Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VII Международная научно-практическая конференция "Наука в информационном пространстве" (29-30 сентября 2011г.)

К.психол.н. Бойко Г.М., к.пед.н. Волошко Л.Б.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИТОКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Постановка проблеми. Теоретичним підґрунтям наукового аналізу психологічних особливостей і компонентів структури навчальної діяльності студентів є загальна теорія діяльності. Аналіз літературних джерел показує, що поняття „діяльність” зустрічається в категорійному апараті всіх галузей наукового знання, що займаються вивченням людини [1]. Увага дослідників зосереджена на вивченні місця та ролі діяльності в суспільному й особистісному житті людини, проведенні наукового аналізу структури, видів та умов діяльності. Зважаючи на необхідність подальшого пошуку шляхів удосконалення системи підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, актуальним є визначення методологічних витоків структури навчальної діяльності студентів із метою подальшої конкретизації та вдосконалення її окремих компонентів.

Результати дослідження та їх обговорення . Енциклопедичні та довідникові видання трактують діяльність як „... синонім, що використовується для позначення дії, руху, поведінки, процесів мислення ...” [2, с. 232], а також як специфічну людську форму активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої утворюють раціональна зміна та перетворення. У процесі діяльності людство відтворює себе, культуру, створює матеріальні та духовні цінності. Це доводить цілісне розуміння діяльності як органічної єдності чуттєво-практичної та інтелектуальної форми прояву особистості.

Філософські вчення розглядають діяльність як соціальну форму руху матерії, спосіб існування, розвитку суспільства та особистості. Аналіз наукових видань указує на відсутність усталеного погляду науковців на сутнісний зміст поняття „діяльність”. Незважаючи на різноманітність трактувань, усі вони об’єднуються в межах двох основних підходів: у першому діяльність розглядається як взаємодія людини з навколишнім світом; у другому – як здатність людини до певного виду активності. Зокрема, М. Табаков аналізує поняття раціональності у співвідношенні з поняттям ефективної діяльності, структуру якої утворюють п’ять основних елементів – інструкція, ефективний процес, суб’єкт, дія, результат.

З психологічних позицій діяльність трактується як „...активність людини, що спрямована на досягнення свідомо поставленої мети, пов’язаної із задоволенням власних потреб та інтересів, а також виконання вимог, що висуває до неї суспільство [3, с. 157]. Ступінь активності, необхідної для досягнення поставленої мети діяльності, визначає сам суб’єкт. Отже, психологічна теорія діяльності пов’язана з розробкою та обґрунтуванням принципу єдності свідомості та діяльності, визначенням її структури.

На думку більшості науковців, структуру діяльності утворюють три елементи: суб’єкт, об’єкт та активність суб’єкта . Під суб’єктом діяльності вчені розуміють окрему особу, групу або велику спільноту людей. Людина, як суб’єкт діяльності, є носієм системи індивідуальних, особистісних якостей, що визначають її індивідуальність. Отже, суб’єкт та об’єкт є ключовими, нерозривними елементами структури діяльності. Необхідно відзначити, що в наукових дослідженнях часто спостерігається заміна об’єкта діяльності предметом, незважаючи на нетотожність змісту цих наукових понять. На думку Л.П. Буєвої (1978), „предмет існує об’єктивно та незалежно від людини ..., а ... природна предметність об’єднує всі людські цілі, здібності та потреби”. Дія суб’єкта спрямовується на предмет, який він „... виділяє з об’єкта у процесі його перетворення під час здійснення зовнішньої чи внутрішньої дії” [5, с. 169].

У сучасній психології уявлення про людину, як цілісний суб’єкт діяльності, переважним чином орієнтоване на дослідження її особистісного потенціалу. До ключових компонентів особистісного потенціалу суб’єкта діяльності віднесено гносеологічний, аксіологічний, творчий, комунікативний, професійний, духовний, психофізіологічний.

З огляду на завдання нашого дослідження, на особливу увагу заслуговує аналіз складових потенціалу, що розглядається в якості передумов, які визначають рівень можливих навчальних досягнень студентів. Зусилля суб’єкта діяльності завжди спрямовуються на її об’єкт. Об’єктом діяльності є явища та предмети матеріальної дійсності, що існують незалежно від свідомості людини й на які спрямовано її діяльність. Отже, суб’єкт та об’єкт є ключовими, нерозривними елементами структури діяльності. До структурних елементів діяльності дослідники також відносить активність суб’єкта, що „... проявляється в тому чи іншому способі оволодіння суб’єкта об’єктом” [6, с. 9].

Виділені елементи структури діяльності науковці інколи доповнюють четвертим елементом – її знаряддям і засобами, за допомогою яких вона здійснює перетворення предметів діяльності. Отже, використовуючи знаряддя та засоби, суб’єкт діяльності завдяки свідомості, активності та творчим здібностям здатен „оживляти сукупність мертвих речей, приводити їх у рухомий стан, творчо перетворювати умови діяльності, самого себе та оволодівати об’єктом діяльності” [2, с. 82].

Висновки. Отже, до ключових ознак навчальної діяльності студентів правомірно віднести: предметність, що вказує на залежність діяльності від об’єктивного впливу навчального середовища; цілепокладання – студент свідомо вибудовує та керує своєю діяльністю, орієнтуючись на мету (кінцевий результат діяльності) та умови її здійснення; усвідомленість, що експлікується розумінням дій, прогнозуванням результатів і перспектив навчальної діяльності; результат діяльності , що відображає та характеризує ступінь її завершеності.

Список використаних джерел:

1. Большой психологический словарь / Ребер Артур ( Penguin ). Т. 1 : Пер. с англ. – М.: Вече, АСТ, 2000. – С. 232.

2. Каган М.С. Человеческая деятельность / М.С. Каган . – Политиздат, 1974. – 328 с.

3. Леонтьев О.М. Общие понятия о деятельности / О.М. Леонтьєв : Хрестоматия по психологии / п од ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – 447 с.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев . – М.: Политиздат, 1982. – 257 с.

5. Макарова Л.Л. Загальна психологія / Л.Л. Макарова, В.М. Синельников : навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 200 с.

6. Ярошенко О.Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект / О.Г. Ярошенко. – К. : Станиця, 1999. – 246 с.