WEB-ресурс научно-практических конференций

Кришан О.Ф.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРИ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ

ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ

Структура механізму формування інвестиційних рішень складається з сукупності чітко визначених елементів і зв'язків між ними. Сучасні науковці вказують на те, що елементи розрізняються за своїми властивостями, які можуть проявлятися лише тоді, коли елементи вступають у взаємодію. Виходячи з цього для виконання викладених функцій організаційно-економічний механізм прийняття інвестиційних можна представити у загальному вигляді як динамічну систему, що складається з функціонально повязаних елементів. Як якісні, так і кількісні співвідношення постійно змінюються, тому рівень впорядкованості об'єктивно не може залишатися незмінним. Розділяючи цю точку зору, ми виходимо з того, що представлена структура організаційно-економічного механізму формування комплексу інвестиційних рішень по розвитку машинобудівних підприємств є відкритою системою, яка може доповнюватися іншими елементами залежно від її розвитку або зміни зовнішніх або внутрішніх умов.

Таким чином, організаційно-економічний механізм прийняття інвестиційних рішень на машинобудівних підприємствах є динамічною системою органів управління, конкретних форм, методів і прийомів їх управлінської діяльності, за допомогою яких здійснюється збір, обробка і передача інформації для вироблення проблемно-орієнтованих управлінських рішень по досягненню цілей розвитку.

За формою підготовки стратегічні інвестиційні рішення переважно повинні носити компромісний характер, тобто проект рішення, підготовлений розробниками, повинен коригуватися з урахуванням пропозицій і зауважень керівників і фахівців. Це значною мірою визначає характер організації робіт.

З метою своєчасного і якісного виконання робіт за визначенням перспективи розвитку підприємства за кожною службою необхідно закріпити напрям діяльності, по якому періодично здійснюється комплексний аналіз результатів діяльності; виявлення і формулювання проблем, що стримують покращення діяльності відповідного напряму; підготовка можливих варіантів подолання проблемних ситуацій, оцінка економічної ефективності, облік і контроль виконання прийнятих рішень.

Для розробки економічної стратегії розвитку, виявлення проблем, що стримують розвиток підприємства, формування цілей і завдань функціонування підприємства, розробки проекту концепції по формуванню інвестиційних рішень, направлених на розвиток підприємства може створюватися тимчасова група фахівців.

Розроблений службами (відділами) підприємства і узагальнений робочою групою перелік проблем розглядається керіництвом підприємства, за результатами розгляду готується рішення про важливість і черговість вирішення проблем і пропозиції по шляхам їх вирішення. При цьому використовується метод експертних оцінок керівників і фахівців підприємства.

Перелік проранжируваних проблем підприємства є базою для вироблення концептуальних підходів формування комплексу (портфеля) інвестиційних рішень по досягненню системи цілей розвитку підприємства. При цьому досягнення беззбитковості повинне розглядатися як необхідна умова переходу до покращення фінансово-економічного стану підприємства. У концепції мають бути визначені завдання по подоланню першочергових проблем, що стримують раціональне використання виробничого потенціалу, матеріальних, паливно-енергетичних, трудових і фінансових ресурсів, підвищення якості продукції. З урахуванням регіональних, галузевих і державних програм розвитку машинобудівних підприємств на підприємстві має бути вироблена позиція відносно зміни форм власності, організаційної структури управління, механізму господарювання і іншим організаційно-економічним і правовим питанням. Проект концепції після обговорення з головними фахівцями затверджується директором підприємства.

Найважливішою складовою частиною організаційного елементу механізму формування інвестиційних рішень є необхідна для цього інформація.

У зв'язку з тим, що діючий статистичний, бухгалтерський і управлінський облік не повною мірою відповідає вимогам ухвалення інвестиційних рішень в сучасних умовах, існує необхідність його вдосконалення на базі таких основних принципів: системності, достовірності і достатності. Системність перетворень полягає в тому, що інформація повинна відображати умови, пов'язані з характером вирішуваних завдань, особливостями машинобудівного підприємства, кваліфікації керівників і фахівців; з чинниками зовнішнього середовища. Достовірність інформації оцінюється по тому, наскільки вона відповідає істинному стану об'єкту управління і управлінської ситуації, що склалася. Достатність інформації передусім визначається тим, наскільки вона задовольняє методикам і прийомам, використовуваним управлінцями в процесі розробки, прийняття і реалізації інвестиційних рішень. Удосконалити систему інформації на підприємстві з дотриманням вказаних принципів пропонується з використанням теорії контролінгу, однією з функцій якого є інформаційна підтримка інвестиційних рішень. Залишаючись самостійними, підсистеми бухгалтерського і статистичного обліку повинні перетворити частину інформації для потреб розробки, прийняття і реалізації інвестиційних рішень. При цьому вимоги до такого перетворення висуває контролінг, оскільки його функції значно ширше за управлінський облік і поширюються на створення загальної інформаційної системи управління підприємством, інтеграцію і координацію різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей його діяльності.

Запропонований організаційно-економічний механізм є сукупністю суб'єктів і методів управління процесом розвитку підприємств. Тому результативність використання запропонованого механізму багато в чому залежатиме від готовності і здатності керівників і фахівців підприємств працювати на перспективу.