WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Грицюк І.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці, Україна

ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Успішний розвиток економіки в сучасних умовах визначається станом фінансово-кредитної системи. Досягнення оптимального рівня таких макроекономічних показників як приріст ВВП, рівня безробіття, рівня інфляції, стану платіжного балансу, валютного курсу та інших показників залежить від рівноваги фінансово-кредитної системи держави. Однак фінансово-економічні кризи останніх років показують, що циклічний розвиток економіки носить глобальний характер і криза 2008–2009 рр. розпочалася якраз у фінансовій сфері.

В умовах кризи ринкові механізми перестають працювати, а в більшості випадків прискорюють та руйнують не тільки економіку, але в певній мірі і її фінансово-кредитну систему. Тому кризові явища в фінансовій сфері, нестабільність кредитно-інвестиційної політики вимагають створення такої структури фінансово-кредитної системи, яка б могла забезпечити ефективний розвиток економіки. Водночас в економіці України відбулися процеси, які характеризуються повним відходом від високотехнологічної економіки та відповідно створенням сировинної економіки, повністю залежної від кон’юнктури світового ринку.

У зв’язку з цим виникає потреба розгляду фінансових ризиків та викликів, які пов’язані з реальним станом економіки та її фінансової системи в цілому. Фінансово-економічна криза впливає на грошово-кредитну систему країни, сприяє інфляції, впливає на зростання дефіциту платіжного балансу. Зв’язок між інфляційними процесами і дефіцитом платіжного балансу полягає в тому, що необхідно встановити оптимальне співвідношення між платіжним балансом і курсом національної грошової одиниці, грошово-кредитною системою в цілому. Це пов’язано з тим, що прискорене зростання цін на товари і послуги під впливом інфляції знижує економічні стимули для експорту товарів, погіршує стан торгового і відповідно платіжного балансу.

Зростання цін на імпортні товари, в свою чергу, сприяє не тільки внутрішній інфляції, але також приводить до уповільнення темпів економічного зростання та відносного скорочення ВВП. Розширення інфляційних процесів під впливом зростання цін на імпортні товари призводить до негативних наслідків. Негативні наслідки проявляються в тому, що зростають витрати виробництва і відповідно скорочуються фінансові ресурси для його розширення, оскільки все в більшій мірі зростають ціни на машини, обладнання, станки тощо. Крім цього, розвиток інфляційних процесів сприяє подорожчанню кредитів, а це означає, що розширення відтворення за рахунок кредитних ресурсів також скорочується.

В свою чергу, перенагромадження грошового капіталу за рахунок інфляції матиме наслідком дефіцит платіжного балансу. Якраз пасивність платіжного балансу призводить до нестабільності національної валюти, бажання резидентів і нерезидентів звільнитися від неї, що в кінцевому підсумку вимагає проведення девальвації і яка вже сама виступає інфляційним стимулом.

Девальвація, стимулюючи експорт товарів і в певній мірі обмежуючи імпорт, виступає одним із важливих засобів боротьби за зовнішні ринки. Поліпшуючи торговельний баланс і стимулюючи економічне зростання девальвація понижує ефективність функціонування економіки в цілому. Зростання цін на імпортні товари в результаті девальвації чи прямі обмеження імпорту окремих змушують виробників використовувати більш дорогі порівняно зі світовим ринком національні ресурси, що призводить до зростання витрат виробництва і відповідно до зниження ефективності виробництва. Крім того, девальвація, стимулюючи вивіз товарів та збільшуючи грошові надходження від їх реалізації на зовнішніх ринках, підвищує розрив між товарною масою та грошовою масою в обігу, що призводить до зростання інфляційних процесів в країні.

В Україні в останні роки існує хронічний розрив між експортом та імпортом. Так, за 2005–2011 рр. коефіцієнт покриття імпорту експортом складає 0,85 [ 2 ]. В той же час економістами ЄС обґрунтовано критерії експортної квоти на рівні 25-30%, при якому країна не зазнає підвищення ризиків впливу глобальних коливань кон’юнктури світових ринків. У 2006 р. експортна квота України складала 43%, а імпортна – 46%, що свідчить про залежність вітчизняного експорту та імпорту від тенденцій розвитку та кон’юнктури світових ринків [ 1 ]. Варто також підкреслити, що фактичний ВВП в Україні практично збігається з потенційним, що свідчить про відсутність резервів для його зростання, а значить і збільшення експорту.

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

1. Причиною девальвації гривні є цінова неконкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників.

2. Економічний ефект від девальвації гривні залежить від темпів зростання цін в країні, оскільки збільшення їх загального рівня в кінцевому підсумку призводить до зменшення або зведення до нуля експортної премії від девальвації.

3. За рахунок девальвації національної грошової одиниці можна підтримувати економіку на плаву, але до певного часу.

4. Після девальвації в кінцевому підсумку не експорт, а імпорт зростає швидше.

5. Вирішення проблеми економічного зростання та уникнення девальвації здійснюється шляхом широкого залучення інвестиційних ресурсів.

Список використаних джерел:

1. Голіков А.П. Співробітництво України з арабськими державами Перської затоки: моно­гра­фія / А.П. Голіков , С. Гасім , М.В. Рубцова . – Х.: Екограф , 2009. – 122 с.

2. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. – 2011. – Вип. 7 (135).