Пітик О.В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського,Україна

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ «ДЕЛЬФІ» ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ЗМІНИ РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

 

В сучасних умовах господарювання досить важливим є вчасне інформування керівників про зміни в оточуючому середовищі, щоб знизити ризик прийняття невдалих управлінських рішень. Експертні методи універсальні за своїм змістом і можуть бути використані для різних об’єктів прогнозування.

Експертні методи опираються на глибокі знання спеціалістів у певній галузі знань, їх уміння узагальнити свій та світовий досвід, наявність у експертів так званої «практичної мудрості», далекоглядності. Дослідження використання методу «Дельфі» відображено у працях С. Бешелева, Б. Грабовецього, Г. Гнатієнко.

Мета поданої роботи: на підставі відібраних факторів проранжувати останні у міру їх відносної важливості щодо очікуваної зміни обсягу виробництва соняшнику на наступне п’ятиріччя.

Суть методу «Дельфі» полягає у послідовному анкетуванні думок експертів, які є спеціалістами із даної проблематики. На початку дослідження всім експертам сформованої експертної групи надсилається анкета з перерахованими факторами з проханнями оцінити кожен фактор по стобальній системі. Найбільш важливому, на думку експерта, фактору присвоюється 100-бальна оцінка, а несуттєвому – 0 балів. Заповнені експертами опитувальні анкети надсилаються організаторам експертизи для подальшої статистичної обробки. До факторів, зазначених в анкеті віднесено: Закупівельні ціни при експорті соняшнику, ставка експортного мита на насіння соняшнику, природні умови, закупівельні ціни переробних підприємств України, вартість насіннєвого матеріалу, палива, обсяги виробництва і інших країнах світу, обсяги вирощування інших олійних культур (зокрема сої), обсяги імпорту інших видів олії (зокрема пальмової), зміни в законодавчій базі України, обсяги споживання соняшникової олії населенням України, обсяги споживання соняшникової олії населенням світу.

  Отримані від експертів бальні оцінки формуються в окрему таблицю (матрицю) балів. Наступний крок полягає у перетворенні таблиці (матриці) балів у таблицю (матрицю) рангів.

Важливо сформувати оцінку узгодженості думок експертів. Без певного рівня узгодженості думок експертів неприпустимо проведення подальших досліджень та оцінка їх результатів. Коефіцієнт конкордації розраховується за формулою:

;  ; ; ;

де  – коефіцієнт конкордації;  – кількість груп зв’язаних (однакових) рангів;  – кількість зв’язаних рангів у кожній групі;

Коефіцієнт конкордації змінюється в межах 01. Ступінь узгодженості думок експертів вважається прийнятною, якщо >0,5.

Дослідження з ранжування факторів в мірі їх важливості щодо зміни обсягу виробництва насіння соняшнику проведені в три тури. Після першого туру коефіцієнт конкордації становив 0,560; після 2– 0,612; після 3– 0,742.

Щоб дослідити, у якій мірі кожен експерт вплинув на загальну ступінь узгодженості думок, слід послідовно виключити із експертної групи одного із членів експертизи, розрахувати коефіцієнт конкордації і порівняти останній зі загальним коефіцієнтом. Результати розрахунків наведені в табл.1.

 

Таблиця 1. Коефіцієнти конкордації розраховані шляхом послідовного виключення із групи експертів одного із експертів

 

Виключається експерт

Значення коефіцієнта конкордації ()

Суттєвість коефіцієнта конкордації ()

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

0,742

0,736

0,754

0,739

0,742

0,741

0,741

0,763

0,742

0,746

0,739

0,742

0,758

0,733

96,52

88,34

90,42

88,63

88,92

88,93

88,87

91,56

89,08

89,47

88,73

88,99

90,94

88,02

 

Аналіз таблиці показує, що виключення експерта за номером 7 позитивно вплинуло на рівень узгодженості думок, а виключення експерта за номером 13 негативно вплинуло на значення коефіцієнта конкордації.

Найкращим вважається фактор, якому експерти надали максимальні значення середнього балу і середньої ваги (нормовану оцінку), яким відповідає мінімальне значення середнього рангу – це «закупівельні ціни при експорті насіння соняшнику». Другим за важливістю є фактор «закупівельні ціни переробних підприємств», третім – «ставка експортного мита», що свідчить про те, що експерти розглядають насіння соняшнику як експортоорієнтовану сировину. Зазначені фактори органічно пов’язані між собою. Так, зростання закупівельної ціни на соняшникове насіння у переробних підприємств може призвести до скорочення експорту продукції і навпаки. Відносно низьке по важливості місце надали експерти факторам, що характеризують споживання населенням соняшникової олії в Україні і світі. Це може свідчити про недостатнє насичення всіх ринків олійною продукцією, а також попиту на насіння соняшнику з метою використання його не в продовольчих цілях. Що ж стосується в певній мірі замінників сировини (зокрема, сої) та готової продукції (зокрема, пальмової олії), то експерти не приділяють їм значної уваги.

Висновки. На підставі методу колективної експертної оцінки «Дельфі» проведено ранжування факторів у міру їх відносної важливості щодо очікуваної зміни обсягу виробництва насіння соняшнику на наступне п’ятиріччя.

 

Список використаних джерел:

1.      Бешелев С. Математико-статистические методы экспертных оценок / С. Бешелев, Ф. Гурвич. – М.: Статистика, 1980. – 263 с.

2.      Гнатієнко Г. Експертні технології прийняття рішень / Г. Гнатієнко, В. Снитюк. – К.: ТОВ «Маклаут», 2008. – 444 с.

3.      Грабовецький Б. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрями використання: монографія / Б. Грабовецький. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 171 с.