WEB-ресурс научно-практических конференций

Унгурян В.Я.

Інститут економіки та прогнозування НАН України

Організаційно-економічні механізми управління розвитком сільських територій

Важливою, та мало дослідженою, проблемою розвитку сільських територій є забезпечення інституційно-економічними механізмами управління. Адже навіть в економічному контексті сільські регіони дуже диференційовані. Деякі з них мають ознаки пост-урбаністичної інституції, а інші – немов би перебувають в часах 50-их років. Зовсім інший світ представляють сільські регіони колишніх соціалістичних країн , значний вплив мають географічні та кліматичні чинники . Майбутній розвиток такого строкатого , у багатьох проявах , середовища вимагає особливої уваги до питань управління розвитком сільських територій .

Очевидно, що концепція стійкого розвитку має суттєвий вплив на регіональну та місцеву політику, зокрема на сільський розвиток. Щодо сільського господарства та сільських територій вона має доволі широке відображення , зокрема в таких аспектах:

­ збереження природних ресурсів і середовища у доброму стані ;

­ ефективна трансформація та використання ресурсів та засобів ;

­ забезпечення рівного і справедливого доступу різних поколінь до ресурсів .

А такі вимоги неодмінно спричиняють до появи дещо « вужчих » галузевих концепцій « багатофункціонального сільського господарства » та « багатофункціонального села » , які в свою чергу взаємопов’язані . Можна стверджувати , що концепції розвитку сільських територій в європейському просторі розвивались , і поступово відбулась зміна підходів , що базувались на територіальному принципі до підходів , що мають в основі територіальну координацію та конвергенцію . Фактично формується багаторівнева , але єдина система управління розвитку сільських територій .

На період 2007-2013рр. передбачається створити нову систему підтримки розвитку сільських територій . Відправними позиціями її формування , поряд з Лісабонською і Ґетеборзькою стратегіями та реформованою САП ЄС, стали висновки спеціальної конференції з питань розвитку сільських територій . Чи не найважливіше рішення полягає в інтегрованому розвитку і координації САП ЄС і політики розвитку сільських територій . Для їх нього фінансування та інституційно-організаційного забезпечення створюються два базових фонди : Європейський фонд сільськогосподарських гарантій (ЄФСГГ) і Європейський фонд розвитку сільських територій (ЄФРСТ). На майбутній період визначено три пріоритетні осі дій , єдині для всіх країн ЄС: 1) конкурентоспроможність ; 2) середовище та управління земельними ресурсами; 3) багатофункціональне село та якість життя сільських жителів . Новим підходом є те, що всі фінансові ресурси на розвиток села поступатимуть з єдиного фонду. Відповідно , нова політика ЄС щодо розвитку сільських територій концентру ється навколо проблем:

- трансформації сільських територій у місце більш привабливе для інвестицій , проживання та праці ;

- поширення інформації та підтримка дій щодо збільшення нових і привабливих робочих місць ;

- зрівноваженого використання природних ресурсів на засадах стійкого

розвитку ;

- покращення системи управління та використання публічних ресурсів , обмін досвідом та доробком ;

- забезпечення синергі чної взаємодії інститутів управління розвитком сільських територій ;

- забезпечення стратегічного розвитку та досягнення перспективних результатів .

Одним із механізмів комплексного розвитку сільських територій є створення фондів розвитку сільських територіальних громад. Реструктуризація сільськогосподарського комплексу України ввела в повсякденну мову селян багато нових термінів , серед яких все частіше можна почути такі , як інвестор , фермер, особисте селянське господарство тощо . Основним механізмом вирішення означених проблемних питань є комплексний, всебічний підхід до питання розвитку сільських територій, одним з компонентів якого є запровадження системи соціального замовлення

або створення комунальних фондів для участі неприбуткових організацій у розвитку сільських громад.

Однак , на наше переконання , ключовою складовою сільського розвитку є стала економічна база села, розширене відтворення сільськогосподарського виробництва . Звідси все інше – соціальна сфера, пристойні умови життя , формування відчуття господаря на цій землі , активна громадянська і політична позиція . Це аксіома . Без створення належної економічної бази вирішення усього комплексу проблем села просто неможливе .

Список літератури:

1. Аграрний сектор України на шляху до євро інтеграції: Монографія / Авт . кол .: Бетлій М. та ін.; за ред . О.М. Бородіної. – Ужгород: ІВА, 2006. – 496 с.

2. Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід; За ред . С. Максименка. – 244 с.

3. Онищенко О. М., Юрчишин В. В. Сільський розвиток : основа методики та організації // Економіка України . – 2006 . – № 10 . – С . 7 .

4. Павлов О.І. Сільський розвиток в Україні: теорія, практика, політика, управління: Монографія. – Одеса, Астропринт , 2008. – 208 с.

5. Інституції аграрного ринку: монографія / Шпикуляк О.Г. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 480 с.