Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция "Проблемы формирования новой экономики ХХI века" (23-24 декабря 2010 года)

Ткаченко О.В., Дьома М.В., Калініченко Я.В.

Запорізький національний університет, Україна

РОЗВИТОК ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

З проголошенням незалежності в Україні інтенсивно здійснюється поетапне реформування економіки . Переклад її на ринкові механізми господарювання супроводиться становленням і розвитком оціно чної д іяльності . За минулі роки з'явилися первинний і вторинний ринки майна, створена законодавча і нормативно-правова бази оцінки , значно розширилася мережа незалежних оцінних структур, розвивається інститут саморегулювання . Істотні зміни сталися в структурі державного сектора економіки , доля якого у ВВП на сьогодні складає – 37%. У більшості розвинених країн св іту цей показник складає : 15% – в Канаді , Англії , Італії , 20% – в США, Германії , 25% – в Польщі .

З прийняттям у 2001 році Верховною Радою України Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» почав формуватися професійний ринок оцінних послуг, що безумовно, стало прогресивним досягненням у розвитку оцінки в Україну.

На сьогодні існує ряд конкретних господарських умов, за яких законодавством встановлений обов’язок проводити незалежну оцінку майна з залученням відповідних спеціалістів – оцінювачів.

Зокрема, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

– створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

– реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

– виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

– визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

– приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

– переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

– оподаткування майна згідно з законом;

– визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

– в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів;

– у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Оцінка майна – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної д іяльності суб'єкта оціночної діяльності .

В Україні розрізняють три вида оціночної діяльності: бухгалтерська, незалежна, експертна.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV, бухгалтерська оцінка – це оцінка вартості активів і пасивів підприємства для цілей бухгалтерського обліку. Принцип історичної (фактичної) собівартості, надає пріоритет оцінці активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Безперечною заслугою стало створення системи незалежної оцінки, сертифікація суб'єктів оціночної діяльності, здійснення державного та громадського контролю, визначення прав, обов'язків і відповідальності учасників ринку оцінки. Незалежна оцінка – це оцінка, яка проводиться у відповідності з Законом “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

До суб’єктів оціночної діяльності, відносять наступні категорії:

– суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі

Оцінювачами, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

Експертна оцінка – це оцінка, яка здійснюється згідно з Законом України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року N 4038-XII.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Отже експертною оцінкою слід вважати діяльність оцінювача, пов’язану з оцінкою майна та майнових прав, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Порівняння основних положень бухгалтерської, незалежної та експертної оцінки наведений нижче в табл.1.

Таблиця 1 Порівняльний аналіз основних положень бухгалтерської, незалежної та експертної оцінки

Критерій

Види оцінок

Бухгалтерська

Незалежна

Експертна

Нормативна база

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ,

положення (стандарти) бухгалтерського обліку

Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”

Національні стандарти оцінки, методики

Закон України “Про судову експертизу”

Мета

Визначення вартості активів і пасивів підприємства для цілей бухгалтерського обліку

Визначення ринкової вартості майна та майнових прав у випадках, передбачених Законом № 2658 та за інших потреб

Отримання інформації про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства

Об’єкт

Об’єкти бухгалтерського обліку

Майно та майнові права юридичних та фізичних осіб

Майно та майнові права, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства

Суб’єкт

Бухгалтер

Незалежний оцінювач – суб’єкт оціночної діяльності

Судовий експерт

(Експерт-оцінювач)

Порядок набуття права займатися оціночною діяльністю

Право оцінки має особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку

Право оцінки має лише власник сертифіката (Положення про порядок видачі сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності N 479)

Право оцінки має лише власник Свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта (Наказ Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів N 285/7-А)

Ступінь регламентації методики

Чітко регламентована законодавством з бухгалтерського обліку

Існування загальних підходів, вибір методичних прийомів залежно від мети і напряму оцінки та професійного судження оцінювача

У плані методології відповідає порядку проведення незалежної оцінки

Методичні підходи

Визначені правилами бухгалтерського обліку для різних видів активів

3 загальні підходи визначені Положеннями (національними стандартами) оцінки майна :

витратний

дохідний

порівняльний

Відповідають підходам, які використовуються у незалежній оцінці

Переважаючий тип вартості

Історична (фактична) собівартість

Справедлива (ринкова) вартість

Справедлива (ринкова) вартість

Пріоритет у виборі типу вартості

Пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання

Оцінка корисності у конкретний момент часу, відповідно до обраного визначення поняття вартості

Оцінка, що відповідає потребам органів дізнання, досудового та судового слідства у конкретній справі

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями національними стандартами) оцінки майна. Змі ст звіту про оцінку майна повинен містити розділи , що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна п ідлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування .

Змі ст , форма, порядок складання , затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України .

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття р ішень , у тому числі на вимогу замовників ( платників ) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування , судів та інших осіб , які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної д іяльності . Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб , які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і п ідготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки , органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому Законом « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ».

Аналізуючи ситуацію, що склалася на ринку оцінки, можна сказати, що фактично Закон визнав необхідність розвитку оціночної діяльності як інституту, що підлягає регулюванню, але разом з тим ефективного регулювання в необхідній мірі він не забезпечив.

Недостатня, протягом останніх років увага з боку держави до оновлення законодавства, методології і стандартизації оцінки, а також певний застій у сфері вдосконалення рівня оцінювачів призвели до того, щодо існуючої моделі оцінної діяльність є багато нарікань.