WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Ляховець О.О., Дуднік О.М.

Чорноморський державний університет імені П. Могили, Україна

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ ЗА РАХУНОК ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

В умовах ринкової економіки місцевий бюджет є одним з головних інструментів, за допомогою якого відбувається реалізація заходів соціально-економічного та політичного розвитку. Місцеві бюджети України за роки незалежності пройшли певні етапи в своєму розвитку. За цей період вдалося вирішити цілу низку питань, проте досі існу є ряд проблем , пов’язан их з формуванням місцевих бюджетів. З місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, соціального захисту, засобів масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Тому створення ефективного механізму формування місцевих бюджетів є однією з актуальних проблем, від вирішення якої залежить стабільність розвитку економіки країни та її регіонів.

Підзадачею розробки такого механізму є дослідження зв’язку і залежності зведених доходів місцевих бюджетів із видами доходів, що можливо реалізувати за допомогою регресійно-кореляційного аналізу.

За основу дослідження було взято зведений бюджет Миколаївської області за період 2004–2010 років.

При аналізі структури доходів виявлено наступне. Найбільшу частку серед доходів місцевих бюджетів займають податкові надходження, їх частка з 2004 по 2010 роки коливалася між 37 та 47%, маючи тенденію до зменшення. В той же час частка офіційних трансфертів зросла з 44 до 57%. Такий стан пояснювався в цей період кризовими явищами в економіці, недосконалістю податкового та бюджетного законодавства. Незважаючи на це, податкові надходження залишаються одним з основних видів доходів за бюджетною класифікацією.

В ході дослідження було побудовано регресійну модель, яка відображає залежність доходів місцевих бюджетів від податків, що залишаються на місцевому рівні:

,     (1)

  – зведені доходи місцевих бюджетів, млн.грн.;

х – податкові надходження, млн. грн.

При аналізі парної регресії виявлено, що коефіцієнт кореляції r складає 0,99, коефіцієнт детермінації R ² =0,98, що свідчить про тісний зв’язок між показниками. Для порівняння наведемо коефіцієнти кореляції й по інших складових доходів (див. табл. 1):

Таблиця 1. Розрахунок кореляційної залежності фактичного обсягу певних видів надходжень місцевих бюджетів Миколаївської області за 2004–2010 рр.

Однією з характеристик впливу податкових надходжень на доходи місцевих бюджетів є показники еластичності, що характеризують міру реагування змін доходів місцевих бюджетів на зміни сум податкових надходжень (див. табл. 2). Їх аналіз підтвердив високоеластичний зв’язок між досліджуваними показниками.

Таблиця 2. Розрахунок показника еластичності доходів місцевих бюджетів Миколаївської області за 2004-2010 роки

Покращення процесу формування місцевих бюджетів – це першочергове вдосконалення фінансової бази органів місцевого самоврядування. Шляхи покращення фінансової бази можуть бути визначені на основі методу фінансової стійкості. Метод фінансової стійкості грунтується на розрахунку коефіцієнтів фінансової стійкості. Коефіцієнти фінансової стійкості зображують спроможність регіону самостійно забезпечувати себе на належному рівні. Результати визначення коефіцієнтів фінансової стійкості місцевих бюджетів Миколаївської області наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Значення коефіцієнтів фінансової стійкості місцевих бюджетів Миколаївської області за 2004-2010 роки

Відповідно до даних з табл. 3 можна дійти висновку, що у Миколаївській області фінансова стійкість місцевих бюджетів є дуже низькою. Це спричиняє неспроможність регіонів забезпечувати ефективний соціально-економічний стан.

Прийняття Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України у 2010 році мало б створити основу для збільшення ступеня фінансової самостійності місцевих бюджетів.

Головне завдання, яке мав би виконати новий Бюджетний кодекс на вимогу не лише суспільства, місцевих громад, а й на інституційну вимогу самої бюджетної системи України – децентралізація бюджетної системи.

Сьогодні в центральний бюджет акумулюється 80%, а в місцеві загалом – лише, відповідно, 20 відсотків доходів бюджетної системи. А Бюджетний кодекс, згідно статті 29 відносить аж 46 видів доходів знову до центрального, державного, бюджету, серед яких найкрупніші: ПДВ, податок на прибуток, акцизи, мита тощо. А 64-а стаття залишає місцевим бюджетам лише 15 видів доходів, які можна назвати дрібними або дуже дрібними. У результаті жахливе співвідношення централізації 80/20 не змінено ані на відсоток [1] .

У Податковому кодексі, порівняно із Законом України «Про систему оподаткування», значно скорочено перелік місцевих податків і зборів, в той же час, передбачено стягнення інших, таких, як єдиний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір [3] . Введені податки і збори повністю замінюють попередні, але й мають знову ж таки незначну базу для стягнення.

Тож реформування бюджетного та податкового законодавства в корені не вирішило проблем забезпечення місцевих бюджетів. В таких умовах для з міцнення фінансової основи місцевого самоврядування необхідно :

?   посилення заінтересованості органів місцевого самоврядування у підвищенні рівня власних доходів шляхом стимулювання збільшення обсягів виробництва, валової доданої вартості, обсягу інвестицій та рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку;

?   щорічне збільшення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на декілька відсоткових пунктів;

?   підвищення рівня самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів та механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб;

?   оптимальний розподіл податків і зборів (обов'язкових платежів) між державним та місцевими бюджетами, передача окремих джерел доходів місцевим бюджетам (частина податку на прибуток, збір за спеціальне водокористування, плата за видачу ліцензій та інших);

?   перерозподіл доходів між місцевими бюджетами та перегляд складу доходів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю тощо).

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 р. №2456- VI [ Електронний ресурс ] // Верховна Рада України. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua

2. Виконання обласного бюджету [ Електронний ресурс ] // Миколаївська обласна державна адміністрація. – Режим доступу: http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/ua/publication/ content/1001.html

3. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. №2755- VI [ Електронний ресурс ] // Верховна Рада України. – Режим доступу: http :// zakon 1. rada . gov . ua