ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ КРАЇНИ ТА СОЦІАЛЬНОЮ НЕРІВНІСТЮ

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Вторая Международная научно-практическая конференция "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: ГЛОБАЛЬНЫЕ И ЛОКАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ" (27 -28 августа 2009 г .)

К. е.н . Абсава Л.О.

Херсонський економічно-правовий інститут

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ КРАЇНИ ТА СОЦІАЛЬНОЮ НЕРІВНІСТЮ

Постановка проблеми дослідження . Диференціація доходів населення характеризує ступінь нерівномірності розподілу матеріальних і духовних благ між людьми. Практично всі дослідники, що займаються вивченням проблем доходів населення, відзначать, що вони, багато у чому, визначаються: соціальним становищем, тобто статусом; кількістю витраченої праці; підприємництвом; власністю.

Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ століття на сторінках провідних економічних видань з новою силою розпочалися дискусії з проблем соціальної диференціації населення. В них узяли участь представники різних наукових напрямів, як Дж. Голтроп , Е. Соренсон , Е. Райт , Д. Грусскі , Д. Скотт. Дискусія стосується співвідношення традиційних класових досліджень (як у немарксистській, так і неовеберівській інтерпретації) та запропонованої рядом американських дослідників (К. Грусскі , Д. Вееден ) моделі соціальних класів, в основі якої покладено поділ за професією як фундаментальну одиницю експлуатації [1].

Для визначення ступеня нерівності населення за доходами найбільш уживаним є коефіцієнт Джині (коефіцієнт концентрації) та децильний (або квінтильний ) коефіцієнт диференціації. Для ілюстрації економічної нерівності населення також може використовуватися крива Лоренцаю . Нерівність доходів характеризується ступенем відхилення кривої Лоренца від бісектриси координатного кута. Вказане відхилення можна виміряти через відношення площі фігури, розташованої між кривою Лоренца та бісектрисою координатного кута до площі трикутника (в результаті одержуємо коефіцієнт Джині). Значення коефіцієнтів Джині широко варіюється за країнами, а всередині кожної країни — за роками. Коефіцієнт варіює в інтервалі від 0 до 1; G = 0 за цілковитої рівності і G = 1 за цілковитої економічної нерівності населення.

Треба відзначити, що рівень нерівності не може бути єдиним для всіх, бо він відображає критерії справедливості в конкретному періоді для кожного окремого суспільства. Така залежність від часу та простіру дає змогу стверджувати, що існує відносна стійкість диференціації доходів в часі, бо уявлення про справедливість у суспільстві змінюються еволюційно, протягом декількох поколінь

Стійкість коефіцієнта Джині дає змогу пояснити позитивний вплив економічного зростання на скорочення бідності: оскільки розподілення прибутку залишається стабільним, то збільшення середнього прибутку призводить до покращення положення усіх верств населення.

Оцінка взаємозв’язку між економічним розвитком та соціальною нерівністю була проведена на підставі даних за 2006 рік країн різних регіонів світу. В якості показника диференціації доходів було обрано коефіцієнт Джині, а показники економічного розвитку були представлені індексами ВВП на душу населення та індексом розвитку людського потенціалу (HDI). Останній є середньою арифметичною величиною таких трьох показників як індекс очікуваної тривалості життя, індекс рівня освіти та індекс добробуту (ВВП на душу населення) [2]. Усі країни були розділені на 3 групи за значенням показника HDI: 20 країн з високим, 20 країн з середнім значенням HDI та 20 країн увійшли в групу з низьким рівнем HDI (табл.1).

Таблиця 1. Розподіл країн за рівнем розвитку [ 3 ]

Рівень розвитку	Країна	HDI	Індекс ВВП	Індекс Джині *
1	Iceland	0,968	0,982	0,250
2	Norway	0,968	1,000	0,258
3	Canada	0,967	0,986	0,326
4	Australia	0,965	0,968	0,305
5	Ireland	0,960	1,000	0,320
6	Netherlands	0,958	0,983	0,309
7	Sweden	0,958	0,973	0,250
8	Japan	0,956	0,962	0,381
9	Luxembourg	0,956	1,000	0,308
10	Switzerland	0,955	0,989	0,337
11	France	0,955	0,963	0,280
12	Finland	0,954	0,967	0,260
13	Denmark	0,952	0,978	0,240
14	Austria	0,951	0,980	0,291
15	United States	0,950	1,000	0,450
16	Spain	0,949	0,948	0,347
17	Belgium	0,948	0,969	0,280
18	Greece	0,947	0,959	0,330
19	Italy	0,945	0,945	0,360
20	New Zealand	0,944	0,923	0,362
76	Turkey	0,798	0,792	0,430
77	Dominica	0,797	0,725	0,516
78	Lebanon Ливан	0,796	0,765	0,538
79	Peru	0,788	0,711	0,520
80	Colombia	0,787	0,694	0,538
81	Thailand	0,786	0,723	0,420
82	Ukraine	0,786	0,689	0,273
83	Armenia	0,777	0,649	0,370
84	Iran ( Islamic Republic of )	0,777	0,769	0,430
85	Tonga	0,774	0,602	0,456
86	Grenada	0,774	0,714	0,485
87	Jamaica	0,771	0,694	0,520
88	Belize	0,771	0,701	0,486
89	Suriname	0,770	0,715	0,564
90	Jordan	0,769	0,641	0,501
91	Dominican Republic	0,768	0,686	0,516
92	Saint Vincent and the Grenadines	0,766	0,710	0,496
93	Georgia	0,763	0,616	0,404
94	China	0,762	0,642	0,407
95	Tunisia	0,762	0,708	0,400
154	Nigeria	0,499	0,487	0,449
155	Lesotho	0,496	0,445	0,496
156	Uganda	0,493	0,365	0,493
157	Angola	0,484	0,633	0,484
158	Timor-Leste	0,483	0,317	0,483
159	Togo	0,479	0,345	0,479
160	Gambia	0,471	0,408	0,471
161	Benin	0,459	0,423	0,459
162	Malawi	0,457	0,325	0,457
163	Zambia	0,453	0,425	0,453
164	Eritrea	0,442	0,275	0,442
165	Rwanda	0,435	0,351	0,435
166	C?te d'Ivoire	0,431	0,466	0,431
167	Guinea	0,423	0,403	0,423
168	Mali	0,391	0,394	0,391
169	Ethiopia	0,389	0,325	0,389
170	Chad	0,389	0,449	0,389
171	Guinea-Bissau	0,383	0,257	0,383
172	Burundi	0,382	0,201	0,382
173	Burkina Faso	0,372	0,398	0,372
*За останніми публікаціями (1998-2006рр.)

Розрахунки були виконані окремо по кожній групі країн. Тіснота і форма зв'язку визначалися за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (табл. 2) У таблиці показані коефіцієнти кореляції та знак - показник направлення залежності: пряма (+) чи зворотна (-).

Таблиця 2 Характеристика взаємозв’язку між показниками нерівності та розвитку

Група країн	Коефіцієнт кореляції
Група країн	Між індексом Джині і HDI	Між індексом Джині і індексом ВВП
1 група (1-20) високий рівень	-0,406	-0,151
2 група (76-95) середній рівень	0,088	0,216
3 група (154-173) низький рівень	0,966	0,352
повна вибірка	-0,537	-0,547

Рівняння регресії показали, що в групі з високим рівнем розвитку має місце зворотна залежність HDI і індексу ВВП від коефіцієнта Джині, в групі ж з середнім рівнем розвитку залежність пряма і вона зростає в групі з низьким рівнем розвитку. Якщо розглядати всю сукупність даних, то можна простежити високий зворотній зв’язок.

У першій групі країн ( HDI ? 0,944) абсолютні значення коефіцієнтів кореляції має близько до середнього. При побудові моделі експоненціальної залежності HDI від індексу Джині коефіцієнт кореляції дорівнює -0,406, експоненціальна залежність індексу ВВП від індексу Джині дає значення коефіцієнта кореляції -0,151.

У другій і третій групі країн (0,372 ? HDI < 0,798) експоненціальна залежність HDI від індексу Джині виявляється прямою та дає коефіцієнт кореляції +0,088 і +0,966, а між рівнем ВВП на душу населення (при паритеті купівельної спроможності в доларах США) і індексом Джині коефіцієнт кореляції дорівнює по другій групі +0,216 і відповідно по третій групі +0,352. Цікаво, що в цим групам країн залежність між показниками є прямою, а це свідчить про збільшення розшарування населення по доходах при збільшенні рівня економічного розвитку, особливо це простежується по групі країн з низьким рівнем розвитку.

Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що простежується певна залежність між економічним розвитком (показником ВВП, рівнем розвитку людського потенціалу - HDI) та диференціацією доходів (індексом Джині): спостерігається зниження індексів ВВП і HDI при збільшенні розшарування населення по доходах. Проте слід зазначити, що спостерігається значний розкид країн за показником ВВП на душу населення при близьких значеннях коефіцієнта Джині.

Що стосується України, рейтинг індексу розвитку людського потенціалу (HDI) знизився з 2004 до 2006 року з 70 - го до 82 – го місця в світі. Найнегативніші чинники тут – перш за все низький рівень доходів домогосподарств, погіршення харчування населення, нездоровий спосіб життя та недоліки в системі охорони здоров’я населення.

Список літератури:

1. Goldthorpe J. Occupational Sociology , Yes : Class Analysis , No : Comment on Grusky and Weeden’ss Research Agenda // Acta Sociologica . 2002.V. 45. N 3; Grusky D., Weeden K. Class Analysis and the Heavy Weight of Convention // Acta Socilogica , 2002. V. 45. N 3;

2. Феоктистов Д. В. Методология оценки уровня и качества жизни населения . Налоги . Инвестиции . Капитал , №3-4, 2002г. — С.19-21;

3. http://hdr.undp.org/en/statistics/;

WEB-ресурс научно-практических конференций

Навигация

Наши конференции

Подписка