Пітик О.В.
Вінницький
державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського,Україна
ВИКОРИСТАННЯ
МЕТОДУ «ДЕЛЬФІ» ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ЗМІНИ РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ
В сучасних умовах
господарювання досить важливим є вчасне інформування керівників про зміни в
оточуючому середовищі, щоб знизити ризик прийняття невдалих управлінських
рішень. Експертні методи універсальні за своїм змістом і можуть бути
використані для різних об’єктів прогнозування.
Експертні методи
опираються на глибокі знання спеціалістів у певній галузі знань, їх уміння
узагальнити свій та світовий досвід, наявність у експертів так званої «практичної
мудрості», далекоглядності. Дослідження використання методу «Дельфі» відображено
у працях С. Бешелева, Б. Грабовецього, Г. Гнатієнко.
Мета поданої роботи: на
підставі відібраних факторів проранжувати останні у міру їх відносної
важливості щодо очікуваної зміни обсягу виробництва соняшнику на наступне
п’ятиріччя.
Суть методу «Дельфі»
полягає у послідовному анкетуванні думок експертів, які є спеціалістами із
даної проблематики. На початку дослідження всім експертам сформованої
експертної групи надсилається анкета з перерахованими факторами з проханнями
оцінити кожен фактор по стобальній системі. Найбільш важливому, на думку
експерта, фактору присвоюється 100-бальна оцінка, а несуттєвому – 0 балів.
Заповнені експертами опитувальні анкети надсилаються організаторам експертизи
для подальшої статистичної обробки. До факторів, зазначених в анкеті віднесено:
Закупівельні ціни при експорті соняшнику, ставка експортного мита на насіння
соняшнику, природні умови, закупівельні ціни переробних підприємств України,
вартість насіннєвого матеріалу, палива, обсяги виробництва і інших країнах
світу, обсяги вирощування інших олійних культур (зокрема сої), обсяги імпорту
інших видів олії (зокрема пальмової), зміни в законодавчій базі України, обсяги
споживання соняшникової олії населенням України, обсяги споживання соняшникової
олії населенням світу.
Отримані від експертів бальні оцінки
формуються в окрему таблицю (матрицю) балів. Наступний крок полягає у
перетворенні таблиці (матриці) балів у таблицю (матрицю) рангів.
Важливо сформувати
оцінку узгодженості думок експертів. Без певного рівня узгодженості думок
експертів неприпустимо проведення подальших досліджень та оцінка їх
результатів. Коефіцієнт конкордації розраховується за формулою:
;
;
;
;
де
– коефіцієнт
конкордації;
– кількість
груп зв’язаних (однакових) рангів;
– кількість зв’язаних
рангів у кожній групі;
Коефіцієнт конкордації
змінюється в межах 0
1. Ступінь узгодженості думок експертів вважається
прийнятною, якщо
>0,5.
Дослідження
з ранжування факторів в мірі їх важливості щодо зміни обсягу виробництва
насіння соняшнику проведені в три тури. Після першого туру коефіцієнт
конкордації становив 0,560; після 2– 0,612; після 3– 0,742.
Щоб
дослідити, у якій мірі кожен експерт вплинув на загальну ступінь узгодженості
думок, слід послідовно виключити із експертної групи одного із членів
експертизи, розрахувати коефіцієнт конкордації і порівняти останній зі
загальним коефіцієнтом. Результати розрахунків наведені в табл.1.
Таблиця 1. Коефіцієнти
конкордації розраховані шляхом послідовного виключення із групи експертів
одного із експертів
|
Виключається експерт |
Значення коефіцієнта конкордації ( |
Суттєвість коефіцієнта конкордації ( |
|
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 |
0,742 0,736 0,754 0,739 0,742 0,741 0,741 0,763 0,742 0,746 0,739 0,742 0,758 0,733 |
96,52 88,34 90,42 88,63 88,92 88,93 88,87 91,56 89,08 89,47 88,73 88,99 90,94 88,02 |
Аналіз
таблиці показує, що виключення експерта за номером 7 позитивно вплинуло на
рівень узгодженості думок, а виключення експерта за номером 13 негативно
вплинуло на значення коефіцієнта конкордації.
Найкращим
вважається фактор, якому експерти надали максимальні значення середнього балу і
середньої ваги (нормовану оцінку), яким відповідає мінімальне значення
середнього рангу – це «закупівельні ціни при експорті насіння соняшнику».
Другим за важливістю є фактор «закупівельні ціни переробних підприємств», третім
– «ставка експортного мита», що свідчить про те, що експерти розглядають
насіння соняшнику як експортоорієнтовану сировину. Зазначені фактори органічно
пов’язані між собою. Так, зростання закупівельної ціни на соняшникове насіння у
переробних підприємств може призвести до скорочення експорту продукції і
навпаки. Відносно низьке по важливості місце надали експерти факторам, що
характеризують споживання населенням соняшникової олії в Україні і світі. Це
може свідчити про недостатнє насичення всіх ринків олійною продукцією, а також
попиту на насіння соняшнику з метою використання його не в продовольчих цілях.
Що ж стосується в певній мірі замінників сировини (зокрема, сої) та готової
продукції (зокрема, пальмової олії), то експерти не приділяють їм значної
уваги.
Висновки.
На підставі методу колективної експертної оцінки «Дельфі»
проведено ранжування факторів у міру їх відносної важливості щодо очікуваної
зміни обсягу виробництва насіння соняшнику на наступне п’ятиріччя.
Список
використаних джерел:
1.
Бешелев С. Математико-статистические методы
экспертных оценок / С. Бешелев, Ф. Гурвич. – М.: Статистика, 1980. – 263 с.
2.
Гнатієнко Г. Експертні технології прийняття
рішень / Г. Гнатієнко, В. Снитюк. – К.: ТОВ «Маклаут», 2008. – 444 с.
3.
Грабовецький Б. Методи експертних оцінок: теорія,
методологія, напрями використання: монографія / Б. Грабовецький. – Вінниця: ВНТУ,
2010. – 171 с.