WEB-ресурс научно-практических конференций

Васильева М.Ф.

Миколаївське державне вище училище культури , Україна

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ

Кінець XX століття ознаменувався вступом людства до динаміч­но змінного світу з його численними глобальними проблемами -соціально-економічними, науково-технічними, демографічними, екологічними, соціокультурними.

Європейці живуть в складному соціально-політичному середовищі, де повноцінний розвиток особи стає неможливим без уміння брати активну участь в суспільних процесах і адаптуватися до культурної, етнічної і мовної різноманітності. І лише освіта в найширшому розумінні цього процесу може допомогти успішно впоратися з цим завданням.

Міжнародна комісія про освіту XXI століття, очолювана Жаком Делором, заявила, що "на порозі XXI століття концепція освіти впродовж всього життя набуває ключового значення. Вона виходить за рамки традиційної відмінності між первинною освітою і безперер­вною освітою. Вона ув'язується з іншою концепцією.., концепцією суспільства, що навчається, в якому є можливість для навчання і розкриття свого потенціалу". У доповіді Комісії " Освіта: прихова­ний скарб" підкреслюється важливість чотирьох основних принци­пів освіти: вчитися знати, вчитися робити, вчитися жити разом і вчи­тися бути.

В липні 1997 року в Гамбурзі пройшла V Міжнародна конферен­ція про освіту дорослих під егідою ЮНЕСКО. На конференції була прийнята декларація, в якій говориться, що одним з головних за­вдань нашого часу є ліквідація культури насильства і формування культури миру, заснованої на справедливості і терпимості, відповід­но до якої на сімейному, громадському, внутрідержавному і міждер­жавному рівнях зникне насильство, а на зміну йому прийдуть діалог і переговори.

Головна ідея Європейський самміту, що пройшов в Лісабоні в бе­резні 2000 р., в тому , що безперервна освіта перестає бути лише од­ним з аспектів освіти і перепідготовки; вона стає основоположним принципом освітньої системи і участі в ній людини впродовж всього безперервного процесу її навчальної діяльності. У найближче деся­тиліття цей принцип повинен бути повністю реалізований в європей­ських країнах. За допомогою системи безперервної освіти всі жителі Європи повинні дістати однакові можливості адаптуватися до вимог соціально-економічних змін і брати активну участь у формуванні майбутнього Європи.

1996 рік оголошений Європейським роком безперервної освіти, допоміг привернути увагу політиків до нових вимог часу. У середині
90-х років стало також ясно, що безперервна освіта може стати не тільки ключем до рішення проблем зайнятості, але і серйозним чинником соціальної єдності. При цьому особа і її потреби повинні стати центром будь-якої системи освіти і навчання. Це ж було вперше визнано на міжнародному рівні на зустрічі "великої вісімки".

Чинне законодавство України зараз приділяє увагу освіті дорос­лих. В Законі "Про вищу освіту" зазначається: Законодавство Украї­ни про освіту дорослих базується на Конституції України, склада­ється з Законів України "Про освіту", "Про загальну середню осві­ту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", «Про наукову і науково-технічну діяльність» цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регламенту­ють діяльність системи освіти.

Координуючим центром післядипломної освіти є Міністерство освіти і науки України, яке співпрацює у цьому напрямі з усіма галузевими міністерствами та відомствами, Академією наук України та галузевими академіями, що мають у своєму підпорядкуванні від­повідні навчальні заклади та підрозділи, а також з мережею недер­жавних закладів післядипломної освіти.

Післядипломна освіта сприяє задоволенню інтересів громадян у постійному підвищенні професійного рівня, запобігає втратам продуктивних сил засобами оновлення і корекції професійної підготовленості фахівців до змінюваних умов духовно-інтелектуального та матеріального виробництва, кон'юнктури ринку праці, виступає од­ним із засобів їх соціального захисту та забезпечує потреби суспіль­ства і держави у висококваліфікованих, конкурентоспроможних фа­хівцях.

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних по­треб громадян в особистому та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рів­ня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідаль­но виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво нові технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Післядипломна освіта повинна розглядатися як одна із пріоритетних у державі, оскільки вона безпосередньо пов'язана з перспекти­вами економічного розвитку та соціальної стабільності суспільства. З метою її подальшого удосконалення доцільно створити при Кабі­неті Міністрів України Міжвідомчу координаційну раду з питань післядипломної освіти представників міністерств та інших централь­них органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є відповідні заклади.

Список літератури:

1. Буган Ю.В., Козловська О.В., Свінних Г.Г. Методична служба - школі. - Тернопіль, 2004. – Вип. 3.

2. Виготський Л.С. Мышление и язык. - М., 1956. – С. 430.

3. Закон України "Про вищу освіту"// Освіта України. - 2002. - № 17. - С.2-8.

4. Змеев С.И. Основи андрагогики: Учебное пособие для вузов. - М.: Флинта: Наука, 1999.

5. Каптерев П.Ф. Антология гуманной педагогики. - Издательский Дом ПІал-вы Амонашвили, 2001.

6. Колода Ф. Основные проблеми дидактики взрослых.

7. Пехота О. М., Пуцов В. І., Набока Л. Я., Старєва А. М. Андрагогічні про­блеми у підготовці викладачів для системи післядипломної освіти. - Чернів­ці, 2006.

8. Положення про післядипломну освіту в Україні. МОІНУ. - К.,2002

9. По материалам интернет-сайта: /2002 /02/11

10. Рубакин Н.А. Как заниматься самообразованисм. - М: Сов. Россия, 1962.