Чук О.В.

Київський національний економічний університет

 імені Вадима Гетьмана, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ

Побудова та належне функціонування обліку передбачає органічне поєднання методологічних та організаційних принципів його здійснення. Якщо методологічні принципи обліку розробляються і встановлюються централізовано органами, які здійснюють керівництво ним, то організаційні принципи побудови облікового процесу вирішуються самостійно кожним підприємством, виходячи з його структури, особливостей технології та організації виробництва.

Отже, організація обліку виробничих запасів є творчим процесом на кожному підприємстві і значною мірою залежить від його специфіки, обсягу господарської діяльності, наявності кваліфікованих облікових кадрів, рівня комп`ютеризації облікових процесів, системи управління, чинної звітності, її періодичності.

За твердженням відомого вченого М.В. Кужельного, під раціональною організацією обліку розуміють систему заходів, які забезпечують найефективніше виконання функцій бухгалтерського обліку. Цю систему спрямовано на організацію такої побудови обліку, яка забезпечувала б контроль за виконанням зобов`язань підприємства наявністю та рухом його майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів, уможливлювала б своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, формування повної й вірогідної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства (установи), необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними і банківськими установами за іншими заінтересованими органами й організаціями.

Система бухгалтерського обліку є частиною інформаційної системи, оскільки вона будується на єдиній методологічній основі, що дозволяє адекватно відобразити діяльність підприємства, сформувати достовірні данні про майновий і фінансовий стан на мікроекономічному рівні, здійснювати економічний аналіз для прийняття управлінських рішень та постійний контроль за його показниками. Крім того, нині вона набуває стратегічного напрямку, тобто спостерігається поєднання інформації фінансового, управлінського та інших видів обліку для прийняття ефективних рішень підприємства. Для досягнення оптимального результату функціонування системи бухгалтерського обліку на рівні підприємства необхідно врахувати особливості його діяльності й організаційної структури в цілому.

Розкриття сутності організації бухгалтерського обліку виробничих запасів підприємств олійно-жирової галузі потребує відповідного методологічного забезпечення у вигляді облікового інструментарію – моделі, яка б дозволила виділити і адекватно відбити найсуттєвіші зв`язки між її складовими (етапами). Крім того, вона повинна передбачити всі важливі аспекти сьогодення, бути зорієнтованою на перспективу та бути «вигідною».

Отже, організація бухгалтерського обліку виробничих запасів на олійно-жировому підприємстві повинна розпочинатися з окреслення правил і способів облікової політики. Саме облікова політика забезпечує ефективну діяльність підприємства. Вона, як основний інструмент, виконує регулюючу (посередницьку) функцію шляхом вибору (розробки, обґрунтування) механізмів, необхідних для того, щоб ефективно діяла система обліку, приведення її в дію, правове та інше регулювання відповідно до конкретних умов і потреб, які можуть змінюватися і розробляти на цій основі функції управління.

Облікове забезпечення підприємств, на яких переробляють соняшник є різним, хоча нормативне регулювання обліку однакове для усіх підприємств – чотирирівневе.

Перший рівень регулювання – законодавчий. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов`язковий для виконання усіма підприємствами та організаціями. Проте вже в ньому є положення згідно до якого систему первинного обліку і облікових регістрів підприємство обирає самостійно.

Другий рівень регулювання –  нормативний. П(С)БО регулюють основні положення обліку відповідно до свого призначення та назви, план рахунків підприємства використовують однаково, відповідно до інструкції і використовуючи на свій розсуд лише аналітичні рахунки

Третій рівень – методичний. Підприємство відповідно до галузевої приналежності використовують методичні рекомендації щодо обліку витрат при переробці соняшника.

І нарешті, четвертий рівень – організаційний. В межах облікової політики кожне підприємство регулює питання обліку витрат на виробництво відповідно до власних потреб. Однак, методичні рекомендації видаються міністерствами різних галузей, облік витрат побудований відповідно до різних технологій на потреб підприємств. Відповідно до цього застосовується різна система документації для облікових регістрів.

Враховуючи специфічні ознаки організації обліку можна зробити висновок, що організація бухгалтерського обліку виробничих запасів означає, з одного боку впорядкування, об`єднання елементів методу в систему з метою його організаційного, інформаційного та технічного забезпечення і є аналітичним інструментарієм для прийняття управлінських рішень внутрішніми та зовнішніми користувачами і здійснення оперативного контролю за власністю підприємства, а з іншого –  раціональну організацію бухгалтерської служби, як працю виконавців.