К.філос.н. Гончаренко П.В.

Запорізький національний університет, Україна

АРТИСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ РИНКУ МУЗИЧНИХ ПОСЛУГ

Немає особливої потреби доводити, що музичний шоу-бізнес чинить потужний вплив на життя як окремої людини, так і суспільства в цілому. А ті чималі засоби, які задіяні в цій сфері, красномовно свідчать про її вплив на економіку. Музика і бізнес – це два головні феномени, від кожного з яких і, головне, від взаємодії яких залежить кінцевий результат – створення яскравого, незабутнього унікального і економічно успішного, виправданого видовища.

Кінцевим результатом шоу-бізнесу є створення духовних цінностей, художньої продукції і просування їх на ринок культурних послуг. Крім того, це також і управління процесом створення вказаних цінностей, і успішне рішення проблем реалізації створеної продукції.

Актуальність даної теми зумовлена тим, що, на жаль, в сучасній практиці шоу-бізнесу немає чіткого розмежування функцій і обов'язків осіб, які працюють в цій сфері. Сьогодні в багатьох концертних організаціях України з виконавцем, як правило, працює директор, який одночасно виконує функції бізнес-менеджера, продюсера. Це суперечить світовій практиці, де функції чітко визначені:

· продюсер – здійснює керівництво усім творчим процесом, забезпечує фінансування і творчий контроль;

· агент – здійснює пошук роботи для артиста;

· персональний менеджер – радить, підбирає артистові агента, юриста, компанію звукозапису, координує турне, забезпечує піротехніку, квитки на транспорт тощо;

· бізнес-менеджер – виконує функції бухгалтера;

· продакшн-менеджер – завідувач постановочною частиною, відповідає за апаратуру і устаткування;

· юрист – регулює і контролює усі взаємини.

Звичайно, не слід забувати, що комерційна діяльність шоу-бізнесу – це створення певного продукту в індустрії розваг і просування його на ринок з метою отримання прибутку. Добре це або не дуже, але така ситуація відбиває сучасний стан шоу-бізнесу як сфери, що має наймасовішого споживача і включає такі області, як кіно, телебачення, радіо, виробництво професійного світлового, звукового, сценічного устаткування, виробництво музичних інструментів, організацію і постановку видовищних програм, видавничу діяльність, артистичний менеджмент тощо.

Багато що, безумовно, залежить від людей, які здійснюють функцію керівництва процесом створення художніх цінностей і просування на ринок культурних послуг результатів творчої діяльності авторів і виконавців, що працюють в шоу-бізнесі. Артистичний менеджмент, на наш погляд, є одним з пріоритетних напрямів в комерційній діяльності. Головне його завдання – це пошук талановитих виконавців-артистів і організація їх творчої діяльності, а саме: підбір репертуару, пошук інвестора, створення сценічного іміджу, планування кар'єри. Зрозуміло, що від менеджера при цьому залежить як рівень популярності артиста, так і комерційний успіх проекту.

Однією з найпозитивніших якостей артистичного менеджменту є допомога молодим виконавцям знайти себе на великій сцені і зайняти там своє місце в умовах жорсткої ринкової конкуренції. Це, очевидно, досить складний і тривалий процес. Тому завдання продюсера – знайти талановитих виконавців, визначити їх творчі здібності, виявити творчий потенціал, побачити можливості формування з них оригінальних артистів.

Складність відбору виконавців полягає, на наш погляд, в тому, що за ринкової економіки, яка відкрила шлях до створення альтернативних форм організації концертної діяльності в Україні, посиленню комерціалізації мистецтва, особливо в музичному шоу-бізнесі, на концертних майданчиках, в програмах радіо і телебачення з'явилася велика кількість виконавців, продукція яких не завжди буває якісною.

У зв'язку з цим, можна виділити декілька типів артистів, прийнявши за основу два основні критерії:

1) наскільки добре виконавець розуміє музику;

2) наскільки добре він володіє виконавською майстерністю.

До першого типу відносяться виконавці, які люблять музику щиро і безкорисливо. Це велика кількість дилетантів, найчастіше музично не освічених.

Музикантів другого типу можна знайти також серед виконавців, що не мають спеціальної освіти, які, проте, володіють на досить високому рівні інструментом або вокалом. Вони іноді вражають своєю віртуозністю, але не мають індивідуальності, унікальності виконання. Тому їх твори схожі один на одного.

До виконавців третього типу відносяться, як правило, музиканти-теоретики, музикознавці, виконавці, які не стали професійними музикантами. Вони сповнені оригінальних ідей, мислять, мають знання, але не володіють технікою гри на інструменті, вокальною майстерністю і безпосереднім почуттям. З такого типу музикантів можуть вирости хороші продюсери і менеджери, які здатні допомогти іншим в творчому втіленні задуму виконуваних творів.

Четвертий тип складають музиканти-виконавці, для яких підготовка твору або програми до виконання – це процес створення художньої цінності. Вони дуже відповідально працюють над матеріалом і критично ставляться до своєї творчості, постійно прагнуть до пошуку нових ідей і виразних засобів.

Отже, знання індивідуально-психологічних особливостей артистів і закономірностей розвитку сучасного естрадного мистецтва допомагає артистичним менеджерам досягати високого художнього результату і гідно виходити на ринок культурних послуг.