WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філос.н. Мегрелішвілі М.О.

Інститут вищої освіти НАПН України

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОНСТРУКТИВНОГО І ДЕСТРУКТИВНОГО В СУСПІЛЬСТВІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОРЯДКУ І ХАОСУ

Буття суспільства характеризується наявністю в ньому конструктивних і деструктивних процесів, що взаємопов’язані та взаємообумовлюють один одного. Необхідність дослідження цих процесів актуалізована тим, що в міру росту цивілізованості і прогресу суспільства зростають, поширюються, і стають все більш різноманітними деструктивні дії соціальних суб’єктів, наслідки людської діяльності, яка можливо, спочатку не була деструктивною.

Під соціальною деструкцією будемо мати на увазі визначення, що пропонують С. Вершинін і Г. Борисова, тобто «якісну зміну життєво-необхідних властивостей індивіда або групи, що веде до погіршення функціонування й припинення розвитку суспільства або якої-небудь його сфери» [2]. Відповідно, можна припустити, що соціальна конструктивність буде характеризуватися як якісна зміна життєво-необхідних властивостей індивіда або групи, що веде до поліпшення ефективності функціонування й розвитку суспільства або якої-небудь його сфери.

З погляду синергетики, суспільство є відкритою, нерівноважною, нелінійною системою, єдністю хаосу і порядку. Хаос має не лише руйнівну (деструктивну), але і творчу (конструктивну) природу. Якщо розглядати хаос як безладдя, яке виникає внаслідок руйнування, наприклад, системи моральних норм і приписів або різкої зміни соціальної структури, зростання маргінальності, що особливо характерно для перехідного періоду розвитку суспільства, то слід погодитись, що дійсно це є соціальна деструкція. З іншого боку, саме в такі періоди у окремих індивідів з’являється більше можливостей для самореалізації і відповідно стрімкого сходження по соціальній ієрархії. Тобто те, що для представників певних соціальних страт в еволюційні періоди розвитку суспільства зробити було складно, або на це потрібно було забагато часу і зусиль, в біфуркаційні періоди може відбутися швидко, з мінімальними зусиллями.

Отже, хаос може виступати як результат деструктивної діяльності соціального суб’єкту або соціальна деструкція може бути наслідком хаосу в суспільстві. Припустимо, що соціальна деструкція як така може мати конструктивний потенціал. Він проявляється не лише у висхідній мобільності окремих індивідів в зазначений період, але і в тому, що усвідомлення відповідальними суб'єктами втрати соціальної гармонії, стабільності розвитку призводить до розуміння необхідності конструктивної діяльності.

Розглядаючи соціальні процеси, слід зазначити, що порядок, який виникає з хаосу, не може бути однозначно оцінений як конструктивний. В цьому плані привертає увагу наступна думка Л. Бевзенко: «самоорганізаційний порядок, що неодмінно наступає після будь-яких соціальних змін, може виникати на основі не тільки позитивних, але й негативних ціннісних систем (наприклад цінностей кримінальної субкультури), що змушує нас дивитися на це як на безлад в значенні його аксіонормативного трактування» [1, 107]. Як бачимо, складність соціальної системи посилюється наявністю єдності конструктивних і деструктивних елементів у діяльності соціального суб'єкта.

І. Лисак, досліджуючи деструктивну діяльність людини приходить до такого висновку: «Будучи проявом хаосу, прагнення до деструкції неминуче присутнє у кожної людини, однак проявляється не завжди. У кожному індивідуальному житті можна виділити два етапи, що по черзі змінюють один одного: еволюційний і біфуркаційний. В еволюційний період розвитку люди, як правило, здатні контролювати свою поведінку й придушувати деструктивні імпульси, що у них виникають. Ці навички прищеплюються людині в період первинної соціалізації. Моральні і юридичні приписи також покликані стримувати деструкцію. Однак у біфуркаційні етапи життя, що відчуваються суб'єктивно як життєва криза, людина часто втрачає здатність до контролю й може діяти деструктивно. В такі періоди над людьми панує хаос» [4]. З цим твердженням можна погодитись лише частково. Так, дійсно, буття людини, як і буття суспільства, можна розглядати як певну зміну еволюційних і біфуркаційних періодів, які у окремих індивідів і суспільства можуть співпадати, але можуть і не співпадати. Припустимо, що у випадку, коли співпадає індивідуальна життєва криза і криза суспільна, людина з більшою ймовірністю буде діяти деструктивно, оскільки самі соціальні умови спонукують її до таких дій. Проте людина здатна на деструктивні дії не лише в біфуркаційні періоди. Крім того, як ми вже зазначили, саме в такі складні періоди індивід може проявити свою здатність до конструктивної самореалізації. Отже, І. Лисак хаос ототожнює саме з деструкцією. Проте інші дослідники вважають, що в умовах нестійкості складних систем, тобто в умовах поблизу біфуркації, виникають «особливі можливості для прояву загальної причетності й співучасті, для помітного впливу навіть окремої людини на історичний хід процесів коеволюції, на розгортання історичних подій» [3]. Прикладом можуть слугувати революції, коли має значення дія кожної конкретної особи.

Суперечлива природа хаосу і порядку полягає в тому, що хаос це не лише деструкція і порядок не завжди буває конструктивним, як це зазвичай сприймається на рівні повсякденної свідомості. Методологічний потенціал синергетики у дослідженні взаємозв’язку конструктивного і деструктивного у суспільному бутті дає можливість виявити і проаналізувати різні аспекти в управлінні стрімкоплинними суспільними процесами, що сприяє розкриттю закономірностей суспільства, успішному прогнозуванню його розвитку.

Список використаних джерел:

1. Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций / Л.Д. Бевзенко. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.

2. Вершинин С.Е. Концепция социальной деструкции Франкфуртской школы (историко-философский анализ) [Электронный ресурс] / С.Е. Вершинин, Г.А. Борисова. –   Режим доступа: http://www.werschinin.ru/?ml=120

3. Князева Е.Н. Природа инноваций и некоторые проблемы инновационного управления [Электронный ресурс] / Е.Н. Князева. – Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/Knzva.htm

4. Лысак И.В. Философско-антропологический анализ деструктивной деятельности современного человека [Электронный ресурс] / И.В. Лысак. – Режим доступа: http://egf.tti.sfedu.ru/departments/history/staff/staff_267.html