проблема часу: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [“Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти”], (Дніпропетровськ, 27-28 серпня 2009 р.). / Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - С.62-64.