Бойко Є.О.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

СВІТОВИЙ РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

 

Постановка проблеми. Прагнення товаровиробників до зростання виробництва сільськогосподарської продукції інтенсивним шляхом, останніми роками в економічно розвинутих країнах досягло стану постійного перевищення пропозиції над попитом. Cьогодні фермери використовують у 30 разів більше пестицидів, ніж використовували 1945 р., але, попри це, частка врожаю, з’їденого шкідниками, зросла на 20%. З 28 найбільш використовуваних пестицидів, щонайменше, 23 — канцерогени. В усьому світі сільське господарство щороку витрачає близько 1,86 млрд. кг пестицидів. 60% усіх гербіцидів, 90% усіх фунгіцидів і 30% усіх інсектицидів — канцерогени.  Одночасно появилися загрози щодо такого розвитку галузі, і в багатьох країнах світу відбувається поступовий перехід до екологічно-спрямованого ведення сільськогосподарського виробництва, яке створює можливості для відвернення небажаних явищ із харчуванням людей та збереженням довкілля.

Стан вивчення проблеми. Аналізуючи наукові дослідження розвитку екологічного (органічного) землеробства, варто наголосити на працях таких відчизняних вчених, як Артиш В.І, Берлач Н., Бомба М., Вовк В., Скрипчук П.М., Кропивко М., Ковальової О. та ін.

Результати дослідження. Екологічне (органічне) сільське господарство ґрунтується на чотирьох основних принципах: здоров’я, екологія, справедливість, турбота. Дотримуючись цих принципів і реагуючи на споживчий попит світового агропродовольчого ринку, останніми роками в багатьох країнах світу вже діє ринок збуту екологічно чистих продуктів харчування органічного походження, організовані й функціонують служби сертифікації та маркетингу.

Органічний сектор, зростаючи найбільшими темпами в сфері харчової продукції, наблизився до рівня 40 мільярдів доларів США. Попит на екологічну їжу щороку зростає на 10-12 %. Сьогодні частка органічної продукції на світовому ринку продуктів харчування становить 2%, а на ринку в межах Євросоюзу – 15%. При цьому найбільший попит на таку продукцію простежується у Німеччині, Італії та Франції. Перше місце в Європі за споживанням екологічно чистої продукції на душу населення посідає Швейцарія. За прогнозами експертів, у 2020 р. обсяги світового ринку екологічно чистих продуктів харчування можуть сягнути 200-250 млрд доларів США.

За даними Міжнародної Федерації органічного агрокультурного руху (IFOAM), науково-дослідного Інституту біоземлеробства (FiBL) і Фонду екології і землеробства (SOL) на початок 2009 р. в світі загальна площа сільськогосподарських угідь склала 35 млн. га які, використовуючи органічні методи господарювання, обробляють 1,4 млн. виробників (від дрібних сімейних до великих, що налічують десятки тисяч гектарів). Регіони з найбільшими площами сільськогосподарської землі, що обробляється органічно – Австралія та Океанія (12,1 млн. га) – це 2,8% сільськогосподарських угідь регіону та 37% органічної сільськогосподарської землі світу, Європа (8,2 млн. га) – 1,72% сільськогосподарських угідь регіону, та 24% органічної сільськогосподарської землі світу та Латинська Америка (8,1 млн. га) –23% від загальної площі органічної землі в світі.

Серед країн з найбільшими площами органічних сільськогосподарських угідь варто відмітити Австралію з загальною площею органічних земель 12 млн. га, Аргентину – 4 млн. га, Китай – 2 млн. га та США – 1,9 млн. га. Найбільші частки сільськогосподарської землі, що обробляється органічно, знаходяться на Фолклендських островах  (36,9%), у Ліхтенштейні (29,8%) та Австрії (15,9 %), серед країн колишнього СРСР варто виділити Естонію (9,63 %) та Латвію  (9,11 %).

Загалом, на світовому рівні площа органічної сільськогосподарської землі збільшилась у всіх регіонах майже на 3 млн. га чи 9% порівняно з кінцем 2007 р. На 26% (чи 1,65 млн. га) більше землі, що обробляється органічно, зареєстровано в Латинській Америці, в Європі площа органічної землі збільшилася більше ніж на 0,5 млн. га, в Азії – на 0,4 млн. га. Серед країн варто відмітити Аргентину, де за період з 2007 по 2008 рік кількість органічних земель збільшилась на 1,22 млн. га, Фолклендські острова – 414 тис. га, Іспанію – 324 тис. га, Китай – 300 тис. га, США – 185 тис. га, в десятці лідерів також знаходяться Казахстан, Канада, Великобританія, Німеччина і Перу.

Серед країн з найбільшою кількістю виробників екологічно чистої продукції – Індія  (340000 фермерів), Уганда (180000) та Мексика (130000). Більше третини органічних виробників світу знаходиться в Африці. Всого у світі, станом на 2008 рік, було зареєстровано 1,4 млн. чоловік зайнятих в органічному виробництві.

Європейський досвід показує, що нині основним завданням Спільної аграрної політики країн (САП) ЄС є одночасний ефективний розвиток сільського господарства та охорона довкілля, де органічне агровиробництво розглядається як цілісна аграрна система та реальна альтернатива традиційним методам сільськогосподарського виробництва. Завдяки переходу фермерів від традиційного до органічного виробництва, кількість таких господарств з початку 90-их років у країнах ЄС збільшилася майже у 8 разів. Завдяки цьому країни ЄС є найбільшим ринком споживання продукції органічного походження, де лише за період з 2006 по 2008 рр. цей показник зріс з 14,5 млрд. до 18,9 млрд. євро/рік. Очікується, що до 2015 р. В європейських країнах органічне сільське господарство вестиметься приблизно на 30% загальної площі сільськогосподарських земель.

Висновок. Наведені вище факти свідчать про постійне зростання потужностей органічного агровиробництва у світі. Не повинна стати винятком і Україна. Тим паче, що в нашій державі наявні ресурси для переходу на органічне ведення сільського господарства. Однією з конкурентних переваг України на міжнародному ринку є найвища в світі забезпеченість родючими чорноземами (30% всього світового запасу) та наявність сприятливих умов для розвитку тваринництва. Найбільш слабке місце вітчизняного сільського господарства – розвал села – можна перетворити на його головну конкурентну перевагу, якщо орієнтувати сільськогосподарські підприємства на вирощування екологічно чистої (органічної) сільгосппродукції.

 

Література:

1.    Бомба М. Я. Сучасні тенденції розвитку світового землеробства / М.Я. Бомба // Вісник НАН України. – 2007. - №12. – С.34 – 40.

2.    Бомба М.Я Проблеми та перспективи розвитку землеробства на початку третього тисячоліття / М.Я. Бомба // Пропозиція. – 2002. - №10. – С. 30 - 32.

3.    Педак І.С. Вплив екологічних факторів на виробництво якісної продукції / І.С. Педак // Електронний ресурс:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2009_1/files/Econ_01_2009_Pedak.pdf

4.    Wilier Н. The world of organic agriculture: statistics & emerging trends 2009 / Helga Wilier, Minou Yussefi-Menzler, Neil Sorensen ; International Federation of Organic Agriculture Movements (IFOAM) Bonn, Germany and Research Institute of Organic Agriculture (FiBL), Frick, Switzerland. — 2010.