WEB-ресурс научно-практических конференций

Лазаренко Ж.В.

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, Україна

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ УКРАЇНОЮ ПЕРЕД СОТ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ

Україна стала членом СОТ 16 травня 2008 р., після майже 15 років переговорів. У процесі переговорів про умови приєднання наша країна взяла на себе зобов’язання в так званому форматі «СОТ плюс» – на рівні, який є істотно вищим (особливо в секторі послуг), ніж для більшості нинішніх членів СОТ (передусім тих, хто приєднався до СОТ, уже маючи членство в ГАТТ іще до 1994 р.). Це видно і з умов лібералізації ринку послуг (зобов'язання щодо 150 секторів послуг із 155 існуючих), і з умов істотної лібералізації ринку сільськогосподарських продуктів, і з дуже широкого прийняття на себе зобов'язань за так званими секторальними ініціативами, які взагалі не є обов'язковим на сьогодні компонентом системи угод СОТ, і зі скасування багатьох процедур обов'язкової сертифікації тощо. Справедливості заради слід визнати, що формат «СОТ плюс» є не упущенням українських переговірників, а досить типовим для останніх років підходом з боку старих членів СОТ до всіх новачків, не лише України. Згаданий формат приєднання створює також певну асиметрію в можливостях доступу до ринків – не на користь українських компаній. Вказана асиметрія посилюється внаслідок призупинення переговорів в рамках нинішнього Доха-раунду СОТ, під результати якого проектувалися умови «СОТ плюс» [7, c. 45]. А за таких обставин Україна, пішовши на додаткові поступки, отримає компенсацію за них лише в невизначеному майбутньому й не визначеному на сьогодні розмірі, скоріш за все в меншому обсязі, ніж передбачалося. Вищеописані умови приєднання України до СОТ обумовлюють необхідність реалістично оцінити відповідність зобов’язань національним інтересам нашої країни та виробити відповідну переговорну стратегію в рамках Доха раунду з метою просування власних інтересів та елімінації негативного впливу тих «умов контракту», які не відповідають пріоритетам розвитку України. З цією метою пропонуємо зробити детальний огляд зобов’язань України перед СОТ та оцінити їх відповідність економічним інтересам України.

Проведення ефективної торгівельної політики на міжнародній арені починається з виділення базових зовнішньоторговельних інтересів України побудованих на основі стратегічних пріоритетів розвитку економіки. Безумовно, зовнішньоторговельні інтереси країни будуть значною мірою реалізовуватися в рамках регуляторної системи СОТ. Ми вважаємо, що реалізація національних економічних інтересів через призму зовнішньоторговельних пріоритетів у регуляторній системі СОТ повинна включати такий комплекс заходів:

1.   Поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників з метою розширення доступу на зарубіжні ринки товарів та послуг.

2.   Здійснення структурної перебудови та зміцнення внутрішнього ринку через підтримку розвитку, зокрема, галузей легкої промисловості з метою забезпечення задоволення попиту всередині країни.

3.   Розвиток експортного потенціалу держави в рамках міжнародної спеціалізації, яка б органічно поєднувалася з вигідними для України напрямками структурних трансформацій в економіці (сільське господарство, металургія).

4.   Нарощення зусиль в найперспективніших секторах світової економіки, у тому числі за рахунок товарів з високою доданою вартістю (електроніка, енергетика, біотехнології; науково-технічні, інжинірингові, консалтингові послуги, міжнародний туризм і т.д.).

5.   Диверсифікація географічної структури зовнішньої торгівлі, мінімізація критичної залежності від окремих держав (ринків), посилення економічної безпеки України.

6.   Підготовка висококваліфікованих фахівців у сфері комерційної дипломатії.

Членство в СОТ накладає на країну-члена цілком конкретні зобов’язання, які за змістом можна досить умовно об’єднати в наступні групи: по-перше, це зміни, що стосуються національного торговельного режиму в цілому; по-друге, це запровадження на національному рівні міжнародних принципів та процедур застосування технічних норм та стандартів, санітарних та фітосанітарних заходів; по-третє, це зміни національного режиму регулювання окремих секторів промисловості та сільського господарства, сектору послуг.

Після вступу до СОТ Україна змінила тарифи, привівши ставки ввізного мита до їх зв'язаних рівнів [2]. З метою ефективного захисту внутрішнього ринку Україна домовлено про перехідні періоди, які дають можливість поступової адаптації чутливих секторів вітчизняної промисловості до діяльності в умовах конкуренції з державами-членами СОТ . Максимальний перехідний період становить 5 років, до 2013 р., хоча більшість із них закінчується в 2010-2011 рр. Після перехідного періоду середньозважена ставка митного тарифу буде 5,1% у 2013 р., у тому числі 10,1% для сільськогосподарських продуктів і 4,8% для промислових товарів. Крім того, Україна матиме нульові ставки ввізних мит на 10% тарифних ліній сільськогосподарської продукції і на понад третину тарифних ліній промислової продукції. Загалом мита встановлено в діапазоні від 0 до 50%, при цьому за деякими позиціями передбачається їх поетапне скорочення до 2013 року [3; 4].

Україна також приєдналась до низки секторальних "нульових" домовленостей про зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти, цивільна авіація.

Крім того, приєднались до секторальної гармонізації з хімічних товарів (5,5 – 6,5%), текстилю та одягу (0 – 17,5%). Переважна більшість секторальних домовленостей охоплює комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції, а не товари споживчого вжитку (кінцева продукція) [7].

Безумовно, в умовах членства в СОТ зросте роль експортоорієнтованих галузей в економічному розвитку країни. Варто, утім, зважати на реальну небезпеку подальшого закріплення структурно несприятливого профілю міжнародної спеціалізації за країною, котра входить у світову економіку як постачальник насамперед товарів і послуг з невисоким вмістом доданої вартості та невисокою технологічністю. Адже лібералізація торгівлі справлятиме стосовно доступу до ринків неоднаковий (асиметричний) вплив на вітчизняні та зарубіжні компанії – виробників згаданих товарів і послуг. Позиції закордонних постачальників на ринку України, безумовно, посиляться внаслідок кращих цінових умов їхньої ринкової пропозиції. Водночас для українських постачальників на експорт мало що зміниться в коротко- й навіть середньостроковому періодах, адже їхня конкурентоспроможність ще тривалий час стримуватиметься через відставання за параметрами технологій, фінансової спроможності, післяпродажного сервісу та ін. За цих асиметричних умов та за невтручання держави у ці процеси, імовірно, приєднання до СОТ викличе подальший структурний перекіс у бік таких екологічно шкідливих експортоорієнтованих галузей, як чорна металургія, хімічна промисловість [9].

З дати вступу до СОТ Україна зобов’язалась скасувати і не впроваджувати або застосовувати повторно кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, такі як ліцензування, квотування, заборони, дозволи, вимоги попереднього санкціонування, вимоги ліцензування та інші обмеження з подібним ефектом, які не можуть бути обґрунтовано згідно з положеннями відповідної Угоди СОТ.

У рамках домовленостей з СОТ на цукор-сирець тростинний була встановлена квота (260 000 тонн на рік зі щорічним збільшенням до 267 800 тонн у 2010 р.). Розподіл квот здійснюється на підставі методу «хто перший подав заявку, той перший отримав», який Україна має затвердити протягом трьох років після вступу до СОТ. Всі вимоги з ліцензування експорту й інші експортні обмеження та контроль повинні застосовуватися у відповідності з правилами СОТ. Крім того Україна повинна дотримуватися правил СОТ стосовно цінової політики, зокрема, брати до уваги інтереси країн-експортерів та не застосовувати обов‘язкові мінімальні ціни [6].

З дати вступу до СОТ Україна внесла зміни до своїх законодавчих актів щодо антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів з метою забезпечення застосування вказаних заходів у повній відповідності з нормами СОТ.

Промислові субсидії можуть надаватися відповідно до правил та вимог Угоди про субсидії і компенсаційні заходи. З дати вступу до СОТ Україна скасує всі експортні субсидії та субсидії на заміщення імпорту. Тож, система стосовно державних субсидій для несільськогосподарських товарів, що в цілому обмежує механізми державної допомоги розвитку, можливості в сфері структурної економічної політики. За таких умов в Україні підлягають скасуванню механізми підтримки розвитку окремих галузей, які вважалися пріоритетними. Скасування галузевих пільг ставить перед урядом України складне завдання реструктуризації системи державної підтримки економічного розвитку, з опануванням інструментів підтримки, котрі не порушують умов ринкової конкуренції й не суперечать нормам угод СОТ.

Україна зобов'язалась не використовувати експортні субсидії у сільському господарстві. Наша країна не має зобов’язань перед СОТ по скороченню внутрішньої підтримки, що надається через «жовті» програми. Є лише зобов’язання не перевищувати домовлений річний сукупний вимір підтримки (СВП). Щ орічний СВП, який акумулює в собі окремі «жовті» програми підтримки, не повинен перевищувати для України 3 млрд. 43 млн. грн. При цьому, можливості надання підтримки не обмежуються цим показником. Додатково Україна може кожен рік витрачати на жовті програми до 5% від річної вартості виробництва валової продукції сільського господарства та до 5% від річної вартості по кожному окремому продукту.

Як і всі країни – члени СОТ, Україна не має обмежень на т.зв. "зелені" програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство [10].

Варто зазначити, що діючі в СОТ положення з субсидування сільського господарства створюють для розвиненіших країн односторонні переваги на світових ринках аграрної та харчової продукції. Так, країни ОЕСР витрачають на цілі підтримки свого сільського господарства понад 1 млрд. дол. США на день, що істотно спотворює умови глобальної конкуренції. На такому тлі виділений Україні ліміт за Сукупним виміром підтримки сільського господарства (3043,4 млн. грн.), тобто близько 600 млн. дол. США, не витримує жодного порівняння з наведеними вище цифрами [9]. В таких умовах Україна, очевидно, не зможе повноцінно конкурувати з розвинутими країнами на міжнародному ринку сільськогосподарської продукції.

Україна виконуватиме Угоду про технічні бар’єри в торгівлі з дати вступу до СОТ. Україна надаватиме пріоритет використанню міжнародних стандартів як основи для національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Україна зобов’язалась продовжувати зменшувати число категорій продуктів, які підлягають обов’язковій сертифікації, з метою поширювати практику підтвердження відповідності на основі декларацій виробника. Україна має надати оновлений перелік товарів, що підлягатимуть сертифікації, у СОТ до 31 січня 2012 р.

З моменту вступу Україна зобов'язалася застосувати всі санітарні та фітосанітарні заходи відповідно до вимог Угоди про СОТ, у тому числі Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи, та процедури ліцензування імпорту, не вдаючись до будь-яких перехідних періодів.

З моменту вступу Україна застосовує такий інвестиційний режим, що відповідає Угоді про СОТ, включаючи Угоду про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМС), не вдаючись до будь-яких перехідних періодів та дискримінаційних умов щодо імпорту з усіх країн-членів СОТ і продуктів вітчизняного виробництва.

Україна взяла на себе зобов’язання щодо повного виконання Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) з дати вступу до СОТ без використання будь-якого перехідного періоду.

Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11 основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних послуг, будівництва та суміжних інженерних послуг, послуг дистриб’юторів, послуг у сфері освіти, послуг з охорони довкілля, фінансових послуг, а також в інших галузях. Для послуг, включених до Розкладу специфічних зобов'язань України, Україна повинна гарантувати, що процедури ліцензування та умови їх надання не будуть виступати як бар'єри для доступу на ринок.

Наявні винятки із РНС для внутрішнього водного транспорту поступово будуть усунені протягом 8 років після приєднання до СОТ. У банківській сфері, починаючи з дати вступу, іноземним банкам дозволено відкривати філії в Україні. Іноземні страхові компанії мають право відкривати філії після 5-річного перехідного періоду.

Управління вільними економічними зонами відбуватиметься у відповідності із положеннями СОТ. Це означає, що в СЕЗ не повинні застосовуватися заборонені промислові субсидії (експортні чи імпортозаміщуючі), заборонені інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею.

З дати вступу до СОТ Україна зобов’ язана подавати в СОТ повідомлення та копії своїх угод по вільну торгівлю та про митні союзи. З моменту вступу України до СОТ було укладено Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (червень 2010 року). На сьогодні опрацьовується доцільність укладення угод про вільну торгівлю або проводяться переговори чи консультації стосовно створення Зон вільної торгівлі з Європейським Союзом, Канадою, Сінгапуром [10].

Результати вище проведеного аналізу можуть бути викладені у формі матриці відповідності зобов ’ язань перед СОТ національним інтересам України (рис.1).

Рис.1. Матриця відповідності зобов'язань перед СОТ національним інтересам України,

де: «+» в цілому позитивний вплив зобов'язання в контексті реалізації національного інтересу; «-»в цілому позитивний вплив зобов'язання в контексті реалізації національного інтересу; «/»відсутня пряма кореляція між зобов'язанням та національним інтересом

Підсумовуючи, можна сказати, що вступ України до СОТ призвів до істотної лібералізації торгівлі, причому багато змін відбулося до або відразу ж після вступу. Тим не менш, Україна виконала ще не всі зобов’язання перед СОТ, причому частина з них пов’язана із домовленим перехідним періодом, а інша – потребує часу для внесення законодавчих змін. Разом з тим, Україна, приєднавшись до Організації у форматі «СОТ плюс» та взявши на себе ряд необов’язкових зобов’язань створила для своєї країни додаткове навантаження в аспекті так званих імплементаційних витрат. Членство в СОТ певною мірою обмежує можливості реалізації національних економічних інтересів унаслідок скорочення спектра інструментів торгової політики, які раніше були виключно компетенцією національних урядів. Водночас на глобальному рівні удосконалюються існуючі та створюються нові регулятивно-захисні механізми та методи, розуміння, опанування та використання яких необхідно для ефективної реалізації національних економічних інтересів у сучасних умовах та укріплення конкурентних позицій на міжнародних ринках.

Попри всю значущість заданих умов приєднання, загальний баланс позитивів і негативів від вступу України до СОТ вирішальною мірою залежатиме не стільки від них, скільки від ефективного вжиття керівними органами країни заходів у напрямі підвищення потенціалу використання переваг глобальної торговельної системи та потенціалу протидії викликам і ризикам, котрі випливають із членства в СОТ.

Список використаних джерел:

1.   Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» вiд 01.07.2010. – № 2411-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

2.   Закон України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі” від 10 квітня 2008 року №250-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

3.   Закон України від 21.12.2010 № 2829-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

4.   Закон України від 05.02.1992 № 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

5.   «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ НА 2010 – 2014 роки Комітет з економічних реформ при Президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

6.   Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Довідка щодо зобов'язань України в рамках СОТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http ://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=160804

7.   Оцінка потреб України у галузі сприяння міжнародній торгівлі: вплив торговельної політики на людський розвиток // Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки. – К., 2011. – 132 с.

8.   Офіційна веб-сторінка Світової Організації Торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://docsonline.wto.org/imrd/gen_searchResult.asp?RN=0&searchtype=browse&q1=%28+%40meta%5FSymbol+WT%FCACC%FCUKR%FC%2A%29+&language=1.

9.   Сіденко В. Переваги та ризики вступу України до СОТ [Електронний ресурс] / В.Сіденко // Журнал Верховної Ради України «Віче». – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/876/

10.    Сколотяний Ю. Неспроможність влади сформувати конструктивну стратегію перетворень зумовлює її безперспективність / Ю. Сколотяний, А. Гальчинський // Дзеркало тижня. Україна. – 2011. – № 32. – С. 1-3.