WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н . Мешко Н.П., Солонська Є.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

ІНВЕСТИЦІЙНА СКЛАДОВА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КРИЗИ

Розвиток підприємства в процесі функціонування здійснюється як результат його інвестиційної діяльності, тому успішна інвестиційна політика є важливою складовою його стратегії. Фінансова криза 2008 року негативно вплинула на джерела фінансування підприємств: обсяги прямих інвестицій в економіку України скоротилися і у 2009 році становили лише 36,2 відсотка від аналогічного періоду попереднього року, українські банки перестали надавати кредити і згідно, оцінок експертів, лише в червні-липні поточного року «пройшли дно кризи». Як наслідок, фінансова криза призвела до економічної кризи в усіх галузях національної економіки.

Проте підсумки жовтня 2009 року показали, що найскладніший період розвитку економіки пройдено і можна очікувати на стабілізацію ситуації, зокрема, маємо зростання промислового виробництва на 5 відсотків у порівнянні з вереснем. Така ж тенденція спостерігається і на світовому ринку. В країнах Євросоюзу у вересні 2009 року уповільнилися темпи падіння промислового виробництва у більшості країн [1].

За цих умов розробка ефективної інвестиційної політики є дуже важливою для стратегічного розвитку підприємства. Під ефективною інвестиційною політикою комерційного підприємства розуміється комплекс заходів, що забезпечують вигідне вкладання власних, позикових і інших коштів в інвестиції з метою забезпечення фінансово стійкої роботи підприємства в найближчій і подальшій перспективі. Інвестиційна політика підприємства починається з визначення інвестиційної стратегії компанії, вибір якої залежить від: стадії життєвого циклу підприємства; стратегії розвитку в цілому; стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів; інвестиційної привабливості підприємства як об'єкта вкладання засобів [2].

Процес розробки інвестиційної стратегії є найважливішою складовою частиною загальної системи стратегічного вибору підприємства, основними елементами якого є місія, загальні стратегічні цілі розвитку, система функціональних стратегій в розрізі окремих видів діяльності, способи формування і розподілу ресурсів. Інвестиційна стратегія полягає у формуванні системи довготермінових завдань інвестиційної діяльності підприємства і забезпечені вибору найефективніших шляхів їх досягнення. Активна інвестиційна стратегія, що забезпечує зростання прибутковості до середньогалузевого рівня вкладень, припускає добір і реалізацію різного роду інноваційних проектів, активну поведінку на ринку.

Ефективним інструментом перспективного управління інвестиційною діяльністю підприємства є система управління структурою капіталу і в умовах кризи посилюється роль ефективного залучення позикових коштів на умовах високорентабельного їх використання.

Оптимальна інвестиційна стратегія має відповідати таким критеріям: інвестиційна привабливість запропонованих стратегією регіонів, галузей та ринків; взаємоузгодженість та взаємозв'язок стратегічних цілей, завдань і програм; низька чутливість стратегії до змін у зовнішньому середовищі; прийнятий часовий діапазон реалізації стратегії; відсутність суттєвих перешкод на шляху до реалізації стратегії; прийнятний рівень інвестиційних і фінансових ризиків; адекватне ресурсне та організаційне забезпечення стратегії.

Розробка стратегії покликана забезпечити безперебійну інвестиційну діяльність у передбачених обсягах, найбільш ефективне використання власних і особливо позикових коштів та фінансову стійкість підприємства у довгостроковій перспективі. У сучасних умовах відсутність розробленої інвестиційної стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища, може привести до того, що інвестиційні рішення окремих структурних підрозділів підприємства носитимуть різноспрямований характер, приводитимуть до виникнення суперечностей і зниження ефективності інвестиційної діяльності в цілому. В умовах обмеженості ресурсів посилюється необхідність стратегічного управління інвестиційною діяльністю на основі наукової методології передбачення її напрямів і форм, адаптації до загальних цілей розвитку підприємства і умов зовнішнього динамічного інвестиційного середовища.

Список літератури:

1. Данілішин Б. Відновлення виробництва в промисловості триває // Урядовий кур’єр. – 2009. - №218. – С.6.

2. Федоренко В. Г. Інвестознавство : Підручник. — 3-тє вид., допов . — К.: МАУП, 2004. — 480 с.