WEB-ресурс научно-практических конференций

К.держ.упр . Рибачук В.Л.

Донецький державний університет управління , Україна

МОТИВАЦІЯ УПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЖКГ

Актуальність

Для ефективного упровадження енергозберігаючих технологій необхідне забезпечення економічної зацікавленості всіх учасників процесу управління, що і складає, кінець кінцем, зміст функції мотивації. Мотивація упровадження енергозберігаючих технологій в ЖКГ виявляється перш за все в дії на організаційно-економічні умови, сприяючі енергозбереженню на основі узгодження інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг.

Постановка проблеми

Дослідити організаційну і економічну моделі системи управління мотивацією упровадження енергозберігаючих технологій в ЖКГ.

Необхідність енергозбереження ні у кого не викликає сумніві в – дуже очевидною є низька енергоефективність всіх базових сфер господарювання в Україні і , в першу чергу , в ЖКГ. У житлово-комунальному господарстві України останніми роками намітилася виразна тенденція збільшення втрат при споживанні тепла, газу, електроенергії і води. При експлуатації житлового фонду залишається невикористаним значний резерв енергетичних ресурсів , які викликані відсутністю приладів обл іку води, теплової і електричної енергії , використанням застарілого обладнання , недостатньою теплоізоляцією труб та ін . За оцінками окремих фахівців рівень зносу основних фондів підприємств галузі складає 40 – 60%, а окремих їх видів 80 – 90% [1 , с. 4 ] .

В той же час, автори окремих публікацій стверджують, що реальні втрати тепла в комунальних мережах України можна оцінити в 20 – 30%, а до третини теплової енергії втрачається в комунальних котельних унаслідок недосконалої технології спалювання палива [2, с. 226].

Останніми роками спостерігається скорочення споживання житлово-комунальних послуг як населенням, у зв'язку з скороченням їх чисельності і упровадженням приладів обліку, так і промислових підприємств, що викликане зниженням їх виробничої діяльності, переходом на не комунальні джерела отримання послуг, що веде до зменшення прибутку і уповільнення оборотності оборотних коштів підприємств ЖКГ, а також, до зниження обсягу наданних послуг і рентабельності виробництва.

У комунальній енергетиці упровадження енергозберігаючих технологій традиційно здійснюється при виробництві і транспортуванні теплоносія, що приводить до скорочення споживання газу, електроенергії і інших ресурсів, зниженню собівартості одиниці продукції – тепла, підвищенню рентабельності господарської діяльності. Проте підприємства галузі мають бюджет з фіксованою нормою прибутку, перевищення якої притягає штрафні санкції, а засоби, одержані в результаті перевищення норми прибутку йдуть до бюджету. Отже, існуюча практика освіти і розподілу прибутку в теплових господарствах є антимотиваційною умовою для упровадження енергозберігаючих технологій.

Аналіз взаємозв'язків енергозбереження і тарифоутворення на послуги локальних природних монополій показу є , що в цій сферіі немає простих рішень . Штучне заниження тарифів , яке б воно не було привабливе в недовготривалій перспективі , здатне нанести серйозну утрату р ішенню проблеми раціоналізації енергоспоживання в житлово-комунальному господарстві [3 , с. 85 ], хоча ряд учених дотримується іншої думки [4 , с. 199 ].

При формуванні тарифів і бюджетної політики на р івні органів місцевого самоврядування інтереси підприємств теплових мереж (ПТМ) є визначаючими і відображають корпоративні інтереси , на відміну від роз'єднаних споживачів теплової енергії , у яких вони відсутні , а тому їх позиція не робить вплив на упровадження енергозберігаючих технологій на регіональному і державному р івнях управління . Звідси неминучість перекосів в демотивації енергозбереження .

Проблема неплатежів за надані житлово-комунальні послуги з боку споживачів і недостатність дотацій з боку міського бюджету привели до значної заборгованості за попередні періоди часу Постійною тенденцією є поєднання збільшення втрат тепла на 20-40%, і зростання неплатежів з боку споживачів . Основною домінантою зростання цін на теплову енергію є втрати у споживачів , а додатковим чинником служить зниження дотацій на теплопостачання з боку м ісцевих органів самоврядування . Зростання неплатежів напряму пов'язане з повною відсутністю заощадження тепла у незацікавлених споживачі в , які не мають власних засобів на енергозбереження .

Існуючі раніше централізовані джерела ф інансування заходів щодо енергозбереження в даний час ліквідовані . Разом з тим будь-які довгострокові і середньострокові заходи щодо зниження втрат тепла і газу вимагають фінансових і тимчасових витрат . До повного погашення витрат з фактично одержаної економії проходить явно більше одного року. Відсутність фондів , що акумулюють грошові кошти для робіт по енергозбереженню в бюджетах п ідприємств , міст і районів робить фактично неможливим упровадження енергозберігаючих технологій в ЖКГ не тільки зараз, але і в перспективі .

Висновки

Таким чином, ігнорування в Україні загальноєвропейського досвіду з відповідним механізмом формування тарифів на основі зниження непродуктивних втрат і витрат теплової енергії неминуче приводить до збільшення цих втрат і, як наслідок, - зростанню заборгованості з боку споживачів і бюджетів.

Список літератури

1. Аналітична інформація щодо моніторингу виконання державних і регіональних програм енергозбереження та впровадження енергоефективних заходів і технологій в областях України // Енергоінфом . – 2008. – №48. – С. 3 – 5.

2. Маляренко В.А., Орлова Н.А. Энергосберегающие технологи в жилом фонде городов Украины // Комунальне господарство мі ст : Сер.: Економічні науки. – К.: Техніка . – 200 8 . – Вип . 57. – С.224-230.

3. Айзинова И.М. Некоторые социально-экономические и территориальные аспекты реформы жилищно-коммунального хозяйства // Проблемы прогнозирования. – 200 9 . – №6. – С.83-98.

4. Пивавар И.В. Льготы и субсидии как инструмент бюджетного регулирования в жилищно-коммунальной сфере // Комунальне господарство мі ст : Сер.: Економічні науки. – К.: Техніка . – 2005. – Вип . 61. – С. 19-24.