Д.е.н. Герасимчук З.В., Поліщук В.Л.

Луцький національний технічний університет, Україна

РОЗВИТОК ІВЕНТИВНОГО ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Подія, видовище із давніх часів у всьому світі є потужним спонукальним чинником до подорожі. Олімпійські змагання у Давній Греції кликали в дорогу десятки тисяч охочих з усього Середземномор’я, сучасні Олімпійські Ігри збирають сотні тисяч вболівальників – туристів – із усього світу. Туристична індустрія ж навчилася використовувати людську цікавість і перетворювати її на прибуток. Тому актуальним є дослідження цієї сфери економічної активності як специфічного виду туризму.

Івентивний туризм – вид туризму з метою відвідання та участі у відзначенні якоїсь видатної або цікавої події, в тому числі турніри, воєнізовані змагання і відтворення історичних подій, фестивалі, виставки, концерти, ярмарки, карнавали, спортивні і культурні заходи тощо. Його розвиток базується на залученні широкого контингенту туристів, мотивом подорожі яких є події культурного або спортивного життя регіону. Розробка і проведення значних заходів культурного, спортивного характеру, нових святкових програм, конференцій, конгресів, «круглих столів» привернуть кількість учасників і гостей з України, країн ближнього і дальнього зарубіжжя. Івентивний туризм дає можливість уникнути такої гострої проблеми в туризмі, як сезонний чинник. Збільшення кількості фестивалів, виставок, конкурсів і ярмарків, проведення міжнародних конгресів, розширення кола їх учасників і створення сучасних подієвих турів може стати базою для розвитку івентивного туризму в Україні.

Щодо специфічних для сфери івентивного туризму причин слабкого розвитку, то найбільш очевидними виступають такі:

·               недостатня законодавча урегульованість специфічних питань та умов здійснення івентивного туризму;

·               новизна сфери, і як наслідок «обережність» у прийнятті рішень про його організацію, впровадження та при купівлі навіть уже готових подієвих турів;

·               несистемність в організації та проведенні подій і, як наслідок, слабке привернення до них уваги потенційних туристів.

До безсистемності в організації та проведенні подій зазвичай додається відсутність єдиного центру туристичної інформації, який би міг здійснювати загальну координацію не лише івентивного, а й інших видів туризму, стати фундаментом для створення комплексу з надання туристичних послуг та забезпечення розвитку туристичної, а з нею і суміжних галузей – зконцетрованість усієї інформації, пов’язаної із туризмом, значно спростила б пошуки будь-якої інформації для потенційних туристів та партнерів про регіон та його можливості.

Що ж необхідно для успішного просування обраного турпродукту у конкретному регіоні? Очевидно, що не лише окремо взята подія чи заклад обслуговування. Поодинці, окремо й без взаємозв’язку кожен зі складових мало ефективний. Це класичний приклад синергізму, коли ефект комплексу буде значно перевищувати ефект окремо взятих елементів, якщо вони функціонуватимуть поза рамками можливої системи. Події як об’єкти туру, заклади харчування, розміщення, транспортування, обслуговування, доповнення основного об’єкту – події – додатковими атракціями, заходами анімації – усе це разом складатиме одну велику сферу дозвілля. І як уже згадувалося вище, для ефективного спрямування усіх зусиль на досягнення максимальної результативності впровадження івентивного туризму в регіоні необхідним є утворення комплексу, який об’єднуватиме фірми, організації, підприємства, осіб, зайнятих у сферах туризму та суміжних із ними, приватних підприємців та органи державної влади на рівні місцевого самоврядування в особі їх представників, і обов’язково навчальні заклади, які готуватимуть спеціалістів для цієї галузі. Також івентивний турпродукт, як і будь-який туризм, не можна розглядати відокремлено від системи забезпечення приїжджаючих житлом та харчуванням. Найоптимальнішою ж на нашу думку реалізація івентивного туризму у регіоні буде на засадах корпоративності, оскільки в такому випадку буде підпорядковуватись загальній тенденції світового маркетингу діяльності туристичного бізнесу [3].

Як уже зазначалося, оскільки немає розуміння івентивного туризму як явища, відповідно недостатньо розвинена інфраструктура, немає єдиного комплексу, який би здійснював управління, організовував та проводив масштабні заходи, об’єднуючи представників владних структур, підприємців, туристичні фірми, системи готельного та ресторанного господарств, тобто послуги розміщення та харчування, транспортне забезпечення тощо. А також досить важливим, актуальним та необхідним є процес підготовки фахівців, які, працюючи у такому комплексі, могли б надавати високоякісні послуги туристам. Тому доцільно включити до нього ще й навчальні заклади. Адже важко переоцінити необхідність спеціалістів, пов’язаних із сферою «виробництва» власне подій, заради яких планується залучати туристів, і ще багато інших спеціальностей, які будуть необхідні в міру того, які саме події та заходи плануватимуться для здійснення комплексом управління івентивним туризмом. Також наприклад при розробці стратегії розвитку івентивного туризму в регіоні варто було б звернути увагу на можливості траскордонного співробітництва.

Щодо такого аспекту цього питання як розвиток інфраструктури, то слід пам’ятати, що в основному розвиток наприклад виставково-ярмаркової галузі як складової івентивного туризму в регіоні, зазвичай в регіонах гальмується відсутністю пристосованого для проведення виставок та ярмарок об’єкту – виставкового центру. При рекомендаціях щодо його створення пропонується будувати великий об’єкт, який одночасно зможе поєднати пристосовані виставкові площі, можливість проведення ярмарків, готельно-ресторанний комплекс із забезпеченням для проведення конференцій, концертів, торгово-розважальний комплекс, нічний клуб, боулінг, більярд, навіть наприклад міні-гольф тощо. Такий мультифункціональний виставково-розважальний центр зможе успішно конкурувати із схожими елементами інфраструктур великих міст, а за рахунок багатопрофільності його можна буде завантажувати протягом усього року. Створення виставкового центру дасть змогу ширше пропагувати проведення нових та оживить існуючі виставки.

Одним із варіантів здійснення заходів зі створення чи поліпшення інфраструктури може бути практика реалізації інфраструктурних проектів (створення мультифункціонального виставково-розважального комплексу, будівництво готелів, формування траспортного сполучення тощо). Під такі проекти зрозумілі механізми залучення коштів, є можливість грантового фінансування, проектно-кошторисна та інша документація готується на високопрофесійному рівні з дотриманням світових стандартів і вимог. Вони ж можуть бути складовою частиною державних цільових програм, субсидування тощо. В загальному вигляді схема такого проекту подана на рис. 1.

Рис. 1. Схема проекту

На завершення зробимо висновок, що, використовуючи наявну мінімально необхідну інфраструктуру та розвиваючи її, а також створюючи деякі нові об’єкти, за рахунок розвитку івентивного туризму в регіоні можна дати потужний поштовх для його подальшого збалансованого розвитку. І не слід думати, що ресурсів чи наявних можливостей замало чи що здійснити потужний поштовх для такого розвитку малоймовірно – прикладом створення успішних регіонів взагалі на місці пустки може бути місто розваг – Лас-Вегас. Це місто було створене на сприятливих інвестиційних умовах на абсолютно непривабливій території, але зараз це один із потужних економічно активних регіонів, який отримує зовсім непогані прибутки від забезпечення сферою дозвілля усіх бажаючих.

Список використаних джерел:

1.      Ермолина Л. Правовые аспекты законодательного регулирования договорных правоотношений по предоставлению туристских услуг потребителям // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №7. – С.35-38

2.      Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні. Інформаційно-аналітичний матеріал парламентських слухань. – К.: Комітет Верховної Ради з питань молодіжної політики фізичної культури, спорту та туризму, 2000. – 98 с.

3.      Саак А.Э., Пшеничных Ю.А. Маркетинг в социально-культурном сервисе и туризме. – С-Пб.: Питер, 2007. – 480с.; , с.407