WEB-ресурс научно-практических конференций

Захарченко Я.О., Малярова С.В.

Інститут підприємництва «Стратегія»,м. Жовті Води, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ

Сьогодні в умовах кризи фінансування інноваційної діяльності та низького рівня інвестиційної активності в інноваційному секторі економіки України однією із ключових проблем є реалізація стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку. Особливої актуальності на сьогоднішній день набувають питання вдосконалення принципів, методів і підходів до інвестиційного забезпечення інноваційних процесів, раціоналізації механізму управління процесом залучення інвестицій в інновації, а також оцінки доцільності інвестування в інноваційні проекти на основі дослідження циклічної динаміки попиту на інновації [1].

В економічній літературі питання розвитку інвестиційного процесу векономіці України, відтворенняосновногокапіталу, отримали широке висвітленняв працяхАбалкінЛ.І., АрхангельськогоВ.М. та інших.

Однак, питання функціонування країни не розглядалися стосовно до умов перехідного періоду відновлення економічного зростання. Крім того, недостатньо дослідженими і потребують подальшої розробки залишаються проблеми формування сучасної структури основного капіталу; розробки промислової політики відновлення економічного зростання [2].

Аналізуючи взаємозв’язок та напрямки взаємодії між інноваціями та інвестиціями, слід зазначити, що:

- інвестиції забезпечують реалізацію інноваційного процесу, а інновації породжують додатковий капітал, і, відповідно – нові інвестиції;

- інновації складають окремий сегмент інвестиційного ринку і в певній мірі є

його об’єктом;

- інновація – це реалізований на ринку результат певної діяльності, одержаний внаслідок інвестування капіталу у створення нового продукту або процесу (технології);

- вважається, що в умовах стабільної економіки всі інвестиції бажано мають бути інноваційної спрямованості, а в умовах кризи інвестиції повинні бути спрямовані на підтримку діючих технічно відсталих виробничих фондів;

- інвестиції без інновацій призводять до відтворення ресурсовитратного та застарілого обладнання, відповідно – до орієнтації економіки на екстенсивний шлях розвитку, який, як доведено дослідженнями закордонних та вітчизняних економістів, не має майбутнього [3].

Інвестиційний стан економіки в Україні в останні роки став однією з причин сучасної глибоко кризової ситуації. Недовикористання потенційних інвестиційно-інноваційних ресурсів пояснюється, перш за все, недоліками сформованого організаційно-фінансового механізму управління інвестиціями і інноваціями, в результаті чого не створені умови для оновлення та реконструкції основного капіталу, орієнтованого на відновлення економічного зростання [4].

Все це обумовлює необхідність пошуку шляхів виходу з кризи, визначення напрямків цивілізованого розвитку економіки країни, зокрема, на основі вироблення та реалізації активної промислової політики.

Проблема розвитку інвестиційно-інноваційного процесу у економіці країни, можливості використання виробничо-ресурсного потенціалу України для підвищення ефективності функціонування національного господарства завжди перебувала в центрі уваги вчених-економістів і господарських працівників.

У цьому зв'язку особливо актуально комплексне дослідження теоретичних, методологічних та організаційно-економічних проблем створення механізмів ефективного розвитку та використання виробничо-ресурсного потенціалу і ролі держави в цьому процесі [5].

Процес реформування економіки України та пов'язані з ним корінні перетворення методів управління економікою тривають. Це диктує необхідність проведення аналізу та розробки нових підходів, принципів і форм організації ключових сфер економіки. Активна підтримка державою наукової та інноваційної діяльності – змінилася нескоординованою і некомпетентною інвестиційною та науково-технічною політикою (при відсутності єдиної науково-технічної доктрини країни).

Це призвело до серйозних деформацій структури інвестиційного та науково-технічного комплексів, малоефективного управління інноваціями та інвестиційними процесами.

Отже, сумісний аналіз інвестиційних та інноваційних процесів в рамках розробки єдиної інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку дозволяє винайти шляхи спільного розв’язання проблеми залучення інвестицій та реалізації на цій основі механізму структурно-інноваційного оновлення економіки. Саме від її успішного функціонування великою мірою залежить ефективність реалізації пріоритетних напрямків інвестування з урахуванням інноваційної спрямованості, що є одним із головних аспектів забезпечення сталого економічного зростання в Україні.

Список використаних джерел:

1. Новицький Н. Інноваційний шлях розвитку економіки / Н. Новицький // Економіст. – 2000. – № 6.

2. Інвестиції та інновації: Словник-довідник / под ред. Бора. – М., 1998.

3. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління : курс лекцій / Г.В. Атаманчук . – М.,1997.

4. П ікулькін А.В.Системадержавного управління : підручник для вузів / А.В. Пікулькін ; під ред . Т.Г. Морозової . – М., 1997.

5. Инвестиции и инновации : Словарь-справочник / под ред. Бора. – М., 1998.