К.мед.н. Мокрецов С.Є.

Національна академія державного управління при Президентові України

Стан репродуктивного здоров'я населення як визначальний показник ефективності державної політики охорони здоров'я

Аналіз кількісних та якісних рис населення впродовж останнього десятиріччя свідчить, що Україна потрапила у глибоку демографічну кризу, для якої характерні депопуляція, старіння населення та зменшення середньої тривалості життя. Зрозуміло, в такій ситуації непокоїть стан репродуктивного здоров’я населення, а він є невід’ємною складовою здоров’я нації.

Усе актуальнішими стають проблеми невиношування вагітності, вроджених патологій, зростає кількість безплідних шлюбів і відсоток народження недоношених дітей, дітей із вадами. Репродуктивно здоровими нині можна назвати осіб, які досягли такого фізичного та психічного стану здоров’я, який уможливлює відтворення здорового покоління.

Стан репродуктивного здоров'я нації – одна з найважливіших системоформуючих складових загального людського потенціалу України. У цьому контексті для подальшого розвитку людського потенціалу України необхідно:

· реформувати організаційні та фінансові механізми управління системою охорони репродуктивного здоров'я;

· забезпечувати рівний доступ населення до якісних медичних послуг та доступності медичних засобів;

· активно формувати настанови здорового способу життя та зниження впливу факторів ризику.

Основні зусилля державної політики доцільно спрямовувати на:

· забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, надання державою гарантованого обсягу безоплатної медичної допомоги,

· удосконалення державного контролю за якістю лікарських засобів і виробів медичного призначення;

· розвиток страхової медицини, зокрема, шляхом запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування;

· запровадження пріоритетного розвитку та профілактичного спрямування первинної лікувально-профілактичної допомоги,

· забезпечення проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів (диспансеризації) з метою ранньої діагностики захворювань, створення єдиного простору доступних для всіх верств населення медичної допомоги

· проведення роз'яснювальні роботи та навчання людей культурі репродуктивного здоров'я;

· залучення населення до занять спортом та пропаганда здорового способу життя;

· створення економічних мотивів конкуренції у соціальному медичному страхуванні, для чого необхідне розроблення єдиних тарифів медичних послуг;

· розширення можливості реалізації права на медичні послуги для соціально- незабезпечених верств населення.

Стан репродуктивного здоров'я населення залежить напряму від якості життя. Відсутність негайних і дієвих заходів з покращання якості життя у нашій країні може призвести до:

1) зниження рівня людського розвитку і, відповідно, подальшого послаблення конкурентоспроможності держави;

2) погіршення вікової структури населення внаслідок зростання кількості населення похилого віку і скорочення – молодшого (за оцінками у 2011 р. кількість громадян, старших 65 років, досягне межі 22,8% від кількості осіб у віці 15–64 років);

3) погіршення співвідношення між працездатним і непрацездатним населенням;

4) погіршення здоров'я громадян до критично загрозливих меж та людського капіталу загалом.

У цьому ракурсі держава повинна концентрувати свої зусилля на покращенні якості життя населення, що в короткостроковій перспективі позитивно відобразиться на стані репродуктивного здоров'я населення.

Незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок може виникати внаслідок таких причин:

· низька свідомість і недостатня турбота про власне репродуктивне здоров'я, а також відсутність попиту на високоякісні медичні послуги у сфері репродуктивного здоров'я;

· низька обізнаність про права на охорону власного репродуктивного здоров'я;

· недостатні наявність, доступність, прийнятність рівня цін та якість товарів і послуг, що надаються медичними закладами охорони материнства і дитинства;

· недостатнє державне фінансування цільових національних програм;

· відсутність відповідальності провідних установ галузі за інформацію, профілактику та лікарський нагляд у сфері репродуктивного здоров'я жінок;

· неправильне харчування під час вагітності;

· бідність, яка поглиблюється пропорційно кількості дітей у сім'ї.

Гарантування медико-санітарної допомоги населенню є одним з основних обов'язків держави, як проголошено в Конституції України. Якщо ж взагалі подивитися на цю проблему з погляду відповідальності, то саме національна державна система охорони здоров'я зобов'язана забезпечити надання інформації та послуг у сфері захисту репродуктивного здоров'я жінок. До числа тих, на кого також покладається цей обов'язок, входять система освіти, сім'ї й громадські організації, які повинні інформувати населення й створювати стимули для формування в суспільстві потреби покращити медико-санітарне обслуговування репродуктивного здоров'я жінок. Важливу роль у покращанні репродуктивного здоров'я в Україні відіграють міжнародні організації, що надають для цього фінансову допомогу.