WEB-ресурс научно-практических конференций

Бєлкіна Ю.Л.

Київський національний університет культури і мистецтв

СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ГАРАНТУВАННЯ ПРАВА НА СПЕЦІАЛЬНУ ОСВІТУ В ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ ЯК КУЛЬТУРНОГО ПРАВА ГРОМАДЯН

Права людини в сфері культури є однією з найважливіших складових загальних прав людини. Згідно ст. 27 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами. Згідно ст. 15 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини, зокрема, на участь у культурному житті.

Комплекс культурних прав на законодавчому рівні визначений Основами законодавства України про культуру. Одним з культурних прав громадян стаття 5 «Основ…» визначає право на здобуття спеціальної освіти. Згідно ст. 10 «Основ…», г ромадяни мають право вільного вибору профілю спеціальної освіти у галузі культури та форми навчання. Держава відповідно до соціально-економічних і національно-культурних потреб забезпечує розвиток у сфері культури мережі навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації, наукових установ, створює умови для самоосвіти. Згідно ст. 12 «Основ…», організація спеціальної освіти в галузі культури визначена як безпосередня діяльність у сфері культури. Згідно ст. 16 «Основ…», о рганізація спеціальної освіти у галузі культури повинна забезпечувати принцип єдності і наступності мистецької освіти; створювати умови для реалізації права громадян на вільний розвиток творчих здібностей; задовольняти потребу закладів, підприємств і організацій культури у спеціалістах, наукових та науково-педагогічних кадрах. В Україні з метою реалізації права громадян на спеціальну освіту в галузі культури створюються державні, приватні, кооперативні навчальні заклади (академії, університети, консерваторії, інститути, коледжі, технікуми, училища, спеціалізовані мистецькі школи, гімназії, ліцеї, школи естетичного виховання дітей: музичні, художні, хореографічні, хорові та інші), інститути та факультети підвищення кваліфікації.

Разом з тим, культурні права і свободи громадян, в тому числі права на здобуття спеціальної освіти, розширюються, тлумачаться і конкретизуються іншими Законами України. При цьому в системі законодавства щодо гарантування права на спеціальну освіту в галузі культури можна виділити загальні закони про освіту та спеціальні закони про освіту – останні регулюють відносини саме в галузі культури.

Базовими законом в галузі спеціальної освіти є Закон України « Про вищу освіту». Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях. Зокрема, визначені типи навчальних закладів, які можуть готувати фахівців в галузі культури: університет, академія, інститут, консерваторія (музична академія), надане визначення цих навчальних закладів.

Загальні принципи єдності і наступності мистецької освіти втілені в Законі України «Про позашкільну освіту». Згідно ст. 15 цього Закону, позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах здійснюється, зокрема, за напрямом: художньо-естетичний, який забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань та здобуття вихованцями, учнями і слухачами практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва. В ст. 18 спеціально зазначається, що типові навчальні плани в системі позашкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі культури.

Загальні принципи підготовки наукових кадрів, в тому числі в галузі культури, регулюються Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Закон визначає пріоритетність державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.

Питання спеціальної освіти в галузі культури регулюються в спеціальних Законах, які діють в галузі культури, а саме: Закони «Про театри і театральну справу», «Про національний архівний фонд та архівні установи», «Про архітектурну діяльність». Так, згідно ст. 3 Закону «Про театри і театральну справу», одним з основних напрямів державної політики в галузі театру і театральної справи визначене забезпечення підготовки фахівців театрального мистецтва у вищих навчальних закладах та підвищення фахової кваліфікації творчих працівників театрів. Згідно ст. 38 Закону «Про національний архівний фонд та архівні установи», професійною діяльністю в архівних установах можуть займатися громадяни, які мають відповідну освіту. На підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності роботи у сфері архівної справи проводяться фахівцями, які пройшли відповідну підготовку. Згідно ст. 14 Закону «Про архітектурну діяльність» головним архітектором можуть призначатися особи, які мають вищу архітектурну освіту.

В роботі розглядаються також повноваження державних органів щодо забезпечення культурного права громадян на спеціальну освіту в галузі культури.