Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция "Наука в информационном пространстве" (30-31 октября 2009 г .)

Садовник-Чучвага Н.В., Пендещук А.Я.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича , Україна

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕПТОСФЕРИ ЧОЛОВІЧОГО ТА ЖІНОЧОГО РОДУ АНГЛІЙСЬКИХ ПАРЕМІЙ

Відображаючи у своїй семантиці фрагменти картини світу культурологічного характеру, фразеологізми та паремії є, з одного боку, потужним етнокультурним маркером у тій чи іншій мовній картині світу, а з іншого – одним із найбільших джерел культуро­логічних фонових знань, які знайшли своє відображення в їх семантиці [2, с.50-51].

Фразеологізм – це семантично зв’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не утворюється в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної одиниці, неподільної та цілісної конструкції [5, с.67].

Концептом, представленим практично в будь-якій культурі та відображеним її культурно-мовними одиницями, є концепт роду. Слід розрізняти мовну категорію роду як систему поділу лексичних одиниць на чоловічий, жіночий та середній роди за сукупністю певних лексичних та граматичних ознак та позамовну категорію гендеру як систему соціальних ролей та очікувань певної статі. Ми пропонуємо системний опис фразеологічних одиниць мови, у семантиці яких вичленується компонент « стать » [4, с.231-241].

Немаркованість чоловічого роду виступає граматичною особливістю англійської мови, в якій родові розбіжності ґрунтуються на семантичних ознаках. В аспекті теорії природної морфології семантично простіші явища маркуються простіше, тобто чоловічий рід є базисним щодо жіночого. В свою чергу, семантично більш маркований член опозиції (форма жіночого роду) репрезентований довшою в лінійному відношенні й формально маркованішою формою, ніж семантично немаркований (форма чоловічого роду) [3, с.393-395].

Матеріалом для дослідження слугувала суцільна вибірка основного масиву паремій на позначення осіб чоловічої та жіночої статі, який представлено у сучасних англомовних (британський варіант англійської мови) фразеологічних словниках: « Англо-Русский Фразеологический Словарь » Кунин А.В. ; « Thesaurus of traditional English metaphors » by P.R.Wilkinson ; «English-Russian Idioms » by Natalya Belinsky ; Васильева Л. « Краткость - душа остроумия . Английские пословицы , поговорки , крылатые выражения »; Дубенко О.Ю. «Англо-американські прислів’я та приказки.»

На першому етапі дослідження ми провели аналіз паремій (при­слів’їв та приказок), маркованих жіночим родом. Проаналізовані 224 фразеологічні одиниці були згруповані в наступні сегменти:

· Сімейно-родинні стосунки (сегмент налічує 40 ФО);

· Подружні стосунки (48 ФО);

· Ставлення до жінки в суспільстві (34 ФО);

· Риси характеру – ФО, що відображають найтиповіші особливості характеру жінки (52ФО);

· «Перехресні» паремії – стосуються двох чи більше сегментів одночасно (24 ФО).

У цілому проведене дослідження дозволяє зробити наступні узагальнення: жінки присутні лише в деяких фрагментах картини світу, створюваної англійськими фразеологізмами та пареміями. Вони часто виступають як об'єкт дії або предмет споживання. Їх агентивність вкрай незначна, тобто в наявності інструменталізація образу жінки.

Проаналізувавши 638 фразеологічних одиниць, маркованих чоловічим родом, ми об’єднали їх на основі певних ознак в наступні сегменти:

· Власне особа чоловічої статі ( сегмент об’єднує 304 ФО);

· Сімейно-родинні стосунки (71 ФО);

· Подружні стосунки (27 ФО);

· Професійна діяльність ( ознаки кровної спорідненості або приналежності до сім'ї, сегмент налічує 71ФО);

· Влада (паремії, що засвідчують важливе значення чоловіка в управлінні державою, відображають його високий соціальний статус, 92 ФО);

· Військова справа (25 ФО).

Отже, концептосфера чоловічого роду, відображена в англійських пареміях, має розгалужену структуру, що описує роль чоловіка в англійському суспільстві. Очевидна орієнтованість мови на дефініції й оцінки, взяті з погляду чоловіків на світ. Родове значення чоловічого роду в англійській мові можна пояснити не тільки особливостями будови англійської мови, але і тим, що чоловічий рід вважається «більш гідним», у такий спосіб природна перевага чоловіка відбита в мові та її будові.

В процесі дослідження проблематики категорії роду, основних форм її вираження на різних етапах розвитку англійської мови та домінуючого на сучасному етапі синтаксичного способу, ми виконали систематичний опис концептосфери чоловічого та жіночого роду на основі вибірки розгалуженої системи фразеологізмів та паремій. Отримані результати свідчать про явище антропоцентризму, тобто чоловічий рід є базисним щодо жіночого. З погляду кількісної характеристики базисна немаркована форма чоловічого роду відрізняється більшою частотністю вживання. Чоловічий рід використовується як нейтральний термін для позначення осіб в займенниках. Крім того, жінки присутні лише в деяких фрагментах картини світу, створюваної англійськими фразеологізмами та пареміями.

З наведених прикладів можна зробити висновок, що асиметрія у вираженні концептосфери роду в англійських пареміях характеризується переважанням фразеологічних одиниць, маркованих чоловічим родом. Результати дослідження підтверджують припущення про те, що категорія роду в сучасній англійській мові розглядається із суперечливих позицій, що спростовують чи наголошують її існування, приводом для такої опозиції слугує відсутність чіткої та однорідної системи способів вираження роду.

Список літератури:

1. Дубенко О.Ю. Англо-американські прислів’я та приказки. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. - 416с.

2. Зыкова И.В. Гендер – конструкт фразеосферы русской и английской культур. Гендер : язык , культура,коммуникация // Гендер : язык , культура, коммуникация . Материалы Третьей международной конференции 27-28 ноября 2003. - М.: МГЛУ. - 2003. - С.50-51.

3. Кобякова І.К. Відображення гендерних відносин в англійських текстах малого жанру // Проблеми зіставної семантики. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С.393-399.

4. Кунин А.В. Англо-русский Фразеологический Словарь. – 3-е изд., испр ., в двух книгах. - М.: Сов. Энциклопедия , 1967. – 1264с.

5. Маслова В.А. Лингвокультурология : Учеб . пособие для студ . вузов . — М.: Academia , 2001. — 204с.

6. Садовник Н. В. Модель концептуалізації жіночого роду в давньо­англійській картині світу // Науковий вісник Чернівецького універ­ситету: збірник наукових праць. Вип. 370-371: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 231-241.