Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VII Международная научно-практическая конференция "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины" (19-20 октября 2011 г.)

К.геогр.н. Голод А.П., Курах О.С.

Львівський державний університет фізичної культури, Україна

РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ

 

Зважаючи на те, що більшість населення нашої держави мешкає в містах, а також на досить давню історію міського розселення та розвитку відповідної інфраструктури, актуальною тенденцією сьогодення є урбанізація практично усіх видів економічної діяльності. Не є винятком і сфера послуг, а в її складі і такі динамічні та суспільно значимі галузі як рекреація та туризм. Незважаючи на те, що рекреаційно-туристична діяльність, насамперед, спрямована на задоволення потреб населення у відпочинку і оздоровленні поза межами місця постійного проживання, значення міських поселень у її забезпеченні надзвичайно велике. Враховуючи навіть активний розвиток сільського та агротуризму, екологічного туризму тощо, переваги міст щодо якості та асортименту рекреаційно-туристичних послуг залишаються незаперечними. Особливо помітною рекреаційно-туристична спеціалізація є у містах із багатою історико-культурною спадщиною та сприятливими природними умовами й багатими туристичними ресурсами прилеглих територій. У процесі зростання таких міст формуються як моноспеціалізовані туристичні агломерації, так і широкопрофільні економічні центри.

Очевидним, на наш погляд, є те, що поширення рекреаційно-туристичної діяльності, з одного боку, зумовлює інтенсифікацію розвитку міських агломерацій, а з іншого – сам ріст такої агломерації, що супроводжується зростанням чисельності її населення та, у деяких випадках, підвищенням рівня його життя, є суттєвим фактором розвитку рекреаційної сфери певної території. Насамперед, пропонуємо розглянути перший аспект взаємозалежності між рекреаційно-туристичною діяльністю та розвитком міських агломерацій.

Зазначимо, що сам термін "міська агломерація" може мати декілька значень. У найширшому розумінні мається на увазі просте територіальне поєднання міських та інших населених пунктів. Водночас, у вужчому трактуванні міська агломерація – це компактне розташування, скупчення міських поселень, об'єднаних не тільки в просторовому аспекті, але й через розвинені виробничі, культурні, рекреаційні зв'язки [ 4]. Саме останнє визначення, на наш погляд, може бути покладеним в основу аналізу впливу рекреаційно-туристичної діяльності на розвиток міських агломерацій. Слід лише додати, що до міських агломерацій ми відносимо і сільські населені пункти, які територіально та функціонально пов'язані із певною агломерацією.

Особливості взаємозв'язку між рекреаційно-туристичною діяльністю та розвитком міських агломерацій можна прослідкувати на конкретному прикладі Дрогобицької агломерації у складі міст Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника, смт. Східниці та прилеглих населених пунктів Львівської області. Загальна чисельність населення агломерації становить понад 170 тис. осіб, що складає близько 7% населення регіону [1]. Найперші поселення на території сучасної Дрогобицької агломерації виникли на базі багатих мінеральних ресурсів – кам'яної та калійної солі, нафти та її похідних (міста Дрогобич, Борислав, Стебник). Рекреаційна складова спеціалізації агломерації з'явилася лише у XIX столітті із початком інтенсивного освоєння бальнеологічних ресурсів території (м. Трускавець, смт. Східниця). Впродовж ХХ століття до економічної спеціалізації Дрогобицької агломерації додалася також виробнича складова (машинобудування, хімічна промисловість та ін.). Однак у сучасних умовах головні напрямки економічного зростання населених пунктів агломерації пов'язані, насамперед, із рекреаційно-туристичною діяльністю. Ядром місцевої територіальної рекреаційної системи є м. Трускавець – курорт міжнародного значення, в якому одночасно можуть відпочивати і оздоровлюватися до 15 тис. осіб, а загальна кількість відвідувачів за рік сягає 200 тисяч [2]. Значно уступає Трускавцю за кількістю обслужених туристів інший відомий курорт Дрогобицької агломерації – смт. Східниця, який при наявності трохи більше 2 тисяч осіб населення за рік лише за даними офіційної статистики обслуговує таку ж кількість відвідувачів [1].

Значно активізувалися заходи щодо забезпечення розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в агломерації впродовж підготовки до проведення "Євро-2012". Зокрема, будуються нові готелі, спортивно-оздоровчі бази, удосконалюється транспортна інфраструктура [5].

Однак лише в контексті проведення конкретного, хоча й дуже масштабного, заходу неможливо вирішити усі наявні проблеми розвитку Дрогобицької агломерації, до яких належать забезпечення інноваційного розвитку архітектурно-будівельного та транспортного комплексів, ландшафтної архітектури та озеленення; посилення екологічної безпеки низки підприємств хімічної промисловості або ж їх закриття [3]. Очевидно, що для вирішення актуальних проблем агломерації необхідною є розробка обґрунтованої стратегії її розвитку, ключовим положенням якої повинен бути пріоритетний розвиток рекреаційно-туристичної діяльності. Важливим завданням також є розробка туристичних маршрутів, які б охоплювали усі головні рекреаційні об'єкти території, особливо її гірської частини.

Пріоритетність рекреаційно-туристичної складової розвитку будь-якої міської агломерації, на наш погляд, не залежить від її основної спеціалізації. Зумовлено це тим, що навіть у великих промислових агломераціях проблема задоволення рекреаційних потреб населення потребує першочергового вирішення. Оскільки, очевидно, що найбільш доступними для мешканців міст є рекреаційні об'єкти приміської зони, то саме вони можуть стати точками зростання відповідних агломерацій та формування поселень із вираженою рекреаційно-туристичною спеціалізацією.

Список використаних джерел:

1. Головне управління статистики у Львівській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.lviv.ua/

2. Місто-курорт Трускавець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.turportal.org.ua/ukr/truskavec.htm

3. Одрехівський М. Проблеми та перспективи розвитку регіональної агломерації "Дрогобиччина" [Електронний ресурс] / М. Одрехівський. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_others/odrehiv.htm

4. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь [Електронний ресурс] / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/econ_dict/2538

5. У Дрогобицькому районі основні кошти спрямують на підготовку до «Євро-2012» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zik.ua/ua/news/2011/02/01/269970