WEB-ресурс научно-практических конференций

Божко М.О.

Сумський державний університет, Україна

ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ МОРАЛЬНОГО ЗНОСУ ПО СТАДІЯМ ЦИКЛУ ОНОВЛЕННЯ ТЕХНІКИ

Зростаючі темпи інноваційного розвитку, що визначають темпи морального зносу техніки, значно більшою мірою впливають на вибуття і оновлення основних фондів, ніж їх фізичні характеристики. Різні види зносу мають різний характер прояву. Ступінь фізичного зносу визначається конкретними умовами експлуатації техніки, а тому може розрізнятися для окремих підприємств, і навіть ділянок виробництва. Моральний же знос має масштабніші наслідки, стосується не конкретного зразка, а моделі техніки, і виникає, як правило, на рівні, не нижче галузевого.

Аналіз закономірностей морального зносу, а також його впливу на динаміку вибуття основного кап і тал у складає особливий інтерес в контексті дослідження циклічності відтворення. Ступінь морального зносу техніки слід оцінювати в міжнародному масштабі, оцінюючи її відповідність світовому рівню, при цьому об'єктом аналізу виступають окремі моделі техніки, вирішуються питання тривалості їх життєвих циклів та їх складових. Залежність «моральний знос – вибуття» є, свого роду, початковою точкою в дослідженні процесу відтворення основного капіталу у взаємозв'язку із закономірностями інноваційного розвитку.

Питання щодо характеру морального зносу, а також моменту його появи є достатньо дискусійним.

Умовно можна виділити два підходи до визначення характеру і динаміки морального зносу.

Прихильники першого підходу визначають моральний знос як дискретний процес або од номоментн ий акт. Вони вважають, що моральний знос наступає, коли застаріла техніка «не забезпечує суспільно необхідного рівня витрат. Початком морального зносу вони вважають початок виробництва вдосконаленої техніки. Згідно другого підходу моральним зносом є безперервний і поступовий процес, що пов'язане, перш за все, з безперервністю самого інноваційного розвитку. Залежно від зміни ступеню морального зносу представники цього підходу виділяє два етапи його розповсюдження:

1. Певний вид техніки вже не виробляється в колишньому вигляді, проте, ще залишається в експлуатації, оскільки його застосування ще економічно ефективним.

2. Морально застаріла техніка масово вибуває, зважаючи на подальшу недоцільність її експлуатації – повний моральний знос.

Ми розділяємо точку зору прихильників другого підходу і вважаємо, що моральний знос, дійсно, є безперервним процесом, перманентно властивим процесу відтворення в умовах інноваційних змін.

На нашу думку, на різних етапах і фазах циклів ступінь морального зносу буде різним. Виходячи з цього, при аналізі фактичної динаміки вибуття або при її прогнозуванні необхідно враховувати не тільки вік конкретного зразка техніки, але і вік моделі.

Виділяють три етапи, що характеризують зміну ступеню морального зносу:

· прихований (виникає на етапі проектування техніки);

· частковий (пов'язаний з початком серійного випуску новою, досконалішої техніки);

· повний (визначається переважанням нової моделі в загальній сукупності використовуваної техніки).

Ґрунтуючись на виділених вище етапах структуризації морального зносу, можна виділити наступні стадії циклу оновлення техніки:

(1) – стадія впровадження у виробництво моделі техніки;

(2) – стадія стабільного зростання (зрілості), тобто період, протягом якого дана модель стає домінуючої в загальній сукупності використовуваної техніки;

(3) – стадія спаду або старіння, тобто період появи принципово нових моделей-замінників, протягом якої дана техніка починає масово вибувати з виробництва.

Якщо виходити з необхідності прогнозування динаміки вибуття техніки у взаємозв'язку з циклічними закономірностями відтворення, об'єктивно виникає необхідність диференціювати параметр, що відображає тенденції зносу, по різних фазах циклу, зважаючи на істотні відмінності в ступені морального зносу на кожній фазі. Ми вважаємо, що для кожної з виділених вище стадій циклів параметр, що відображає інтегрально-системні тенденції морального зносу, має бути різним.

Найбільшим значення даного параметра повинне бути, на нашу думку, на стадії старіння, оскільки до цього моменту часу всі можливості для подальшого удосконалення моделі практично вичерпані, починається новий цикл оновлення, отже, вірогідність появи техніки, що значно перевершує діючу по рівню ефективності, достатньо висока.

На стадії впровадження техніки у виробництво значення даного параметру повинне бути декілька меншим, ніж на стадії старіння, проте, більшим, ніж на стадії стабільного зростання. Це пояснюється тим, що у момент появи принципово нової техніки має місце недосконалість конструкції, при цьому можливість для подальшого удосконалення достатньо висока.

На стадії стабільного зростання ми вважаємо за необхідне встановлювати мінімальне значення даного параметра, оскільки на даній стадії модель техніки вже зазнала відповідних удосконалень, є переважаючою в парку аналогічного устаткування. Отже, вірогідність морального старіння на цій стадії буде мінімальною.

Такий підхід до прогнозування вибуття унаслідок зносу може стати основою для моделювання динаміки вибуття основного капіталу, як в натурально-речовій, так і у вартісній формі.