К.е.н. Чернятевич Я.В.

Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Актуальність дослідження. Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Тому вважаємо за необхідне розглянути яким чином глобалізація впливає на процес здійснення державного управління у сучасних умовах з метою забезпечення цілісності та національної безпеки держави.

Термін «глобалізація» походить від англ. «globe» – земна куля і має більше 150 різних визначень, серед яких варто виокремити таке: глобалізація – сукупність викликів і проблем сьогодення. В такому трактування важливим є дослідження ролі державної влади в процесі реагування на виклики та глобальні проблеми людства.

В умовах глобалізації та чи інша держава займає певне місце в світовому просторі. Таке місце визначається за певними параметрами:

1) загальна територія та географічне розміщення в межах світового простору;

2) загальний рівень промислового виробництва та надання послуг (як правило фінансових);

3) наявність членства в провідних світових економічних організаціях;

4) власна територіальна та економічна незалежність;

5) міжнародна взаємодія з іншими країнами світу.

За такими параметрами Україна як учасник міжнародних процесів:

1) має досить вигідне географічне розміщення, знаходиться на перетині важливих торгових шляхів; 2) за промисловим виробництвом: домінуючими сферами економіки у нас є виробництво електроенергії, виробів металургії (прокат, труби), залізної руди (товарної), мінеральних добрив, хімічних волокон, зброї, верстатів та обладнання. Стосовно надання послуг Україна не є лідером в межах світу, однак банківський фондовий, страховий ринки розвиваються, хоча і певними труднощами; 3) Україна є членом різних економічних організацій; 4) територіальну незалежність Україна отримала, хоча і не скрізь проведено демаркацію кордонів, однак економічно незалежною нашу державу назвати складно, оскільки ми споживаємо багато імпортної продукції, зокрема і стратегічного значення (газ, продукти харчування, автомобілі, одяг тощо); 5) Україна тісно взаємодіє з країнами СНД, налагоджує зв’язки з ЄС, державами азіатського регіону.

З метою забезпечення національної безпеки кожна держава здійснює певні форми взаємодії з іншими учасниками суспільних процесів. Головними цілями такої взаємодії є:

1) реалізація власних цілей щодо розвитку політичної та економічної систем держави;

2) забезпечення стабільного зростання основних показників функціонування держави як всередині країни, так і на міжнародній арені;

3) забезпечення високого рівня національної безпеки за рахунок ефективного використання наявних ресурсів та здійснення виваженого управління державою;

4) здійснення ефективної взаємодії з іншими суб’єктами міжнародних процесів для досягнення поставлених внутрішніх суспільних цілей;

5) забезпечення всіх громадян держави якісними умовами існування, створення сприятливого середовища для реалізації потенціалу всього населення;

6) здійснення ефективної протидії негативним явищам та процесам природного та антропогенного походження тощо.

Наявність таких цілей не свідчить про ефективне їх здійснення та реалізацію. Цьому заважає як неефективне внутрішнє управління, так і негативний вплив з боку світових організацій та держав. В умовах глобалізації, з одного боку, стає легше вирішувати складні питання міжнародної політики за допомогою посередників та різних джерел фінансування, а з іншого, складніше утримати власну незалежність та розвиватись відповідно до внутрішньої необхідності.

В таких умовах надзвичайно важливого значення набуває здатність держави утримати та зберегти державність, що проявляється у низці функцій, покладних на органи державної влади.

В цьому контексті можна зазначити, що не всі держави спроможні ефективно виконувати покладені на них функції. Так, нині присвячено чимало наукових робіт таким поняттям, як «хрупкие государства», «несостоявшиеся государства» – слабкі держави.

Стан таких держав пов’язаний безпосередньо з глибокими економічними деформаціями та негативним впливом на функціонування в цілому економічного простору світу. Основними причинами такого стану цих держав називають: процеси ерозії та занепаду державних інститутів, втрата державою монополії на насилля, наявність кримінальних організацій, тісний зв’язок влади та бізнесу. На сьогоднішній день вчені називають 46 недієздатних, слабких держав, де проживає 14% всього населення землі, 1/3 всіх людей землі не має доступу до якісної питної води та 35% змушені виживати на $ 1 в день [1, С. 101-103].

Висновки. Проведений науковий аналіз дає можливість зробити такі висновки: в сучасних умовах глобалізаційні процеси справляють значний вплив на функціонування національних держав; здебільшого такий вплив проявляється у негативних процесах зменшення рівня національної безпеки та втрати певних ознак державності; щоб уникнути такої участі національні держави повинні ефективно здійснювати низку функцій щодо державного управління з метою зменшення загроз функціонуванню та розвитку національної держави в світовому просторі.

 

Список використаної літератури:

1. Красильщиков В. Актуальный предмет исследования: несостоявшиеся государства / В. Красильщиков // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 7. – С. 101-111.