Сергєєва Н.О.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПРОДУКЦІЯ

Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що виробництво науково-технічної продукції є одним з вирішальних чинників побудови постіндустріальної економіки. Проте трактування терміну «науково-технічна продукція» у вітчизняній економічній науці є розпливчастим і часто плутається з поняттям інновація чи інтелектуальна власність. Тому наявна необхідність виробити єдині засади розуміння поняття НТП.

Згідно з визначенням, наведеним у Господарському кодексі України, науково-технічна продукція – це завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

НТП виникає у процесі науково-технічної діяльності (НТД). Згідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», НТД – це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Державний класифікатор України дещо розширює це визначення: НТД – це діяльність, пов’язана зі створенням, розвитком, поширенням та використанням наукових і технічних знань в усіх галузях наук. Таким чином, НТД охоплює всі галузі наук (не лише технічні) і є передусім інтелектуальною діяльністю. Відповідно НТП може бути продуктом будь-якої галузі науки.

Поняття НТП тісно пов’язане з поняттями інновації та інтелектуальної власності. За Законом України «Про інноваційну діяльність», інновація – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Історичний огляд трактувань цього поняття надає український вчений В.П. Словьєв [1]. На базі аналізу понять НТП і інновації зазначимо, що принципова різниця між ними наступна: інновація – це знання, що являють собою новостворені або модифіковані технології і організаційно-технічні рішення, мають прикладний характер та застосовуються для створення нової конкурентоздатної продукції або послуг. Інновація може бути ототожнена з нововведенням. НТП є проміжною стадією між науково-технічною діяльністю і інновацією. При прикладному застосуванні для виробництва продукції або послуг вона стає інновацією. НТП має ширше трактування, ніж інновація, більший спектр використання і може виступати самостійним товаром на ринках нематеріальних активів як об’єкт інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність (ІВ) – це в першу чергу юридична категорія. Як зазначають азербайджанські дослідники К.С. Іманов та Р.А. Агаєв, термін «інтелектуальна власність» епізодично використовувався теоретиками (юристами і економістами) у XVIII і XIX ст., але у широкий вжиток увійшов після заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності [2]. Відмітимо, що інтелектуальна власність як юридична категорія підпадає під законодавче регулювання. В найширшому розумінні інтелектуальна власність – це закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності; аналогічно трактується інтелектуальна власність в Цивільному кодексі України. Таким чином, НТП як об’єкт інтелектуальної власності є підкатегорією ІВ (в тому випадку, якщо НТП стає об’єктом ІВ).

Фактично НТП являє собою науково-технічну інформацію, втілену у різних формах. Вона може бути матеріалізованою у вигляді дослідного чи промислового зразка, записана на носій інформації, але в її основі все одно буде інформаційна складова. Через це НТП як товар в економічній науці має бути відокремлена від інтелектуальної власності. НТП стає товаром при умові, що НТП є об’єктом майнових відносин (відносин власності). Як вже було зазначено, НТП підпадає під юридичне визначення об’єкту інтелектуальної власності. Фактично товаром є не НТП, а права на володіння НТП як об’єкту ІВ. Відповідно ціна буде встановлюватись не на НТП, а на вищезазначені права. Необхідно уточнити наступне: товаром можуть виступати права як на володіння, так і на використання об’єктів ІВ. З одного боку, ціна на права використання ІВ фактично буде рентою платою за НТП, а не ціною НТП. Але з іншого, інформаційна природа НТП дозволяє одну і ту саму НТП багаторазово продавати різним покупцям. Тому часто зустрічається ситуація, коли права на використання ІВ формують ціну власне на НТП, а права на володіння формують ціну за можливість копіювання, продажу та поширення НТП (особливо це характерно для ринку програмного забезпечення). Така ситуація неможлива для матеріальних об’єктів, де ціна товару співпадає з ціною на права його володіння.

Таким чином, НТП – це результат творчої інтелектуальної діяльності, спрямованої на створення і використання знань в усіх галузях наук. Терміни «НТП», «інновація» та «інтелектуальна власність» не є взаємозамінними. Хоча НТП як товар є об’єктом ІВ, проте його характеристики як товару не співпадають з характеристикою об’єкта ІВ.

1. Словьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций). / Словьев В.П. — К.: Феникс, 2006. — 560 с. — ISBN 966-651-322-6

2. III Международная научно-практическая конференция «Роль научной инновации в развитии экономики страны», Баку, 2009 / Некоторые аспекты экономики интеллектуальной собственности — К.С. Иманов, Р.А Агаев — Баку: ЦГР, 2009