WEB-ресурс научно-практических конференций

К.держ.упр. Гіндес О.Г.

Кримський економічний інститут КНЕУ ім. В. Гетьмана, Україна

ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В АГРАРНІЙ СФЕРІ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

Головним в АПК власне і є комплексність, тобто тісна взаємо зв’язаність різних галузей через виробничо-технологічні та інші міжгалузеві зв’язки. До того ж, поняття галузі, як однієї із ключових категорій концепції міжгалузевих комплексів, повноцінно функціонує на рівні національного комплексу, і не придатне для використання у своїй повноті на рівні, скажімо, адміністративного району. Отже, можемо констатувати, що обидва поняття – агробізнес і АПК – перекриваються за обсягом (структурно), однак суттєво відрізняються за змістом (функціонально).

В Україні періоду комуністичного режиму для розвитку агробізнесу не було відповідних суспільних умов, головно, приватної власності та вільного ринку. Також, у більшості адміністративних районів не сформувався АПК (бо на районному рівні виробничі цикли чи виробничо-технологічні ланцюги незавершені, галузі неповні), хоча й економіко-географи часто користуються терміном комплексу стосовно аграрної сфери адміністративних районів. Безперечно, в агробізнесі наявні взаємозв’язок і взаємозумовленість виробничих процесів. Однак головними є ринково-економічні, а не виробничо-технологічні відносини між елементами цих процесів.

Отже, можемо стверджувати, що нині в кожному адміністративному районі України формується агробізнес як прибуткова економічна діяльність в с-г секторі та пов’язаних з ним видах діяльності, що дедалі більше спираються на приватну власність і ринкові відносини. Водночас, далеко не в кожному адміністративному районі галузі аграрної сфери об’єднані в єдиний комплекс у його класичному економіко-географічному розумінні.

Зважаючи на це, не погоджуємося із твердженнями деяких учених, що агробізнес і АПК – це два різні терміни, що стосуються одного і того ж економічного явища, через що чужомовний термін агробізнес не слід поширювати у вітчизняній науці, де є свій термін АПК і відповідна наукова теорія. Вважаємо, що агробізнес і АПК – це не лише два різні терміни, але й два різні поняття, що відображають економічні процеси в аграрній сфері з двох різних аспектів: вивчаючи АПК, розглядаємо аграрну сферу на національному рівні з позиції виробничо-технологічних міжгалузевих зв’язків і комплексності, а вивчаючи агробізнес, розглядаємо аграрну сферу крізь призму її диверсифікованої та прибутково орієнтованої ринкової діяльності на регіональному та локально му рівнях. Отже, у науці “агробізнесовий” та “агропромислово-комплексний” – це два різні підходи, принципи вивчення одного і того ж економічного явища [1, c. 80].

З метою аби аргументовано й чітко розрізнити зміст агробізнес і пов’язаних із ним категорій та подати чіткі визначення, ми виконали логіко-математичне моделювання низки понять. Як відомо, найдосконаліший спосіб визначення змісту поняття – визначення через родову ознаку та видові відміни. У проаналізованих близько двох десятках визначень бізнесу із різних словникових джерел родовою ознакою поняття “бізнес” майже завжди є економічна діяльність. Однак у визначенні ознак видових відмін, тобто таких ознак, які обмежують економічну діяльність до бізнесу, погляди авторів не збігаються. Наведемо шість найуживаніших згідно з нашими спостереженнями ознак видових відмін поняття бізнес.

Щоб сформулювати визначення бізнесу, із перелічених ознак слід відібрати лише суттєві, тобто ті, кожна з яких є необхідною, а всі разом – достатніми для розкриття змісту досліджуваного поняття. Застосування логіко-математичних методів дало змогу отримати такі моделі.

Отже, регіональний агробізнес – це економічна діяльність в аграрній сфері території, що здійснюється в ринкових умовах і спрямована на прибуток; агропідприємництво – це економічна діяльність в аграрній сфері, що здійснюється в ринкових умовах у передбачених законодавством організаційно-правових формах і має на меті прибуток. Іншими словами, агробізнес – категорія економічна, агропідприємництво – категорія правова.

Щоб визначити, що охоплює поняття аграрний, тобто, в яких конкретних видах економічної діяльності здійснюється агробізнес, ми виконали теоретико-множинне моделювання двох десятків дефініцій агробізнес з різних джерел.  

У найвужчому випадку агробізнес ототожнюється лише із с. г., і таке його розуміння (як приватної справи в с. г.) досить поширене. На нашу думку, що ґрунтується на позиції багатьох учених, ототожнювати агробізнес тільки із діяльністю с-г товаровиробників не слід. Ми поняттям аграрний охоплюємо с-г діяльність як вихідну, тісно пов’язану із землею, а також інші види діяльності, що виводять свої технологічні лінії із с. г   або забезпечують усю цю сукупність в єдину систему, яку і називаємо агробізнес. Отже, агробізнес репрезентують усі ті види діяльності, що на ранніх етапах поділу праці належали до землеробства, яке тоді охоплювало не лише виробництво продуктів харчування, але й виготовлення с-г реманенту, полотна із шерстяної пряжі чи волокна рослин, передачу досвіду із покоління в покоління (аграрну освіту) тощо.

Список використаних джерел:

1.       Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання аграрного сектора економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія. – 2010. – №1. – С. 76–84.