WEB-ресурс научно-практических конференций

К.т.н . Бєлкін Л.М.

Краматорський комбінат дитячого харчування, Донецька область

РОЛЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.91р. № 789-XII , Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом. Отже, реалізація програм забезпечення дитини належним харчуванням є важливим міжнародним зобов’язанням України в соціальній галузі. Закон України (ЗУ) «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері. Згідно ст. 5 цього Закону, проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України (КМУ). Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, вирішення інших питань у цій сфері; організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах. Згідно ст. 25 ЗУ «Про освіту», організація та відповідальність за харчування у державних навчальних закладах покладаються на місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань. Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про загальну середню освіту», відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлю є КМУ . Таким чином, КМУ забезпечує стратегічні засади і встановлює нормативи щодо соціальних програм в галузі охорони дитинства, в тому числі щодо забезпечення належного харчування в закладах освіти, а органи місцевого самоврядування забезпечують безрпосереднє виконання цих нормативів і програм. Зокрема, Постановою КМУ від 22.11.2004р. № 1591 затверджені норми харчування у навчальних та оздоровчих закладах.

Разом з тим, аналіз фінансового забезпечення харчування учнів загальноосвітніх шкіл по регіонах України свідчать про те, що у фінансуванні відповідних програм мають місце суттєві розбіжності. Для порівняння наведемо дані тендерної палати відносно середнього рівня цін на послуги з організації гарячого харчування учнів загальноосвітніх шкіл по регіонах України (січень-лютий 2008 року; електронний ресурс, режим доступу: http://www.ua-tenders.com/legislation/prices/159212/), тобто в період, коли тендерна палата ще існувала. Наведені дані свідчать про те, що в багатьох областях і в середньому по Україні рівень фінансування щодо обіду наближався до розрахункового рівня, який визначається нормативами встановленими Постановою № 1591. Якщо врахувати, що для забезпечення нормативів необхідно витратити на обід не менше 8 гривень, то видно, що явно низький рівень фінансування по деяких областях свідчить про недостатню увагу до харчування учнів загальноосвітніх шкіл з боку місцевої влади, а також про необхідність нормативного підходу до формування витрат бюджету на ці цілі.

Середні рівні цін на послуги з організації гарячого харчування учнів загальноосвітніх шкіл по регіонах України (січень-лютий 2008 року)