WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Мартіянова М.П., Ольховик В.І.

Харківський національний економічний університет

РОЗРОБКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Для ринкової економіки характерна циклічність економічних процесів, яка призводить до прояву кризових явищ на підприємствах. Крім цього, динамічність зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, а також сучасна світова економічна криза, вимагають від суб’єктів господарювання створення системи антикризових заходів.

Не існує єдиного визначення поняття антикризового управління. Одним з поширених трактувань цього терміну є його визначення, наведене у монографії Уткіна Е.О. – «антикризовий менеджмент є складовою загального менеджменту на підприємстві, використовує його кращі прийоми, засоби та інструменти, орієнтується на запобігання можливим ускладненням у діяльності підприємства, забезпечення його стабільного успішного господарювання» [3, с. 13].

Професор Лігоненко Л.О. дає наступне авторське бачення цього поняття: «антикризове управління являє собою спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства» [2, с. 57].

Процес антикризового управління має передбачати цілеспрямованість, послідовність, своєчасність прийняття рішень та їх адаптованість. У зв’язку з цим виникає необхідність розробки механізму антикризового управління, який передбачатиме визначення послідовності дій, спрямованих на недопущення і виведення підприємства із стану кризи. Найбільш ефективною та обґрунтованою автори вважають модель процесу антикризового управління підприємством, яка була запропонована в роботах таких авторів як Лігоненко Л.О. та Іванюта С.М. (рис. 1).

Рис. 1 Концептуальна модель механізму антикризового управління підприємством

Зміст етапів антикризового механізму полягає у наступному:

1 етап - діагностика кризових явищ і загрози банкрутства підприємства , яка включає в себе комплексний аналіз результатів господарсько-фінансової діяльності та фінансово-майнового становища підприємства; оцінку ритмічності і синхронності грошових потоків, розмірів та періодичності виникнення дефіциту грошових коштів; визначення обсягів, структури і часу погашення зовнішніх фінансових зобов'язань; ймовірність і терміни виникнення ситуації банкрутства; оцінку внутрішніх можливостей підприємства щодо локалізації та переборення кризових явищ.

2 етап - визначення мети і завдань антикризового управління.

З етап - визначення суб'єкта антикризової діяльності. Необхідно визначити суб'єкт, який бере на себе відповідальність за розробку і реалізацію антикризових процедур, встановити його повноваження стосовно розробки та впровадження антикризової програми.

4 етап - оцінка часових обмежень процесу антикризового управління , які, на думку авторів, визначаються часом, наявним у підприємства до порушення справи про банкрутство і адміністративного обмеження повноважень існуючого керівництва.

5 етап - оцінка ресурсного потенціалу. Оцінюючи ресурсний потенціал підприємства в процесі антикризового управління, необхідно звернути увагу на такі його характеристики, як :

• достатність ресурсів для вирішення поставлених завдань; комплексність ресурсного потенціалу;

• гнучкість і адаптованість ресурсного потенціалу, що визначає спроможність підприємства до інновацій;

• перспективність ресурсного потенціалу.

6 етап - розробка антикризової програми підприємства, яка являє собою детальний план заходів, що мають бути вжиті, послідовність, ресурси і відповідальність за їх виконання.

7 етап - впровадження антикризової програми і контроль за її виконанням. Найважливішою управлінською функцією на етапі безпосереднього проведення запланованих заходів є організація контролю за перебігом виконання розробленої антикризової програми для своєчасного вжиття заходів щодо модернізації або коригування раніше розробленої політики.

8 етап - розробка і реалізація профілактичних заходів щодо запобігання повторенню кризи [1; 2].

Таким чином, необхідність розробки антикризового механізму зумовлена тим, що він, крім нейтралізації кризових явищ упереджує їх виникнення та знижує ймовірність виникнення та розвитку кризи в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства.

Проте вітчизняні підприємства розглядають механізм антикризового управління переважно з емпіричної точки зору, орієнтуючись переважно на короткострокові практичні завдання йо­го застосування без врахування теоретичних здобутків науки про управління та системного бачення базових теоретичних положень антикризового управління.

Список літератури:

1. Іванюта С.М. Антикризове управління: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.

2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 580 с.

3. Уткин Э.А. Антикризисное управление. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», издательство «ЭКМОС», 1997. – 400 с.