WEB-ресурс научно-практических конференций

Ласкорійчук І.В., Близнюк М.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича , Україна

СИТУАЦІЇ ТА МЕТОДИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

  Актуальність тез представлена відсутністю складних досліджень і аналізів в даних тезах. Проблема для підготовки вчителів англійської мови вивчається по-різному, завдяки розвитку новітніх технологій, в той час як ми аналізуємо в наших тезах застосування різних концепцій для підготовки вчителів англійської мови.

  Тема нашої роботи – дослідження різних концепцій для підготовки вчителів англійської мови.

  Мета даної роботи – дослідити технологічні науки і довести, які з них є найефективнішими для підготовки вчителів англійської мови, для цього доведення слід зробити мета-аналіз різних новітніх технологій.

  Проведене дослідження в першу чергу поглиблює уяву про курс-кімнати, громадську практику, навчання на відстані, за допомогою комп`ютерів , мультимедійні засоби, моделювання, запровадження міні-майстерень, вдосконалення доступу до програмного забезпечення та їхня якість під час підготовки вчителів англійської мови. Дослідження здійснюється за допомогою мета-аналізу.

  Курс-кімнати – це лекційні зали, класи, аудиторії, семінарські кімнати, які забезпечують високою якістю освітнього досвіду майбутніх вчителів завдяки практиці, яка включає лекції, дискурсії , моделювання. Концепція навчання твердить, що громадська практика включає посередництво, дискурс і співучасть. Всі вище перелічені пункти громадської практики є складовими частинами курс-кімнат [6, p. 67].

  Навчання на відстані – це навчання із фізичною відсутністю вчителя біля учня. Знання засвоюються за допомогою різних мультимедійних засобів або комп`ютерних технологій [3, p. 89]. Існує три властивості щодо навчання на відстані: застосування мультимедійних технологій, двобічний зв`язок, організована освітня програма. Найпопулярнішим видом навчання на відстані є онлайн-дискурсії , які мають такі позитивні фактори як: право голосу в інтернет-мережі , можливість для вчителя і учня побудувати « онлайн-тотожність », яка можлива завдяки спілкуванню і прийняттю рішення через інтернет , в мережі можна почути ширший розголос, ніж вживу, створення форумів для співробітництва між вчителем і учнями, велика можливість прослуховувати записи іноземців онлайн і робити аудіо-записи для різного виду дискурсій , час для вчителя для викладення обдуманої відповіді, гнучкість для вчителя та учня працювати в швидкому темпі, можливість за допомогою посилань виставляти свої питання для обговорення в мережу, зразок взаємодії між учнями та вчителем дуже відрізняється від спілкування вчителя з учнями в класній обстановці, можливість досліджувати та висвітлювати нові ідеї, які неможливо викласти в класі Ці ідеї в інтернеті отримують більше схвалення і обговорення, ніж відповідно в класі, потенційне створення навчальної громади серед учнів, які відокремлені просторово та знаходяться в різному професійному середовищі, вчитель і учень «викликають» один одного. Все це має бути досягнуто за допомогою всебічного програмного оцінювання та строгого аналізу матеріалу [3, p. 102].

  Технологія вживається тут, як інструмент в мовній освіті і відіграє велику роль в усіх аспектах нашого життя і впливає на те, що відбувається в класі. Можливості, які технологія несе, а саме: вільний доступ до інформації, спілкування, контроль над навчальним процесом. Існують такі типи новітніх технологій: об`єднані технології по всіх курсах; використання мультимедійних способів подачі матеріалу (електронних портфоліо , онлайн-курси ); практика перед роботою можлива, вибір єдиної технології в інтернет-мережі ; співпраця з вчителями-початківцями та із вчителями з вищою освітою; моделювання, як використати ту чи іншу технологію; практика технології в єдиній сфері; пропозиція різних міні-семінарів; вдосконалення доступу до програмного забезпечення; зосередження уваги на вчителях з вищою освітою та інші. З усіма вище перерахованими технологіями (навіть з більшою кількістю видів технологій) проведений мета-аналіз, і у відсотках виведено, найбільш ефективніші із них [2, p. 78].

  Мета-аналіз – статистичний метод, який дозволяє об'єднувати результати ряду досліджень і визначати, не виявляються в них важливі тенденції. Процедура дозволяє працювати з великою кількістю досліджень, часто суперечливих, виконаних різними авторами з визначеної проблеми. Мета-аналіз дозволяє статистично оцінювати вірогідність значущих ефектів [2, p. 100].

  Проведений мета-аналіз з вище згаданими технологіями, вивів такі результати у відсотках: об`єднані технології по всіх курсах 44% ефективності, використання мультимедійних способів подачі матеріалу (37%), практика перед роботою можлива (31%), співпраця з вчителями-початківцями та із вчителями з вищою освітою (25%), моделювання (27%), практика технології в єдиній сфері (19%), пропозиція різних міні-семінарів (18%), вдосконалення доступу до програмного забезпечення (14%) ; зосередження уваги на вчителях з вищою освітою (13%).

  Комп`ютерні технології забезпечують самостійне навчання, програмне забезпечення може запропонувати сучасну підтримку як учням, так і вчителям. Тому завдяки комп`ютерним технологіям існує можливість самоосвіти. Це є найбільшими змінами, яких ми можемо очікувати від технологій в найближчому майбутньому і ці зміни мають великий вплив на класні кімнати. Виклик вчителів буде одним із найбільш допоміжних для учнів, за допомогою, якого учні зможуть краще розвивати свої уміння та здібності. Майбутні підготовлені вчителі будуть мати справу з посиленим контролем та повною незалежністю, яку вимагають технології.

  Ми можемо зробити такий висновок, що щоб досягнути вище перелічених цілей для підготовки освічених вчителів англійської мови, слід використовувати такі технології підготовки вчителів: об`єднані технології по всіх курсах 44%, практика перед роботою можлива (31%), використання мультимедійних способів подачі матеріалу (37%). Згідно результату проведення мета-аналізу, саме ці 4 технології є найефективнішими і найбільш застосованими в процесі навчання.

Список використаних джерел:

1.      Baldry A. Multimodality and multimediality in the distance learning age : Papers in English linguistics / A. Baldry . – Campobasso , Italy : Palladino Editore , 2000. – 680 p.

2.      Barak M. Instructional principles for fostering learning with ICT: Teachers' per­spectives as learners and instructors . Education and Information Technologies / M. Barak . – New York , 2006. – 135 p.

3.      Bartels N. Applied linguistics and language teacher education / N. Bartels . – New York , 2005. – 250 p.

4.      Benson P. Teaching and researching autonomy in language learning / P. Benson . – UK: Longman Pearson , 2001. – 350 p.

5.      Biesenbach-Lucas S. Asynchronous discussion groups in teacher training classes : Perceptions of native and non- native students / S. Biesenbach-Lucas. – New York , 2003. – 46 p.

6.      Coyle D. Exploring zones of interactivity in foreign language and bilingual teacher education / D. Coyle . – UK: Multilingual Matters , 2005. – 460 p.

7.      Crandall J. Language teacher education . Annual Review of Applied Linguistics / J. Crandall . – New York , 2000. – 55 p.

8.      Djonov E. Website hierarchy and the interaction between content organization , webpage and navigation design : A systemic functional hypermedia discourse analysis perspective / E. Djonov . – New York , 2007. – 162 p.

9.      Penrose T. Issues in the design of large- scale distance teacher upgrading programs / T. Penrose . – L . : Macmillan , 1994. – 45 p.

10. Perraton H. Distance education for teacher training : International experience / H. Perraton . – Clevedon , UK: Multilingual Matters , 1995. – 455 p.

11. Purgason K. Distance education for training ESL/EFL teachers / K. Purgason . – L . , 1994. – 500 p.

12. Race P. 500 tips for open and online learning / P. Race . – L . : Routledge Falmer , 2005. – 400 p.

13. Richards J. Second language teacher education / J. Richards . – Cambridge : Cambridge University Press , 1990. – 360 p.

14. Stevens V. A bibliography of computer-aided language learning / V. Stevens . – New York : AMS Press , 1986. – 436 p.