WEB-ресурс научно-практических конференций

Зеленко О.О.

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, Україна

ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЙ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Завдяки тривалим дослідженням у сфері соціальної відповідальності з’явилося багато різних теорій щодо необхідності та навпаки недоцільності реалізації даного явища на комерційних підприємствах. Між тим за 60 років науковцями було сформульовано багато концепцій щодо соціальної відповідальності бізнесу. Але постає питання, якої концепції дотримуються українські підприємства.

Існує широке різноманіття концепцій і підходів до соціальної відповідальності бізнесу, які виникали по мірі того, як суспільство бачило нову роль бізнесу, а очікування суспільства на цей рахунок зростали. Критерії соціальної відповідальності бізнесу дуже важко визначити, тому що вони є умовними: те що для однієї діючої особи є відповідальним, інші можуть сприймати зовсім інакше. Абсолютних стандартів соціальної відповідальності бізнесу немає і вони можуть змінюватися з кожним поколінням, з кожним етапом розвитку чи прогресу суспільства, культурними особливостями, специфікою історичного розвитку регіону, географії чи країни. До основних концепцій соціальної відповідальності бізнесу [1, c . 6-9; 2, с. 9; 3; 4; 5, с. 119] належать:

Концепція юридичної відповідальності. Згідно з цією концепцією підприємство, яке функціонує в рамках діючого юридичного законодавства вважаються соціально відповідальним. Багато вчених сперечається з приводу теорії цієї концепції, адже по суті всі компанії мають дотримуватися діючих законодавчих норм та регуляторних актів, які регламентують діяльність підприємств загалом, та у специфічних сферах економіки зокрема. Якщо розглядати цю концепцію з точки зору досвіду розвинутих країн то безумовно ця концепція там вже давно втратила свою актуальність та не має права на своє існування. Зовсім інша ситуація на Українських підприємствах, адже не секрет, що у нашій не кожна компанія чітко дотримується всіх законодавчих норм як для підприємств в цілому так і конкретно для обраної сфери діяльності. З огляду на такі обставини можна зробити висновок, що не дивлячись на загально прийняту практику розрізняти окремо юридичну та соціальну відповідальність, в Україні можна говорити про те, що концепція юридичної відповідальності як окремий варіант соціальної відповідальності поки що має право на своє існування.

Концепція економічної відповідальності. Ця концепція полягає у тому, що соціальна відповідальність бізнесу розуміється як економічна відповідальність підприємства за здійснення ділових операцій та підтримку рентабельності.

Концепція базової бізнес стратегії. Дана концепція передбачає, що бізнес може бути ефективним лише при умові успішного функціонування суспільства, у якому він існує. У цьому випадку соціальна відповідальність стосується заходів, які здійснюють підприємства для підтримання та розширення цього симбіотичного взаємозв’язку.

Концепція обов’язків. Ця концепція стверджує, що підприємства необхідно оцінювати не тільки по їх економічних успіхах але й по неекономічних критеріях. Автором такого підходу є А. Керролл [2, с. 9; 3], який запропонував трактувати соціальну відповідальність підприємства як піраміду, яка включає в себе декілька рівнів: економічні, правові, етичні та філантропічні обов’язки організації перед суспільством.

Концепція стейкхолдерів. Ідея цієї концепції полягає в тому, що в організації та поза її межами є певні групи зацікавлених осіб (акціонери, працівники, покупці, постачальники, місцева громада, держава, та суспільство в цілому), які впливають на організацію або на яких впливає сама організація. Ці групи покладають на підприємство певну відповідальність перед ними.

Концепція корпоративної звітності. Ця концепція підкреслює, що компанії у певній мірі несуть відповідальність за наслідки своїх дій і тому мають стати більш підзвітними перед суспільством, окрім відповідальності перед стейкхолдерами.

Добровільна концепція. Згідно з цією концепцією компанія, окрім відповідальності, якої вимагає законодавство або закони економіки, бере на себе зобов’язана досягти довгострокових цілей, корисних для суспільства.

Концепція проактивності. Дана концепція є засобом реагування на зміни у стійкому розвитку суспільства. Компанії реагують реактивним (підхід на основі реакції), або проактивним шляхом (стратегічний підхід), який систематично розширює можливості врядування задля сталого розвитку.

Концепція соціально відповідального маркетингу. Ця концепція виникла в третій чверті ХХ сторіччя [4; 5, с. 119], і була призвана замінити традиційну концепцію маркетингу. Загалом соціально-відповідальний маркетинг розглядається як концепція узгодження та поєднання інтересів організації, споживачів та суспільства в цілому.

Таке різноманіття концепцій та підходів щодо соціальної відповідальності бізнесу звичайно ж не відоме керівникам наших українських підприємств, але спираючись на створений огляд можна зробити висновок, що більшість українських компаній дотримується концепції економічної відповідальності перед суспільством в цілому, та перед місцевою громадою зокрема. Якщо знову звернутися до піраміди Керролла [2, с 9; 3] , то більшість наших компаній знаходяться тільки на першому її щаблі, тобто нажаль про повну правову відповідальність ще не йдеться. Більшість компаній, а точніше їх керівники дотримуються класичного визначення соціальної відповідальності бізнесу [6, с. 198] у тлумаченні М. Фрідмена.

Безперечним є той факт, що неможливо розробити уніфіковану концепцію або модель соціальної відповідальності для всіх українських компаній в цілому. Кожне підприємство має свою специфіку діяльності, географічне розташування, певне фінансове становище та багато інших складових, які впливатимуть на рішення керівництва щодо власної концепції соціальної відповідальності підприємства. Однак безумовно, що у недалекому майбутньому однієї економічної та юридичної відповідальності буде недостатньо, український бізнес має перейти на наступний щабель розвитку своєї соціальної відповідальності.

Список літератури:

1. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження. – К., 2005. – 41 c . -http://brc.undp.org.ua/img/publications/ua_wdp_src_csr05.pdf

2. Calinescu T., Zelenko O. Social responsibility of business as factor of human capital management at the enterprise. // Management and Education. Academic Journal – University “ Prof. Dr Assen Zlatov”, Faculty of Social Sciences, Burgas, Vol. IV, 2008 – Р . 7-10.

3. Carroll Archie B. The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Management of Organizational Stakeholders, Business Horizons, July-August 1991. -http://bas.sagepub.com/cgi/content/refs/38/3/268

4. Голодец Б.М. Современная концепция социального маркетинга // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. – №6 . - http://www.cfin.ru/press/marketing/2001-6/01.shtml

5. Зеленко О.О. Соціально-відповідальний маркетинг як невід’ємна складова соціальної відповідальності бізнесу // Економічний простір: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - № 19. – С. 118–123.

6. Калінеску Т.В., Зеленко О.О. Використання соціальної відповідальності для управління діяльністю підприємства // Гуманізація соціального управління: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції 29 квітня 2008 р. – Х.: ФОП Александрова, 2007. – С. 197–201.