Степанок Н.Ю.
Одеський національний морський
університет, Україна
ВЗАЄМОДІЯ
МАКРОЕКОНОМІЧНИХ АГЕНТІВ ТА
ТРАНСПОРТНОЇ
ГАЛУЗІ
В сучасному світі актуальною є проблематика розвитку економіки, на перший
план виходять макроекономічні проблеми, пов’язані з безробіттям, інфляцією,
споживанням. Важливість макроекономіки, що досліджує характер та закономірності
функціонування національної економіки, є беззаперечною.
Треба відмітити, що в загальноприйнятих макроекономічних моделях не
враховується транспортний чинник, в той час як транспортні зв’язки є
найважливішим елементом інфраструктури національного господарства. Занадто
високі транспортні витрати, відсутність транспортних потужностей, неможливість
їх використання можуть призвести до знецінювання будь-яких переваг у сфері
виробництва, як унаслідок зростання цін товарів, так і через неможливість
доставки взагалі або в необхідній кількості.
На мікроекономічному рівні наразі бурхливо розвивається наука логістика,
яка вивчає оптимальну організацію матеріальних потоків та стосується важливішої
сфери діяльності будь-якої виробничої чи торгової компанії, допомагаючи
підвищити ефективність транспортування товарів та ресурсів.
Таким чином, широко досліджуються макроекономічні проблеми, окремо широко
вивчається транспортна галузь, але синтез цих сфер майже не висвітлений, тому
актуальним є дослідження взаємодії основних макроекономічних агентів з
транспортним сектором.
Однією з умов зростання економіки є розвинута та сучасна інфраструктура.
Особливе місце займає саме транспортна інфраструктура, яка зв’язує між собою постачальників,
виробників та споживачів. Від можливостей доставки та транспортних витрат
залежить динаміка зростання виробництва та ВВП; від масштабу виробництва, в
свою чергу, залежить обсяг перевезень.
Розроблена схема взаємодії транспортної галузі з усіма макроекономічними
агентами, представлена на рис. 1.

Рис. 1. Взаємодія транспортної галузі з
основними макроекономічними агентами
Послугами транспорту користуються і домогосподарства,
і фірми, і держава. Домогосподарства пропонують транспортній галузі трудові
ресурси, а у відповідь отримують заробітну платню. Власники транспортного
бізнесу отримують доходи, які включають своєрідний компонент, обумовлений їх
підприємницькими здібностями, ініціативністю, ризиком. Домогосподарства та
фірми сплачують зі своєї діяльності в транспортній галузі державі податки,
забезпечуючи собі пенсії та соціальні гарантії. Діяльність фірм тісно пов’язана
з транспортним сектором, який дає їм змогу поставляти на ринок свої товари,
отримувати необхідні ресурси та сировину.
Держава не тільки користується для виконання своїх багатьох функцій
послугами транспортних підприємств, а ще й в значній мірі забезпечує
транспортну інфраструктуру, здійснюючи державні закупки та надаючи різноманітні
субсидії. Таким чином держава, отримуючи податки, забезпечує транспортну
інфраструктуру, якою потім безкоштовно користуються домогосподарства, фірми,
транспортні підприємства. Розвиваючи транспортну інфраструктуру, держава
створює позитивні зовнішні ефекти, якими користуються усі домогосподарства та
фірми, організовує нові робочі місця, пожвавлює економіку, а згодом й збільшує
податкову базу.
Що стосується закордонного сектору, то ані експорт, ані імпорт товарів не
можуть бути здійсненими без послуг транспорту, крім того можливий ще й експорт
чи імпорт саме транспортних послуг, що відбивається у платіжному балансі
країни.
Діяльність транспортної галузі впливає на усі важливі елементи національної
економіки, адже транспортними послугами користуються усі макроекономічні
агенти. Результати діяльності транспортної галузі впливають на рівень ВВП
країни, на забезпеченість робочими місцями домогосподарств, на рівень їх
купівельної спроможності, на можливість експортувати національні товари та
послуги, імпортувати необхідні закордонні товари та ресурси. Розвиток транспортного
сектору має стати базисом до економічного зростання, подолання безробіття,
підвищення конкурентоспроможності економіки України.
4. Полтерович В.М. Курс лекций по макроэкономике / В.М. Полтерович,
О.А. Замулин.
– М.: Государственный
университет – Высшая школа экономики, 2004. –
160 с.