К.військ.н. Мусієнко І.І.

Інститут підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого

ПОЛІТИКА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Актуальність

Міжнародний досвід функціонування вищої освіти в ринкових умовах показує, що в країнах Європейського співтовариства принципово інші основа і засади функціонування вищої школи. Це обумовлено тим, що надання освітніх послуг і необхідність задоволення особистих потреб в освіті можливе лише через ринок освітніх послуг, який сприяє підвищенню рівня гнучкості, безперервності і мобільності у системі вищої освіти.

Постановка проблеми

Обгрунтувати шляхи та засоби адаптації освіти України до європейського освітнього простору.

В умовах ринкової економіки збереження централізованої і регульованої державою системи освіти, втрати, які зумовлені тим, що випускники, не затребувані на ринку праці, будуть накладатися на інтелектуальний потенціал країни і можуть бути пролонговані на багато років уперед. Тому в даний час ВНЗ потрібно вчитися прогнозувати попит на фахівців того або іншого профілю на п'ять-десять років уперед і відповідати на нього змінами в навчальних планах і програмах.

Реалізація цих властивостей для вітчизняної системи вищої освіти має бути пріоритетною. Вона має забезпечити реалізацію фундаментальних принципів її функціонування:

· створення єдиних європейських стандартів вищої освіти, що базуються на трьох рівнях знань (бакалавр, магістр, доктор);

· розроблення загальних критеріїв оцінювання якості освіти;

· введення трансферно-накопичувальної системи освітніх кредитів;

· взаємного визнання країнами ЄС дипломів європейських ВНЗ ("Конвенція про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти в Європейському регіоні", Лісабон, 1997 рік. В Україні ратифікована в 1999 році [Law, 1273-XIV, 03-Dec-1999]) [1, c. 4].

Метою Європи є досягнення найбільш динамічної у світі економіки (Лісабонська Стратегія), заснованої на знаннях. Європейська вища освіта має продемонструвати, що якість освітніх програм і сертифікації враховується всерйоз і методи гарантії і прояву цієї якості знаходяться на належному рівні.

Однією з умов ринкової конкурентоздатності результатів діяльності вищого навчального закладу є наявність у неї системи якості, що відповідає загальновизнаним вимогам.

Якість вищої освіти є основою створення європейського простору вищої освіти (ENQA – найбільш авторитетна європейська організація, що є основним органом, який координує роботу зі створення системи гарантії якості вищої освіти в рамках Болонського процесу) [2, р. 58].

Ніколи ще проблема якості освіти в Україні не мала такого важливого ідеологічного, соціального, економічного і технічного значення, як у теперішній час. Висунення проблеми якості на перший план визначається низкою об'єктивних чинників:

· по-перше, від якості людських ресурсів залежить рівень розвитку країни і її глобальної економічної конкурентоспроможності;

· по-друге, якість освіти набуває все більшого значення в забезпеченні конкурентоспроможності випускників вищої школи на ринку праці;

· по-третє, специфіка управління якістю освіти полягає в тому, що управління діяльністю людини, яка є об’єктом педагогічного впливу, здійснюється через його психічну діяльність, внаслідок чого навчання несе в собі високу міру невизначеності.

В умовах глобалізації освіти, появи транснаціональної освіти і потужних корпорацій, які її забезпечують, якість стає чинником, що визначає саму можливість існування того чи іншого навчального закладу незалежно від форми власності.

Висновки

Таким чином, політика щодо якості освіти, професійної підготовки і сертифікації фахівців спрямовується на досягнення оптимального ступеня упорядкування педагогічної діяльності з врахуванням особистісних, соціальних, економічних і державних потреб та інтересів акціонерів освіти.

Список літератури

1. Ніколаєнко С.М. Нові форми інтеграції освіти і науки // Педагогічний пошук. – 2007. – № 2 (54). – С. 3–5.

2. Sowell Th. Knowledge and decisions, New York. – Basic books, 2005. – 145 p.