Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Четвертая международная научно-практическая Интернет-конференция "Спецпроект: анализ научных исследований " ( 23 - 24 июля 2009 г.)

Мазуркевич Л.О.

Автомобільно-дорожній інститут ВДНЗ ДонНТУ

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ДЛЯ МАНІПУЛЯЦІЙ СВІДОМІСТЮ ЛЮДЕЙ ПОЛІТИКАМИ (ДЕЯКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ)

Головним засобом підкорення завжди вважалося слово. Актуальність обраної проблеми полягає у тому, що з розвитком комунікаційних технологій значення слова для маніпуляцій свідомістю і поведінкою людей набуває все більшого значення. Мова, як система понять, слів, відображає сприйняття людиною навколишнього світу, подій, інших людей, себе тощо. В останні роки все більше вчених схиляються до думки, що первинною функцією слова є його сугестивний вплив, тобто підкорення через почуття. Сугестивність через слово є глибинною властивістю психіки людини. Це спостерігається вже у вихованні дитини, коли для заборони чогось зовсім не потрібні пояснення, досить просто сказати: «Цього не можна». Самі діти підкреслюють вагомість слів. Так, дівчинка 4-х років, розповідаючи, як вона використала мамину косметику для себе і сховалася, щоб не бути покараною, повідала: «Мама знайшла мене і сказала слова !» Вона так і виділила інтонацією: «слова!» Які сказала мама слова невідомо, але для впливу на дитину вони мали велике значення, оскільки вимовлялися, мабуть, з високою емоційною напругою і почуттями.

Люди досить часто мають потребу у сугестивному впливі слова. У важки моменти життя ми вдаємось до слів, які можуть не мати інформаційного навантаження, не нести корисної інформації, плану дій, але вони виявляються необхідними для підтримки іншої людини, можуть зціляти, а можуть і, навпаки, заподіяти шкоду здоров’ю; можуть втішити людину, а можуть і викликати збудженість. Здавна відомі лікарки-шепотухи , знахарі, шамани, які в своїх практиках використовують певні слова, що мають силу коду. Кодом є і молитви віруючих, які звертаються до Бога, адже не випадково в Біблії зазначено: «Спочатку було Слово!» Цінити слово, бережливо ставитися до нього закликав ще М.Гоголь.

Глобальні проблеми, які охопили всі сфери життя людини, вплинули і на розвиток мов світу. Мова цивілізації вихолощує природність, а отже самобутність мови будь-якого народу, особливо в тих країнах, де це робиться свідомо.

Метою статті є дослідження маніпуляцій поведінкою і свідомістю українців політиками і владоможцями через слово.

Перш за все, необхідно виділити певні напрями маніпуляцій через слово в Україні:

а) втілення в мову українців слів з новою системою значень і смислів (слова, які прийшли до нас з Заходу і США – брокер, кілер , мерчендайзер , ваучер тощо); Існує таке поняття, як «пам’ять слова», що означає споконвічне розуміння смислу рідного слова, слова, яке вимовлялося мамою і розумілося однозначно, а отже, і мало те сугестивне значення для людини, яке позитивно впливало на свідомість. «Чужі» слова, за образним визначенням С.Г.Кара-Мурзи – « слова-амьоби », знищують синоніми і скорочують велике поле смислів до одного загального знаменника. Ці слова стають універсальними і, мов би, науковими, без використання яких вже не уявляється мова.

б) заміна українських слів, які використовує народ, що живе в Україні, на слова української діаспори США – шпиталь, катедра , гелікоптер тощо; Слід зазначити, що реформації в мові є досить небезпечними, оскільки і тут ми бачимо заміну звичних смислів слів.

в) намагання відділити російську мову від української, переписати українську історію по-новому, з новим значенням і заміною на інших героїв; Небезпека міститься у тому, що сьогодні вагомим словом сучасного підручника з історії України навмисно і свідомо закладають у свідомість підростаючого покоління необ’єктивні знання минувшини і сучасності, оскільки діти вірять слову вчителя і печатному слову підручника;

г) перевертання значення відомих слів ( під час помаранчевої революції у відкритій студії рухівець Л. Лукьяненко навмисно навів перевернене значення поняття «народна демократія» для того, щоб залучити якомога більше людей на Майдан);

д) зміна суспільного ставлення до діяльності людини через використання нових слів (в давні часи людина, яка десь скуповувала певні товари за одніми цінами, а в іншому місці продавала їх за більшими цінами, поважалася суспільством і мала назву «купець»; за радянських часів людина з подібною діяльністю засуджувалася суспільством і називалася «спекулянт»; в наш час це знов людина, яка в суспільстві користується певною повагою – «комерсант», «бізнесмен». Отже, діяльність схожа, а різні слова мають різне смислове навантаження).

По-друге, використання публічних виступів відомих політиків через телебачення у програмах-шоу на зразок програми С. Шустера «Свобода», «Дуель» тощо. Відомі політики, використовуючи свою ораторську майстерність і суто сугестивний вплив слова на свідомість людей, які присутні у студії, здатні змінювати їх точку зору наприкінці програми. Більше того, після зустрічі «дуелянтів» телеглядачі очікувано змінюють своє ставлення до певної особи. Так, під час подібної зустрічі В. Януковича і В.Ющенко, коли перший намагався переконати населення країни, як то кажуть, з «цифрами у руках», другий покладався на сугестивний вплив слів і викликав прихильність більшої частини людей, що виявилося під час голосування у виборі претендентів на президентське місце у 2004 році.

По-третє, звернення відомих політиків через телебачення до населення країни. Особливо слід відмітити сугестивний вплив через використання певних слів, які хотіли б почути люди, виступи Ю.Тимошенко.

По-четверте, використання результатів соціальних опитувань через ЗМІ, цифри яких оговорюються відомими політологами і на основі яких вони роблять певні прогнози, чим формують суспільну думку населення країни.

По-п’яте, дозвіл влади окремим художнім колективам паплюжити історію (а отже, і справжнє значення слова і історичної події).

Таким чином, слід констатувати той факт, що з розвитком цивілізації, поширенням глобалізаційних процесів сила слова в маніпуляціях свідомістю людей ще більше посилюється, оскільки сугестивне значення слова є глибинною сутністю психіки людини. Крім цього, сучасні технології і способи використання слова відомими політиками надають можливостей ще більше підсилити його маніпуляційний вплив.