Степанкова А.А.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА  ЙОГО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розвиток ринкових відносин в Україні неможливий без ефективного та стабільного зростання економіки та виробництва конкурентоспроможної продукції,  що відображає не лише ефективність діяльності окремого підприємства,  але і економіки країни загалом. Проте, визначення потенційних можливостей підприємства у конкурентній боротьбі та досягнення ефективних результатів в сучасних умовах стає все складнішим. Це пов’язано з необхідністю постійного пристосування до умов, які постійно змінюються, а це призводить до пошуку науково - обґрунтованих концепцій функціонування та розвитку підприємств,  підвищення конкурентоспроможності продукції. Таким чином, проблема підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства є дуже актуальною у наш час.

Найбільш влучним визначенням конкурентоспроможності продукції є визначення, відповідно до якого конкурентоспроможність продукції - комплексна багатоаспектна характеристика, яка відображає можливість продукції на протязі періоду її виробництва відповідати за якістю потребам конкретного ринку,  адаптуватися по відношенню якості та ціни до потреб споживачів, забезпечувати вигоду виробнику при її реалізації [1].

Розв’язання проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності продукції підприємств вимагає вирішення комплексу техніко-організаційних питань.  Тому важливим є вивчення показників та критеріїв підвищення конкурентоспроможності продукції. Використання критеріїв та показників дозволяють виконати оцінку конкурентоспроможності продукції підприємства, знайти методи  для її підвищення. Проте дана проблема суттєво ускладнюється через відсутність простої та зручної для практичного використання методики оцінки даного рівня[2].

В сучасних умовах господарювання для підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств необхідним є:

• переорієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України та створення належних умов для збереження та використання вітчизняного науково-технічного потенціалу;

• формування і реалізація державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм,  спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств;

• здійснення структурних зрушень у господарському комплексі регіонів на основі запровадження інвестиційно-інноваційної моделі з урахуванням особливостей потенціалу кожного з них;

• створення відповідного бізнес-середовища й реалізація корпоративної стратегії національних підприємств, яка передбачає оновлення старої та впровадження нової матеріально-технічної бази та прогресивних технологій виробництва;

• сприяння залученню додаткових інвестицій, в тому числі іноземних, для модернізації виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції, забезпечивши при цьому відповідність форм інвестицій обсягам фінансування;

• подальший розвиток підприємництва, насамперед малого та середнього бізнесу, посилення його конкурентоспроможності на основі застосування кластерних моделей;

• забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

• впровадження інформаційної інфраструктури для формування і реалізації промислової політики, системи стандартизації та якісних показників продукції, що забезпечить її конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринку;

• запровадження новітньої технології виробництва та удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов, використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів;

• забезпечення значного підвищення кваліфікації ланки управління та рівня маркетингових досліджень,  відповідного рівня кваліфікації науково-технічного та виробничого персоналу та його соціальний захист;

• узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції [3].

Таким чином, можна зробити висновок, що для того, щоб продукція була конкурентоспроможною підприємству необхідно дотримуватися вимог до критеріїв та показників конкурентоспроможності продукції, впроваджувати нові технології, підвищувати кваліфікацію управлінського персоналу, а державі в свою чергу необхідно створити всі належні умови для ефективного функціонування ринкового середовища.

Список використаної літератури:

1.Плясунков, А.В. Экономические методы управления конкурентоспособностью продукции: Ав-тореф. дис. … канд. экон. наук / А.В. Плясунков. —  Минск: БГПА, 2002. — 21 с.

2. . Кардаш В.Я.Маркетингова товарна політика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.

3. Бухалков, М. Маркетинг / М. Бухалков. — М.: Экономика, 2001. — 276 c