Бедзай О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського, Україна

діагностика прогнозного рівня ефективності системи корпоративного управління

 

Проблема оцінки ефективності корпоративного управління у сучасний період зазнає все більшого значення і уваги вітчизняних вчених. Забезпечення правового регулювання акціонерних правовідносин, удосконалення організаційно-управлінських аспектів функціонування корпорацій, удосконалення методів оцінки ефективності корпоративного управління, визначення напрямків підвищення ефективності механізму корпоративного управління - це питання, які зазнали широкого виствітлення  у трудах сучасних фахівців, тоді як проблема формування та реалізації механізму діагностики ефективності системи корпоративного управління потребує подальшого вирішення. Теоретичне обгрунтування окремих аспектів цієї проблеми містять роботи відомих фахівців у цій галузі: О.С. Вартанова, М.М. Глазова, Б. Коласса, Г.В. Назарової, А.А. Садєкова, І.В. Сіменко та інших, де вивчено питання діагностування та оцінки якості систем управління підприємствами різних організаційно-правових форм [1-6]. 

Водночас, слід зазначити, що невирішеними залишилися чимало питань організаційно-методичного характеру, пов’язаних, в основному, з недостатністю загальних підходів до моделювання методик діагностики ефективності системи корпоративного управління та техники їх використання щодо прогнозування його рівня. Зазначене  підтверджує актуальність проблеми та необхідність визначення шляхів її вирішення.

Існуючі методи комплексного оцінювання стану різних об’єктів у сучасній практиці в цілому зводяться до формування комплексного (загального, інтегрованого) показника, рівень якого, у свою чергу, залежить від рівня показників більш часткового характеру [7-9]. Саме такий підхід нами покладено у загальну методику діагностики ефективності системи корпоративного управління.

Для формування комплексного показника діагностики ефективності системи корпоративного управління пропонуємо використання часткових критеріїв таких груп:

- критерії, що відображають рівень економічної ефективністі (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт проміжної ліквідності, коефіцієнт маневреності, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт забезпеченості запасів власними обіговими коштами, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу, рентабельність реалізації, продуктивність праці);

- критерії, що відображають стан внутрішньої соціальної відповідальності  корпорації (рівень оплати праці, рівень заохочувальних заходів, рівень фінансування оздоровчих заходів, рівень фінансування соціальної реструктуризації);

- критерії, що відображають стан зовнішньої соціальної відповідальності  корпорації (рівень фінансування благочинних заходів, рівень зайнятості, рівень сплати податків).

При визначенні саме таких груп критеріїв та сукупності їх показників ми керувалися змістом інтересів усіх зацікавлених осіб, які мають відношення до корпоративних відносин.

Процес побудови комплексного показника діагностики ефективності системи корпоративного управління являє собою дихотомічне уявлення - це багатокрокова процедура агрегування показників внутрішньої, зовнішньої соціальної відповідальності корпорації та економічної ефективності за допомогою матриць згортки [10].

      Це є можливим, бо показники, обрані нами у якості критеріїв ефективності корпоративного управління, за своїм економічним змістом, можливо піддати агрегуванню. Так, результат згортки критеріїв внутрішньої (СВ) та зовнішньої (СЗ) соціальної відповідальності дозволить отримати агрегований показник діагностики ступеня соціалізації діяльності корпорації (С), а отримання комплексного показника (К) здійснюється за результатами згортки показників, які характеризують економічну ефективність діяльності корпорації (Е) та агрегованого показника соціальної відповідальності С.

При цьому, дискретна шкала оцінок за кожним критерієм здійснюється за допомогою чотирьохбальної шкали – «погано», «задовільно», «добре», «відмінно», або «1», «2», «3», «4» відповідно.

Пропонована методика застосована до результатів діяльності 10-ти вітчизняних компаній, основними видами діяльності яких є торгівля та надання послуг (табл.1).

Таблиця 1

Результати комплексної діагностики ефективності системи корпоративного управління

Корпорації	СВ (внутрішня соціалізація)		СЗ (зовнішня соціалізація)		С (загальна соціалізація)	Е (економічна ефективність)		К (комплексний показник ефективності)
	Сума балів	Оцінка	Сума балів	Оцінка		Сума балів	Оцінка
компанія 1	12	3	5	2	3	23	3	3 - добре
компанія 2	8	2	5	2	2	12	2	2-задовільно
компанія 3	8	2	8	2	2	26	4	3- добре
компанія 4	8	2	11	3	2	25	4	3- добре
компанія 5	4	1	5	2	1	22	3	2-задовільно
компанія 6	8	2	6	2	2	31	4	3- добре
компанія 7	4	1	5	2	1	20	3	2-задовільно
компанія 8	6	2	6	2	2	28	4	3- добре
компанія 9	12	3	6	2	3	18	3	3- добре
компанія10	7	2	5	2	2	21	3	3- добре

        

Як бачимо, «відмінний» рівень ефективності корпоративного управління не діагностовано у жодної з компаній. Це означає, що ступінь задоволення інтересів різних груп зацікавлених осіб не можна назвати успішним. 70% компаній з досліджуваної сукупності отримали за результатами діагностики 3 бали (підприємства 1,3,4,6,8,9,10), що свідчить про «добру» ефективність корпоративного управління. При цьому, значення агрегованих показників (СВ, СЗ, Е) цих компаній коливаються  від 2 до 4 балів. Компанія 2 за результатами діагностики має «задовільний» рівень ефективності управління. Цю ситуацію пояснюють значення агрегованих показників – загальна соціальна відповідальність – 2 бали, економічна ефективність – 2 бали. Такий же рівень ефективності системи корпоративного управління діагностовано у компаній 5 та 7. Значення комплексного показника (2 бали) забезпечено «добрим» рівнем економічної ефективності, тоді як задоволення інтересів працівників компаній та зовнішніх осіб характеризується на рівні «поганого».

Використання запропонованої методики дозволяє відстежувати зміну комплексного показника діагностики в динаміці, створює умови для оперативного встановлення небажаних відхилень та своєчасного їх коригування у бажаному напрямку. Окрім того, результати загальної методики діагностики створюють умови для визначення прогнозного рівня ефективності системи корпоративного управління.

У процесі  чисельного дослідження ефективності системи корпоративного управління за десятьма підприємствами (використані дані за три роки з періодом квантування у один місяць) були оцінені значення перехідних вірогідностей  критерію економічної ефективності Е між поточним періодом  та майбутнім . Значення вірогідностей розраховувалися за формулою:

                    =,                         (1)

                 , ,

де  - показник економічної ефективності СКУ,

 - вірогідність, що  за умови ,

 і  - значення показника,

 - кількість періодів спостереження,

      Результати оцінювання значень перехідних вірогідностей критерію економічної ефективності наведено у відповідних матрицях (табл.2).

Таблиця 2.

Результати оцінювання значень перехідних вірогідностей критерію економічної ефективності

 

Отримані матриці перехідних вірогідностей дозволили довести взаємозалежність значень критеріїв економічної і соціальної ефективності. Тоді, прогнозне значення комплексного показника діагностики ефективності системи корпоративного управління на майбутній період буде визначатися за формулою:

     ,                 (2)

де  - комплексний показник ефективності,

 - показник внутрішньої соціальної відповідальності,

 - показник зовнішньої соціальної відповідальності.

Таким чином, постійне застосування пропонованої методики діагностики дозволяє встановити будь-які відхилення рівня економічної та соціальної ефективності корпоративного управління в оперативному порядку, спрогнозувати рівень економічної еффективності, внутрішньої та зовнішньої соціальної відповідальності корпорації, встановити «вузькі місця» для визначення напрямків подальших дій аналітичного та організаційного характеру. 

Література

1.    Вартанов А. С. Экономическая диагностика деятельности предприятия: организация и методология / А. С. Вартанов. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 80 с.

2.    Глазов М. М. Диагностика предприятий: новые решения / М. М. Грачев ; С.-Петерб. ин-т экономики и финансов, Высш. экон. шк. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та экономики и финансов, 1997. – 122 с.

3.    Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы : учеб. пособие / Б. Коласс. – М. : Финансы : ЮНИТИ, 1997. – 596 с.

4.    Назарова Г. В. Організаційно-функціональна діагностика корпорації // Научно-технический сборник. – 2003. – № 50. – С. 32-44.

5.    Садеков А. А. Управление предприятием в условиях кризиса : монография / Садеков А. А., Цурик В. В. ; М-во образования и науки Украины, Донец. держ. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, Каф. экономики предприятия. – Донецьк : [ДонГУЭТ], 2006. – 178 с. – Библиогр.: с. 148-155.

6.    Сіменко І. В. Якість систем управління підприємствами: методологія, організація, практика : монографія / І. В. Сіменко ; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2009. – 394 с.

7.    Панченко А. І. Узагальнення моделі статичної оцінки основних показників діяльності підприємства // Фінанси України. – 2005. – № 3. – C. 133-139.

8.    Гребенікова О. В. Дискримінантна модель діагностики неплатоспроможності українських підприємств машинобудівничої галузі / Гребенікова О. В., Соломянова-Кирильчук К. О. // Фінанси України. – 2007. – № 12. – С. 129-137.

9.    Ващенко Л. О. Комплексна оцінка фінансового стану підприємств / Ващенко Л. О., Вереітіна І. Ю. // Торгівля і ринок України / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк, 2007. – Вип. 24. – С. 135 – 143.

10.                                                                        Бедзай О. В. Основні підходи до моделювання методик експертної діагностики ефективності системи корпоративного управління // Торгівля і ринок України / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і науки України. – Донецьк, 2009. – Вип. 28, т. 2. – С. 166-172.