WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Кондрацька Н.М.

Національний університет водного господарства та економіки природокористування, м. Рівне, Україна

АНАЛІЗ ТРАНЗАКЦІЙНИХ ВИТРАТУЧАСНИКІВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

За типом інститут ринку цінних паперів не лише структурує взаємодії, пов'язані з укладенням угод на ринку цінних паперів, робить можливими угоди між різними економічними суб'єктами, але і знижує ступінь невизначеності і ризику, сприяє зниженню транзакційних витрат – витрат на укладання угод (контрактів). З цього приводу Р.Коуз писав, що ринки являють собою інститути, які сприяють обміну, тобто вони існують для скорочення витрат за транзакціями обміну [ 1,с.10]. Транзакційний процес – це процес визначення «розумної цінності», котра завершується контрактом. Останній реалізує «гарантії очікувань». У структурі транзакцій можна виділити три основних елементи – переговори, прийняття зобов’язань і їх виконання [2, с.11-12]. На думку Архієрєєва С.І., транзакційні витрати можна ототожнювати із витратами функціонування ринків, що не суперечить їх визначенню як витрат обміну прав власності. В цьому випадку абсолютно правильним є і зворотне твердження: витрати функціонування ринків є транзакційними [3,с. 263-264].

Потрібно відзначити, що кожен з дослідників цього питання звертав увагу на найбільш цікаві, з його точки зору, витрати: інформаційні витрати, витрати опортуністичної поведінки, витрати моніторингу за поведінкою агента і його самообмеження, витрати вимірювання, витрати впливу, витрати колективного прийняття рішень, витрати збору і обробки інформації, витрати проведення переговорів і прийняття рішень, витрати контролю і юридичного захисту виконання контракту. Найбільш вдалою спробою об’єднати дані дослідження в єдину класифікацію за етапами укладання угод здійснили Пижев І.С., ІзаковІ.А. [4, с. 134]. На основі такого структурування нами було виділено інституції розвиток, яких сприяє скороченню відповідного виду витрат (табл.1).

Таблиця 1. Класифікація транзакційних витрат залежно від етапів укладання угоди

* Складено і доповнено автором на основі [4 ]

Витрати на пошук інформації про цінні папери та емітентів відіграють визначальне значення на фондовому ринку, оскільки інформаційні потоки прямо впливають на формування цін фінансових активів. Зважаючи на це, існують численні інституції, що здійснюють інформаційне забезпечення учасників ринку як на безкоштовній основі (інформаційні підрозділи регуляторів), так і за винагороду (рейтингові та інформаційні агентства, професійні посередники). При цьому, чим вищі стандарти розкриття інформації встановлюють регулятори, тим менший розмір винагороди вимагають інші види інституцій, а відповідно і меншими є транзакційні витрати учасників ринку цінних паперів.

Витрати на ведення переговорів , витрати вимірів та оформлення угоди на ринку цінних паперів в значній мірі залежать від місця транзакції. Стандартизація договорів та лотів організаторами торгівлі, торговцями та комерційними банками дає суттєву економію. І навпаки – разові угоди, що укладаються на неорганізованому ринку, вимагають від учасників більших витрат на визначення умов договору, якості та кількості цінних паперів, а також на юридичне оформлення угоди.

Витрати на попередження опортуністичної поведінки , специфікацію, захист прав власності та захист від третіх осіб покликані мінімізувати депозитарні інституції (шляхом обліку прав власності на цінні папери), організатори торгівлі та торговці (шляхом встановлення правил торгівлі), а також власне регулюючі та контролюючі інституції. Сюди також можна віднести витрати на формування неформальних інститутів комплементарних до існуючої інституційної системи ринку цінних паперів. Саме ці витрати дозволяють забезпечити більш ефективний захист прав власності, ніж формальний контроль.

Вирішальний фактор у виборі інституцій – прагнення скоротити транзакційні витрати. Чим менш досконалим є ринок цінних паперів, тим вищими є транзакційні витрати його учасників. Таким чином, зростання транзакційних витрат підвищує потребу в інституційній системі, і навпаки – розвиток інституцій ринку цінних паперів є одним із способів зниження транзакційних витрат учасників ринку.

Список використаних джерел:

1. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз; пер. с англ. Б. Пинскера; науч. ред. Р.Капелюшников. – М.: Дело, 1993. – 192 с.

2. Нуреев Р.М. Введение. Эволюция институциональной теории : монография / Р.М.Нуреев // Постсоветский институционализм ; под ред. P.M.Нуреева, В.В.Дементьева. – Донецк: Каштан, 2005. – С.6-31.

3. Архиереев С.И. Издержки эксплуатации экономической системы и институциональный трансакционный сектор экономики Украины : монография // Постсоветский институционализм / под ред. P.M. Нуреева, В.В.Дементьева. – Донецк: Каштан, 2005. – С. 263-285.

4. Пыжев И.С. Использование неоинституционального подхода к моделированию распределения прав собственности в акционерном обществе / И.С. Пыжев, И.А. Изаков // Экономические проблемы и решения. – Красноярск: Краснояр. гос. ун-т. – 2004. – № 2. – С.133-141.