WEB-ресурс научно-практических конференций

Стех Є.О.

Чернігівський державний інститут економіки і управління, Україна

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Професійно-технічні навчальні заклади (далі – ПТНЗ) покликані створити всі необхідні умови для становлення та розвитку особистості. Виховна діяльність має реалізовуватись у формі живого діалогу та активній взаємодії учасників, бо завдяки конструктивному діалогу і свободі вільного вибору особистості можна буде досягти поставлених спільних цілей.

Патріотичне виховання передбачає постійний пошук нових ефективних форм і методів впливу на майбутніх громадян України, адже у цьому зацікавлена як держава так і громадські організації, всі, хто прагне відстояти незалежність України, примножити національні надбання та гідно представляти державу за її межами.

Науковець В. Пустовий визначає українські національні пріоритети у сфері національного виховання, які «полягають у спрямуванні науки на вітчизняне виробництво, впровадження як власних, так і зарубіжних технологій в усі галузі виробничої й економічної діяльності, на поліпшення підготовки національних висококваліфікованих і конкурентоспроможних кадрів, випереджаючий характер теоретичних та прикладних досліджень» [3, с. 23].

У процесі дослідження В. Дроговозом були виділені домінантні якості особистості-патріота:

- сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);

- сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії «малої Батьківщини», України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);

- сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);

- сформованість психологічних якостей особистості (здатності і готовності до фізичних і психологічних випробувань зради Батьківщини);

- сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);

- сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини) [ 2, с. 9 ] .

Завдання патріотичного виховання громадян на сучасному етапі розвитку включає: любов до Вітчизни та її багатонаціональному народу; патріотизм, який заключається у готовності служити Батьківщині, захищати її, поєднується з любов’ю до малої Батьківщини (рідна республіка, область, національний округ); поважне ставлення до всіх народностей країни, до їх історії, традицій, мови, культури, національної честі; любов до рідної мови, культури та історії свого народу; поважне ставлення до народу та розуміння його ролі в становленні та розвитку держави; повага до мови як важливого засобу міжнаціонального спілкування та взаємозближення ; глибока повага до Конституції та інших законів; повага до прав і свобод людини незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового та посадового положення, місця проживання й ставлення до релігії; глибока повага до загальних цінностей (злагода, безпека, можливість для кожного народу обирати свою долю, забезпечення прав та свобод особистості) тощо [ 1, с. 61 ].

До принципів патріотичного виховання відносять: укріплення єдності та цілісності держави; врахування у вихованні особливостей різних категорій населення; сприяння мирному розв’язанню міжетнічних конфліктів та протиріч; забезпечення рівноправ’я народів та національних меншин країни; поєднання у вихованні національного, громадянсько-патріотичного та загально людяного; формування у кожного нового покоління національної свідомості, відкритості до сприйняття цінностей інших народів та інші [1, с. 61]. Формування таких загальнолюдських цінностей як патріотичні чесноти та громадянська гідність можуть згуртувати український народ, який зазнав значного впливу маргінальності (вплив техногенної цивілізації, західної культури тощо).

У свою чергу, завдання патріотичного виховання можуть реалізуватися через такі принципи роботи, а саме: демократизації (передбачає рівноправність, відкритість до сприймання громадських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо); самоактивності й саморегуляції (здатність до самокритичності, до прийняття самостійних рішень, формуванні громадянської позиції особистості, почуття відповідальності); гармонізації родинного і суспільного виховання (полягає в об’єднанні та координації виховних зусиль усіх суспільних інстанцій, організації педагогічного всеобучу батьків; єдності сім`ї та училища, наступності та спадкоємності поколінь [4, с. 37]. Отже, процес патріотичного виховання має бути керований та системний з урахуванням інтересів та уподобань учнів.

Отже, громадянські риси можуть формуватися у професійно-технічних навчальних закладах, які виступають соціокультурним середовищем, яке в майбутньому формуватиме особистість українського громадянина. Патріотично-вихований учень ПТНЗ – це особистість з широким світоглядом, активною життєвою позицією, патріотичною свідомістю, зацікавлений у зміцненні та захисті держави, який сумлінно виконує обов’язки як учня, так і законослухняного громадянина своєї країни, має толерантне ставлення до інших етносів.

Список використаних джерел:

1. Гасанов З.Т. Цели, задачи и принципы патриотического воспитания граждан / З.Т. Гасанов // Педагогика . – 2005. – № 6.– С. 59-63.

2. Дроговоз В.А. Патріотично-військове виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету : автореферат на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спеціальність 13.00.07. «Теорія і методика виховання» / В.А. Дроговоз / Східнослов’янський національний ун-т ім. Володимира Даля. – Луганськ, 2010. – 20 с.

3. Пустовий В.Г. Про концепцію національної ідеї та механізми її впровадження / В.Г. Пустовий // Педагогіка і психологія. – 2005. – №1. – С. 19-24.

4. Сукач В. Розвиток особистості учня / В. Сукач // Професійно-технічна освіта. – 2011. – №1. – С. 36-38.