Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VII Международная научно-практическая конференция "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины" (19-20 октября 2011 г.)

К.е.н. Мостовенко Н.А.

Луцький національний технічний університет, Україна

РОЛЬ ВЕНЧУРНОГО КАПІТАЛУ ТА ЙОГО ВПЛИВ

НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Ринковій економіці притаманне використання різних механізмів фінансування інноваційної діяльності, серед яких не останню роль відіграють інституції венчурного бізнесу. Ризиковий капітал здатний не лише стимулювати розвиток нових перспективних компаній, їх капіталізацію та вихід на фондові майданчики, а й сприяти економічному зростанню усієї країни. Крім того, компанії з венчурною підтримкою більш підготовлені до засвоєння інновацій, швидше розвиваються і створюють більше робочих місць.

За класичним визначенням венчурне підприємництво – це особливе поєднання двох видів підприємництва: фінансового та інноваційного. Інституціями фінансової складової венчурного бізнесу є так звані «бізнес-ангели» та венчурні фонди. Приватні інвестори дозволяють здійснити стартове фінансування проектів. В Україні це джерело інвестицій у інноваційний розвиток теж з’явилося. За даними Асоціації «Приватні інвестори України» вони готові розглядати проекти вартістю від 20 тис. дол. США до кількох мільйонів [1]. Проте відчутних зрушень в інноваційному розвитку регіонів чи держави такі інвестиції поки що не здійснили.

Більш потужними постачальниками венчурного капіталу на інвестиційний ринок є венчурні фонди. Згідно вітчизняного законодавства, венчурні фонди є недиверсифікованими ІСІ закритого типу, які здійснюють виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних та фізичних осіб [2]. Вони належать до строкових фондів, які можуть бути лише фондами закритого типу (як корпоративними (КІФ) так і пайовими (ПІФ)).

  Венчурні фонди можуть проводити досить ризиковану діяльність, включаючи у свої активи цінні папери, які не допущені до торгів на фондовій біржі. Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з нерухомості, корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі, або з цінних паперів, які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд. Крім того, венчурні фонди мають відсутнє оподаткування на рівні фонду. Податкові зобов’язання виникають у інвесторів фонду в момент сплати дивідендів під час реорганізації чи ліквідації фонду. Останні зміни закону дозволяють і фізичним особам бути учасником венчурних фондів з мінімальним внеском у 1500 мінімальних заробітних плат, а ставка податку на доходи від таких операцій складає лише 5%. 

За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, станом на 30.06.2011 року загальні активи ІСІ становили 115110,53 млн. грн., причому приріст активів венчурних ІСІ складав +2,28% (2370,58 млн. грн.) і був у 1,5 рази вищий за загальне зростання ринку ІСІ на тлі скорочення інших категорій фондів [3]. Загалом за другий квартал 2011 року кількість венчурних фондів зросла на 13 (1,61%), а інвестори надають перевагу саме пайовим венчурним фондам. Пайовий венчурний фонд має ряд переваг перед іншими: він не є юридичною особою, оскільки створюється за ініціативою КУА (компанії з управління активами). Кошти у фонд вносяться лише після вибору проекту для фінансування, до того ж можуть використовуватись інвестором як кредитні ресурси для власного бізнесу. Загалом, вартість чистих активів венчурних фондів у другому кварталі 2011 року становила 106 527, 09 млн. грн. (що складає частку у 92,54%), тоді як усіх невенчурних – 8583,4 млн. грн.(7,76% відповідно). Загальна структура активів венчурних фондів залишається практично незмінною і станом на 30.06.2011 року становить: інші активи – 60,75%, нерухомість – 2,61%, грошові кошти та банківські депозити – 3,35%, банківські метали – 0,01%, ОВДП – 0,02%, облігації місцевих позик – 0,002%, акції – 10,92%, облігації підприємств – 7,98%, ощадні сертифікати – 0,09%, інші ЦП – 14,27%. Найбільшою популярністю у венчурних фондів користуються заставні цінні папери та векселі, державні облігації та акції першого рівня лістингу, зокрема будівельної галузі. Отже, с учасні організаційно-правові особливості венчурних ІСІ роблять їх найбільш привабливими з точки зору вкладення вільного капіталу, проте вони не виконують свої стимулювальної функції в розвитку інноваційної складової економіки.

Очевидно, що венчурне інвестування не може компенсувати недостачу коштів з інших джерел для розвитку науково-технічної сфери, проте й зв’язок через венчурні фонди між інвестиціями та інноваціями як складовими економічного зростання не прослідковується. Найпривабливішими сферами в Україні залишаються будівництво, хімічна й добувна промисловість, переробка сільгосппродукції, харчова промисловість, роздрібна торгівля. Таким чином, венчурні фонди в Україні використовуються для оптимізації управління активами фінансово-промислових холдингів та зниження податкового навантаження, і не є джерелом капіталу для інноваційних компаній

Зважаючи на такі особливості, на нашу думку, доцільно провести розподіл фондів за напрямами діяльності (фонди, які фінансують будівництво; фонди, які працюють з облігаційними позиками; фонди, які здійснюють виключно інноваційне інвестування) для застосування більш виваженого підходу до оподаткування результатів діяльності таких фондів. Також важливим кроком в подоланні цієї проблеми може стати підготовка кваліфікованих кадрів у сфері інноваційного менеджменту та уведення таких фахівців до команди менеджерів компаній з управління активами, зокрема венчурних ІСІ. Активізація самого бізнес-середовища, заохочення підприємницької ініціативи через активне просування інформації, організація ярмарків інноваційних ідей, конкурсів бізнес-проектів може налагодити такі необхідні фактори венчурного бізнесу, як особиста зацікавленість інвесторів та партнерські відносини з інноваційними фірмами.



Список використаних джерел: 

1. Асоціація приватних інвесторів України [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.uaban.org/businessman.html

2. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 року (зі змінами та доповненнями) [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2299-14

3. Українська асоціація інвестиційного бізнесу. Аналітичний огляд ринку ІСІ в Україні [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу до сайту: http://www.uaib.com.ua/files/articles/1519/68Q2_2011.pdf