Д.е.н. Мороз О.В., Кузнєцов В.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

МАРКЕТИНГОВІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ В ПЕРІОД СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

З відчутним посиленням світової фінансової кризи в Україні, все більше загострилась проблема конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, адже в таких умовах діють закони виживання найсильнішого та найбільш конкурентного виробника. Це зумовило актуальність маркетингової діяльності на вітчизняних підприємствах, як основи кращої організації виробництва, посилення конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта на ринку, формування його іміджу в соціально-економічному середовищі.

Конкурентоспроможність підприємства – це комплексна характеристика підприємства, можливість, що характеризує його, у будь-який момент часу забезпечувати свої конкурентні переваги і прибутковість, а також адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються. Конкурентоспроможність підприємства певною мірою забезпечується конкурентоспроможністю продукції, яку випускає це підприємство.

Конкурентоспроможність продукції – це сукупність споживчих властивостей продукції, яка забезпечує здатність підприємства конкурувати з аналогами на конкурентному ринку в певний період часу [3].

Конкурентоспроможність підприємства показник комплексний, оскільки на нього впливає не лише фактор конкурентоспроможності продукції. Показник конкурентоспроможності підприємства включає в себе такі показники: конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність комунікацій підприємства та конкурентноздатність персоналу. Це пояснюється тим, що для визначення конкурентоспроможності підприємства загалом, необхідно дослідити підприємство з усіх сторін.

Ефективними маркетинговими методами підвищення конкурентоспроможності підприємства в період світової фінансової кризи мають бути: проведення маркетингових досліджень, маркетингова стратегія, сегментація ринку, використання комплексу маркетингу у діяльності підприємства, координування діяльності підприємства відповідно до змін ситуації на ринку.

Маркетингові дослідження дають можливість виявити незадоволені потреби споживачів на ринку. Маркетингові дослідження можна зробити за допомогою таких методів як: спостереження, опитування, панель, експеримент. Під час проведення маркетингових досліджень необхідно дослідити: місткість ринку та можливість його сегментування, кон’юнктуру товарного ринку, попит і прогнозування збуту, конкурентів на макро– та мікрорівнях, поведінку споживачів [1].

Стратегія маркетингу полягає в досягненні маркетингових цілей підприємства з урахуванням ринкових вимог щодо діяльності та можливостей підприємства. Вихідними елементами маркетингової стратегії є стратегічні рішення щодо маркетингового «міксу» (комплексу компонентів маркетингу), до вихідних елементів якого належать: товар, ціна, збут, просування.

Процес формування маркетингової стратегії підприємства починається з формування цілей маркетингу підприємства, які узгоджуються з потребами споживачів, рівнем конкуренції. Цілі маркетингу також повинні узгоджуватися із результатами SWOT – аналізу, який полягає у визначенні сильних та слабких сторін внутрішнього середовища та маркетингових ризиків і можливостей зовнішнього середовища. Далі формується маркетингова стратегія підприємства та стратегії для кожної з компонентів маркетингу. Різноманітність маркетингових стратегій пояснюється різницею в їхніх складових елементах – у конкурентних позиціях підприємств, маркетингових цілях, фінансових, виробничих, технологічних можливостях та кадровому забезпеченні [2].

Товарна політика підприємства має зосереджуватись на комплексній діяльності з оптимізації асортименту, створення і виробництва нових товарів, припинення випуску продукції, що не має попиту, модифікації товарів, а також розробці упаковки, товарного знака і найменування товарів, їхньої якості, кількості, дизайну і відповідності цільовому ринку, супутніх послуг.

Цінова політика має здійснювати великий вплив на ринковий успіх підприємства і передбачати прийняття великої кількості стратегічних і тактичних рішень пов'язаних із встановленням цін на товари.

Збутова діяльність підприємств повинна розглядатися в двох аспектах. Перший передбачає побудову ефективної системи розподілу та формування каналів збуту. Другий аспект стосується організації фізичного переміщення товарів, їх транспортування і складування.

Важливу роль під час функціонування підприємства повинна відігравати техніка та технологія, оскільки не уся техніка на українських підприємствах може адаптуватися до світових технологічних процесів, в цьому випадку маркетологи повинні оцінювати необхідність їх придбання та ефективність застосування.

Системи внутрішніх та маркетингових комунікацій підприємства впливають на конкурентоспроможність комунікацій підприємства. Система внутрішніх комунікацій має бути налагоджена в такий спосіб, щоб інформація проходила свій шлях за мінімальний час, була максимально оброблена та проаналізована і передавалася у відсутності перешкод та шумів. Для якісної роботи персоналу з інформацією повинні бути налагоджені система поінформованості персоналу, оснащення працівників інформаційними технологіями, які сприятимуть швидкій передачі інформації, та наявності інформаційної бази даних. Система маркетингових комунікацій підприємства повинна бути спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам про свою продукцію, підтримку її збуту, а також створення позитивного іміджу підприємства. Ця система потребує творчого підходу і нетрадиційних рішень, оскільки формування комунікаційної політики підприємства передбачає прийняття великої кількості різноманітних рішень, пов’язаних із визначенням цільової аудиторії, обсягу рекламного бюджету, вибором оптимальних засобів розповсюдження реклами, створенням ефективних текстів рекламних звернень, методів стимулювання збуту, використанням засобів комерційної пропаганди.

Досить важливим чинником, який впливає на конкурентоспроможність підприємства є конкурентноздатність персоналу, оскільки рівень кваліфікації кадрів, їх плинність, досвід та стаж роботи, рівень корпоративної культури характеризують конкурентний потенціал підприємства, визначення якого є перспективою для подальших досліджень конкурентоспроможності підприємства.

В період світової фінансової кризи усі маркетингові фактори, які є складовими формули успішної діяльності українських підприємств, повинні бути узгодженими, доповнювати один одного і бути спрямованими на досягнення однієї цілі – підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Список використаних джерел:

1. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Е.П. Голубков. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Финпресс, 2000. – 464 с.

2. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: навч. пос. / Н.В. Куденко. – К.: КНЕУ, 2006. – 152 с.

3. Мороз Л.А. Маркетинг: підручник / Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай. – 3–є вид. – Львів: Вид–во Національного університету «Львівська політехніка»; «Інтелект-Захід», 2005. – 244 с.