WEB-ресурс научно-практических конференций

Гнедіна К.В.

Чернігівський державний технологічний університет

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ В МІСТАХ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМА ЯКОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ

На сьогодні в кожному місті країни особливої актуальності набуває проблема низького рівня якості транспортного обслуговування населення, що виявляється у зростанні витрат часу на переміщення, недотриманні розкладу та інтервалу руху на маршрутах, зниженні рівня культури водіння та обслуговування пасажирів, безпеки та комфортності перевезень, екологічності послуг, неповному облаштуванні зупинок транспорту тощо. Збитковість підприємств міського пасажирського транспорту, критичний рівень зношеності рухомого складу, невизначеність джерел фінансування негативно позначаються на якості транспортних послуг. Незадовільний рівень якості зумовлює низьку конкурентоздатність послуг міського громадського транспорту та скорочення обсягів транспортної роботи.

В різних країнах світу проводиться активна робота з розвитку транспорту загального користування, підвищення його комфортності та безпеки. В багатьох країнах зростає зацікавленість у роботі екологічно чистого та безпечного електричного транспорту. Розглядаючи схеми розвитку своїх транспортних комплексів, все більша кількість міст приймає рішення на користь розвитку електричних видів транспорту – трамвая та тролейбуса [3]. В містах Європи послуги оновленого громадського транспорту стають більш затребуваними серед мешканців.

Функціонування громадського транспорту сучасного міста повинно бути, в першу чергу, соціально ефективним, що виявляється у забезпеченні населення високоякісними транспортними послугами. Ефективність функціонування міської пасажирської транспортної системи повинна оцінюватись не лише через кількісні показники, а й за допомогою показників якості послуг. Для якісної оцінки транспортного обслуговування статистичні показники (кількість перевезених пасажирів, довжина мережі, кількість одиниць рухомого складу) можуть бути використані незначною мірою [2]. Отже, для оцінки фактичного рівня якості транспортного обслуговування населення конкретного міста необхідним є чітке визначення системи показників якості. Головним критерієм якості обслуговування пасажирів громадським транспортом є час, витрачений на поїздку. Так, згідно з державними нормами у містах з населенням від 250 до 500 тис. сумарні витрати часу на проїзд від місця проживання до місця роботи для 90 відсотків громадян не повинні перевищувати 35 хв. [1].

В м. Чернігові електричний транспорт поступово втрачає провідне місце на ринку внутрішньоміських пасажирських перевезень. Значна частина пасажирів, незважаючи на вищу вартість проїзду і понаднормативне наповнення салону, віддають перевагу маршрутним таксі через скорочення часу на проїзд та можливість зупинки за вимогою. Тролейбусним та автобусним транспортом користуються переважно пільгові категорії населення. Результати дослідження ставлення пасажирів до якості транспортного обслуговування, підчас якого проводилося опитування студентів Чернігівського державного технологічного університету є такими: 55 % опитуваних найчастіше користуються маршрутним таксі, 25% - автобусним транспортом, а 20% віддають перевагу послугам тролейбусного транспорту, при цьому майже всі опитувані не задоволені якістю послуг громадського транспорту. Аналіз оцінок пасажирами якості транспортних послуг виявив особливу невдоволеність рівнем комфортності перевезень, неповним інформуванням, швидкістю руху, недотриманням розкладу та інтервалу руху. Найбільш якісними пасажири вважають перевезення таксомоторним транспортом, тролейбусний транспорт сприймається споживачами як найменш комфортний. Дослідження рухомості показало, що середній час на проїзд від місця проживання до місця навчання становить 30 хв., 82 % пасажирів витрачають на цю поїздку до 35 хв., 18 % - від 35 хв. до 1 години, у деяких випадках витрати часу складають 50-55 хв.

Отже, невідповідність якості транспортних послуг сучасним вимогам є однією з основних проблем функціонування та розвитку громадського транспорту. Перед системою міського транспорту пасажири висувають вимоги більш швидкого, безпечного та комфортного транспортування. Майбутнє підприємств міського пасажирського транспорту залежить від їх спроможності забезпечити населення якісними, орієнтованими на споживача послугами. Зростання рівня якості послуг є дієвим засобом врегулювання інтересів різних сторін, а саме: перевізників, органів місцевого самоврядування, що зацікавлені в пріоритетному розвитку громадського транспорту в місті, та громадян - прихильників індивідуального транспорту.

Однією із запорук сталого розвитку міст України є вдосконалення систем громадського транспорту з урахуванням вимог сучасності. Стратегія розвитку міського пасажирського транспорту повинна бути спрямована на досягнення високої економічної, соціальної ефективності роботи вітчизняних транспортних підприємств та забезпечення екологічної безпеки міст.

Література :

1. Правила надання населенню послуг з перевезень міським електричним транспортом// Затв . постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735.

2. Ставничий Ю.А. Транспортные системы городов.-М .: Стройиздат , 1990. – 224 с.

3. http://www.omnibus.ru/uitp.html