WEB-ресурс научно-практических конференций

К.т.н . Борзов С.О., Борзова А.С.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, Дніпропетровська філія

ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЙ ТЬЮТОРА ПРИ ПРЯМІЙ ТОПОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

1. Постановка задачі

Відомо, що дистанційне навчання (ДН) через мобільний сервіс (через мобільні телефони) має певні переваги. При такій формі навчання матеріал дисципліни надається по прямій топології (без традиційного дистанційного курса ), а спілкування і перевірка знань здійснюється через надсилання смс-повідомлень , тобто через мобільний сервіс [1].

Але така проста на перший погляд схема потребує ретельної проробки конкретного переліку дій, так як надходження смс-повідомлень у великій кількості створює певний хаос при їх обробці. При невеликій кількості студентів ця проблема не є актуальною. Але якщо кількість студентів при дистанційній формі навчання буде сягати декількох десятків – ось тоді проблема вчасної обробки всіх смс-пвідомлень потребує свого упорядкування.

В цій роботі досліджуються дії тьютора в умовах великої кількості студентів.

2. Моделювання експерименту

Перше. Слід зауважити, що дистанційне навчання через мобільний сервіс (ДНМС) може бути реалізоване тільки при прямій топології, тобто контакт студента з викладачем має відбуватися напряму без програмних та апартних посередників. В цій ситуації автори прогнозували, що матриця отримання смс-повідомлень не буде підкорятися відомим законам розподілення. У зв ` язку з цим було прийняте рішення про реєстрацію часу прийому кожного смс-повідомлення з подальшим складанням відповідного ранжированого ряду.

Друге. Планування експерименту проводилось з урахуванням того, що основну увагу буде зконцентровано саме на факті отримання повідомленнь . Процес автоматичної обробки відповідей в даному експерименті не планувався.

Третє. Експеримент було сплановано в такій послідовності. Кожний студент отримав заліковий білет, який містив 5 завдань. Кожне завдання мало 3 варіанти відповідей, з яких 1 відповідь була правильною. Студентам пропонувалось розв ` язати всі завдання і створити смс-повідомлення за таким форматом: перша строка – це ідентифікатор призвища , а друга строка - п ` ятизначний код правильної відповіді. Після цього смс відправлялося на мобільний телефон тьютора . Тьютор фіксував такі параметри: 1) факт отримання смс від конкретного студента; 2) час отримання смс ; 3) п ` ятизначний код відповіді. Після цього тьютор мав заносити необхідну інформацію до відповідного журналу.

3. Результати експериментальних робіт

В есперименті брали участь 41 студент. Смс-повідомлення надійшли від 38 осіб. 3 студента не надіслали повідомленя через те, що вони не впоралися з завданням і вирішили не витрачати гроші на свєму мобільному рахунку. Час отримання кожного повідомлення наведений в таблиці 1. Ранжирований ряд повідомлень наданий в таблиці 2.

Таблиця 1. Час отримання повідомлень

Таблиця 2. Ранжирований ряд повідомлень (інтервал 3 хв.)

4. Висновки

1. Експеримент продемонстрував, що тьютор може приймати смс з максимальним навантаженням до 3,33 смс/хвилину.

2. Пікові навантаження прийнятих смс приходяться приблизно на половину часу занять, та на останні 5…10 хвилин перед закінченням занять.

3. Існує період часу з найменшою інтенсивністю прийому повідомлень – 5 смс в продовж 17 хвилин (з 12:17 до 12:34 згідно з таблицею 2).

4. Пікову швидкість 10 смс за 3 хвилини слід вважати максимальною. При більших швидкостях прийму доцільно мати 2…3 мобільних телефона з розподіленням їх по певним студентам.

Література

1. Борзов С.О., Борзова А.С. Дистанційне навчання через мобільний сервіс // Комп`ютерні технології: наука та освіта. Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Луцьк: ЛІРоЛ , 2009. – с. 164-168.