Садовник-Чучвага Н.В., Костюк О.Ю.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

CЕГМЕНТНА КЛАСИФІКАЦІЯ НОМІНАЦІЙ КОНЦЕПТОСФЕРИ РЕЛІГІЇ У ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКИХ ГЕРОЇЧНИХ РЕЛІГІЙНИХ ПІСНЯХ

Процеси світосприйняття, категоризації та концептуалізації дійсності знаходять своє відображення в концептах, що досліджуються в межах семіотики концептів, відносно нового напрямку в мовознавстві. Універсальні та національно-марковані концепти розглядаються як важливі складові картин світу різних етносів. Отже, актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць з урахуванням структури людського знання, що вони репрезентують, а також ментальних процесів, які покладені в основу мовної номінації.

На основі розмежування мислення і мови як двох самостійних але взаємопов’язаних феноменів лінгвісти розрізняють дві картини світу – концептуальну та мовну. Концептуальна картина світу розглядається як більш широке поняття і є основою для формування мовної картини світу. Концептуальна картина світу пов’язана з сукупністю знань про світ і є тотожною концептосфері етносу. Мовна картина світу, в свою чергу, створюється в процесі номінації, а ії ключовим елементом є слово. Саме мовний образ світу виступає як засіб експлікації знань, що створюють концептуальну картину світу.

У світській картині світу (КС) динаміка соціуму й культури впливає на історичне варіювання характеристик концепту РЕЛІГІЯ, який включає три шари: етимологію, стиснуту до основних ознак історію, сучасні асоціації й оцінки. У сучасній релігійній християнській КС етимологічний шар концепту РЕЛІГІЯ зберігається незмінним, залишаючись актуальним для концептуальної КС настільки, наскільки актуальною є релігійна свідомість [1, с.16].

Місце концепту РЕЛІГІЯ у мовній КС по-різному визначається в релігійній і світській мовних КС насамперед тому, що заповнення багатьох осередків інформації визначається суб’єктивними моментами: нетотожністю життєвого досвіду різних людей, особливостями світоглядних установок і культурного середовища (Ю.М. Караулов). У релігійній КС концепт РЕЛІГІЯ сприймається через призму нематеріальності своєї сутності та виноситься взагалі за межі матеріального світу, а в світській КС – через призму “видимого прояву” у суспільстві, через функціонування в соціальному інституті церкви, що робить цей концепт релігійно-етичним. В останньому випадку він входить у домен РЕЛІГІЯ на тлі СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ як частини більш об’ємної концептуальної області (термін Дж. Лакоффа) ЛЮДИНА (під доменом розуміємо певну галузь знань, відокремлену від інших галузей знань, на тлі якої аналізується концепт (R.W. Langacker, T.C. Clausner, W. Croft)). Значущість його місця для людини коливається від провідного до найменш значущого в залежності від пануючого світогляду і концептуальної КС, що склалася в конкретному суспільстві вільних ознак [1, с.18].

Концепт РЕЛІГІЯ як важлива культурна універсалія, основа усіх світових релігій, є об’єктом вивчення в різних галузях знань: філософії, соціології, історії тощо. У лінгвістиці залежно від домінуючої парадигми його аналіз фокусується на проблемах лексикології, стилістики, дискурсу, лінгвістичної когнитивістики. Так, у лексикології досліджуються номінації Бога на матеріалі різних мов та його характеристики, які об’єктивуються різними засобами мови: прислів’ями біблійного походження (М.Ю. Котова, О.Ю. Печінкіна), лексичними одиницями, у тому числі фразеологічними (Г.О. Ліліч, Д.С. Ліхачьов, О.В. Сафронова), образними порівняннями (Н.І. Підвальна), библійно-християнською метафорою (І.Б. Дубровська).

Епічний світ англосаксів якісно однорідний і являє собою структурне ціле; притаманна ж йому дихотомія втілюється у формах інверсії, тому дослідження концепції РЕЛІГІЇ бачиться нам особливо актуальним.

Отже, усі номінації давньоанглійських текстів ми можемо поділити таким чином за сегментною класифікацією:

1. сегмент БОГ – налічує 79 номінацій усіх проаналізованих давньоанглійських текстів, що становить 22,6 % (наприклад: heofona weard, wuldor, cyning dryhten, God);

2. сегмент ДИЯВОЛ – налічує 27 номінацій всієї концептосфери проаналізованих текстів, що становить 7,7 % (наприклад: hlaford feondа, þystrum þegn, hæleþa gewinna);

3. сегмент РЕЛІГІЙНІ ДОГМАТИ – налічує 71 номінацію усіх давньоанглійських текстів, що становить 20,3 % (наприклад: sawol, cirice, apostohhad);

4. сегмент РЕЛІГІЙНІ ОСОБИ – налічує 9 номінацій усіх давньоанглійських текстів, що становить 2,6 %, значну кількість тут складають власні назви (наприклад: Iulianna, Christ, Bethulia, Iudith, Christes þegnas).

Отже, бачимо, що в давньоанглійських поезіях акцентується більша увага на сегментах БОГ та РЕЛІГІЙНІ ДОГМАТИ. Перспективою нашого подальшого дослідження є релігійна образність давньоанглійської героїчної поезії, виражена кенінгами.

Список використаних джерел:

1. Поліна Г.В. Мовна об'єктивація концепції Бог в англійському дискурсі XIV-XX століть: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.В. Поліна; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2004. – 20 с.

2. Садовник-Чучвага Н. В. Міжособистісні концепти ДРУЖБА та ВОРОЖІСТЬ як складові концептосфери чоловічого роду в епічній картині світу / Н.В. Садовник-Чучвага. // Гуманітарний вісник: всеукр. зб. наук. пр. – Черкаси: ЧДТУ, 2009. – Серія іноземна філологія. – Число 13. – С. 166-170.

3. Сурмач О.Я. Концепт як мовно-ментальний феномен у когнітивній лінгвістиці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bulletin.cdu.edu.uа – Заголовок з екрану.

4. Мельникова Е.М. Меч и лира: англосаксонское общество в истории и эпосе / Е.М.Мельникова. – М.: Мысль, 1987. – 203 с.