WEB-ресурс научно-практических конференций

Бондаренко Л.П.

Національний університет «Львівська політехніка»

МІСЦЕ МАШИНОБУДІВНИХ І ПРИЛАДОБУДІВНИХ УЧАСНИКІВ У СКЛАДІ ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Глобалізаційні та інтеграційні процеси є ознакою сучасного світу, без цього важко уявити собі світову економіку. Характерною рисою є поява потужних транснаціональних корпорацій та транснаціональних промислово-фінансових груп, які фактично цією економікою і керують. І не випадково, що, власне, в глобалізаційному суспільстві, рівень інтеграції досяг такого високого щабля. Глобалізація сприяє збільшенню капіталізації суб‘єктів господарювання, оскільки ставить до них таку вимогу. У світовому просторі можуть вижити лише великі корпорації, тому капіталізація є наслідком глобалізації. Глобалізація відкриває кордони капіталу, а це сприяє пожвавленню інтеграційних процесів, а інтеграція об‘єднує великий капітал. Це стосується великою мірою промислово-фінансових груп, які представляють собою нову форму існування капіталу [1-3] .

Саме галузі машинобудування і приладобудування є носіями інновацій у рамках промислово-фінансових груп, оскільки вони реалізовують інноваційні розробки, необхідні для розвитку виробництва. Великі машинобудівні та приладобудівні корпорації обов’язково створюють дослідницькі центри для розроблення нових передових продуктів. Таким чином, стаючи, і розробниками, і виконавцями інновацій.

Участь у промислово-фінансовій групі може стати каталізатором майбутнього розвитку машинобудування та приладобудування. У рамках ПФГ вирішуються ці основні потреби:

· Потреба в інвестиціях . Більшість українських машинобудівних та приладобудівних підприємств переживають глибоку кризу: основні фонди морально і фізично давно застаріли, необхідна не лише вагома модернізація обладнання, але й ремонт будівель та споруд, кваліфікований персонал, конкурентоспроможна продукція. Самотужки цю проблему розв’язати майже неможливо, оскільки інвестори прагнуть вкладати кошти у рентабельні та швидкоокупні проекти. Входження у промислово-фінансову групу дає можливість її учасникам доступитися до фінансових потоків цілої групи: отримати кредити на пільгових умовах чи інвестиції за рахунок фінансового фонду ПФГ.

· Потреба в кваліфікованому менеджменті . Однією з причин занепаду машинобудівних та приладобудівних підприємств після 1991 року стала неспроможність тодішнього керівництва швидко адаптуватися до нових умов діяльності, невміння працювати в ринкових умовах і вести конкурентну боротьбу, незнання основних методів фінансового управління, невміння стратегічно мислити. А без ефективного менеджменту підприємство приречене на крах. Промислово-фінансова група, як представник великого бізнесу, має у своєму розпорядженні кваліфікованих менеджерів усіх ланок, які мають досвід виходу з криз та здатні створити ефективну стратегічну програму розвитку, і що найважливіше – можуть її втілити.

· Потреба в ринку збуту . Втрата господарських зв‘язків зумовила застій виробництва і подальшого розвитку машинобудівних і приладобудівних підприємств. Втрата часу привела до того, що їх місце зайняли спритніші іноземні конкуренти. А тепер потрібні значні зусилля та кошти, щоб завоювати свою нішу в українському бізнесі. Одна з переваг участі у промислово-фінансовій групі є те, що продукція галузей машинобудування і приладобудування може використовуватися іншими учасниками групи. Промислово-фінансова група може частково або повністю перекваліфікувати виробництво цих підприємств на свої потреби, тим самим на перший час забезпечивши для них ринок збуту.

· Потреба в інноваціях . Щоб на рівні вести боротьбу за споживачів з іноземними фірмами, українські машинобудівні та приладобудівні підприємства мусять представити на ринок продукцію якщо не кращу за певними характеристиками, то принаймі достойну конкурувати на рівні. Великі промислово-фінансові групи мають у своєму складі науково-дослідні лабораторії та конструкторські бюро, які можуть розробляти для них інноваційні продукти. При цьому економиться і час, і фінансові кошти на створення власного науково-дослідного підрозділу.

· Потреба в прогресивному устаткуванні . У процесі виробництва продукції високих якісних характеристик, необхідно використовувати обладнання, що здатне ці характеристики забезпечити, при цьому економлячи на витратах. На сьогоднішній час одиниці українських машинобудівних і приладобудівних підприємств володіють новітнім устаткуванням світового рівня. Актуальною є не лише потреба зміни устаткування застарілого і морально, і фізично, але й постійного його удосконалення та моніторинг останніх світових розробок чи створення власних. Великі промислово-фінансові групи переважно володіють власними підприємствами з виробництва устаткування та виробничого обладнання. Або налагоджують партнерські відносини з їх виробниками.

· Потреба в знаннях . Потреба в знаннях реалізується в необхідності для машинобудівних та приладобудівних підприємств оволодіти сучасним інструментарієм ведення конкурентного бізнесу. Це побудова цінової політики, каналів збуту, реклама, створення бренду, дизайн продукту, автоматизація виробництва. Ці інструменти мають надзвичайно важливе значення для ведення конкурентної боротьби на ринку. Промислово-фінансова група, по-перше, уже має необхідні знання у даних сферах, а, по-друге, може забезпечити підприємства професійними працівниками.

· Потреба в імені . Ім‘я для фірми у теперішніх умовах – це основна конкурентна перевага. Позитивна ділова репутація та відомість – це ключ до міцних позицій на ринку. Стаючи учасником великої промислово-фінансової групи, підприємство отримує і її ім‘я. Тобто говорячи про машинобудівне чи приладобудівне підприємство, що входить до складу ПФГ, розуміється на сам перед певну промислово-фінансову групу. Тобто учасник групи є її представником, а тому повністю переймає всі її атрибути.

Висновки. Інтеграція у світовий економічний простір ставить перед українським бізнесом нові вимоги: тільки великий капітал спроможний вижити і конкурувати в глобалізаційному просторі. Таким великим капіталом є українські промислово-фінансові групи. Наслідки тенденцій глобалізації вітчизняні ПФГ відчувають уже сьогодні. Це потреба зростання капіталізації, вихід на міжнародні ринки капіталу, продаж частини активів іноземним ТНК, злиття з закордонними ПФГ і необхідність легалізації капіталу. Важливу роль у цих процесах повинні відігравати саме машинобудівні учасники промислово-фінансових груп, оскільки власне машинобудування та приладобудування може стати рушієм інноваційних і оптимізаційних нововведень.

Список літератури:

1. Плотніков О. Фінансова глобалізація: ризики для України [Електронний ресурс]. – URL: www.politdumka.kiev.ua.

2. Хмиз О. Капітал як «провокатор». Вплив потоків капіталу на виникнення і розвиток економічних криз [Електронний ресурс]. – URL: www.dt.ua.

3. Древаль Ю.Д. Глобалізм і глобалістика: проблеми міжнародного співробітництва і наднаціональні корпорації [Електронний ресурс]. – URL: http://korolenko.kharkiv.com.