Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов» (22-23 марта 2012г.)

К.е.н. Редзюк Є.В.

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, м . Ки ї в

ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Фондовий ринок є невід’ємною складовою фінансового ринку та виступає провідною ланкою у процесі перетворення заощаджень в інвестиції шляхом організації руху фінансових потоків від інвесторів до емітентів за допомогою цінних паперів і через посередництво відповідних інститутів. Вплив фондового ринку, як на процес зростання, так і процес падіння фінансових ринків і світової економіки є суттєвим. Тому дослідження функціонування фондового ринку з метою вивчення чинників впливу на подолання фінансово-економічної кризи є актуальним і необхідним.

Світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. і депресивний стан міжнародних фінансово-економічних відносин 2010-2012 рр. обумовлені, в значній мірі, безвідповідальністю фінансових і державних установ у до кризовий період: 1) процес видачі кредитів відбувався без поглибленого дослідження ринку і клієнтів, часто без відповідних підтверджень платоспроможності клієнта та аналізу якості його застави; 2) збільшилась кількість активних учасників спекулятивних операцій, як між банківсько-фінансовими установами, так і серед їх клієнтів, при цьому ризик-менеджментом ігнорували більшість учасників таких операцій; 3) значно поширилось обертання похідних цінних паперів, що не були забезпечені відповідною ліквідністю і вартістю, на базі одних цінних паперів створювались інші, потім на основі таких цінних паперів створювались ще нові цінні папери, і це привело до зростання в рази фіктивного (нічим незабезпеченого) капіталу; 4) процес глобалізації і лібералізації посилив хаотичність і не прогнозованість руху фінансових капіталів у світі; 5) уряди деяких країн (Італія, Греція, Іспанія, Португалія, Ісландія) збільшували власні боргові зобов’язання, не враховуючи потенціал економік своїх країн і стратегічну перспективу щодо обслуговування таких боргів; 6) інвестування в будівництво торговельно-офісних і житлових приміщень вийшло в багатьох країнах світу за межі реального ринкового попиту; 7) високі соціальні стандарти життя населення і їх постійне підвищення в розвинених країнах не завжди відповідало макроекономічним показникам: продуктивності праці, системному зростанню ВВП і експортного потенціалу.

У поєднанні всі ці фактори створили «токсичні активи» та посприяли швидкому зниженню ліквідності на світових фондових ринках під час кризи. Це вплинуло на стабільність фінансових установ в світі, як наслідок, за цей період деякі фінансові установи збанкрутували (наприклад: банкрутство потужного інвестиційного банку « Lehman Brothers Holdings , Inc .» – 15.09.2008 р.), а деякі, отримавши державну допомогу залишаються в критичному стані. В цілому, рівень довіри до фінансово-посередницьких структур знизився, проблеми у фінансовому секторі охопили й інші сектори економіки, державні органи влади в більшості країн світу перейшли до бюджетної економії, соціальна напруженість в світі зросла.

Відзначимо, що роль фондового ринку полягала у тому, що при появі деструктивних тенденцій глобалізовані фондові ринки їх посилювали і сприяли більшій, масштабній та всеохоплюючій дестабілізації світової фінансово-економічної системи. Це пов’язано з тим, що цінні папери взаємозалежні між собою (якщо стрімко знижується ціна на відповідну акцію, то аналогічна акція /цієї ж галузі/ також швидко знижується в ціні на побоюванні інвесторів втратити власні кошти), за допомогою сучасних засобів зв’язку негативні новини і процеси стають надбанням світового інвестиційного суспільства миттєво, а тому швидка і не прогнозована реакція приводить до виходу з ризикованих активів і переоцінки їх вартості, яка в таких випадках знижується в рази. Як показав досвід, чим нерозвиненіша економіка і фондова біржа, тим більше вони втрачають від таких подій.

Під час кризових явищ і в після кризовий депресивний період (2008-2012 рр.), порушений цикл на ринку цінних паперів «заощадження – фондовий ринок – інвестиції – нові товари і послуги, підприємства, галузі – прибуток» відновлюється низькими темпами. Міграція капіталу шляхом припливу його до місць необхідного застосування і відтоком з тих галузей виробництва де є залишок припинилась тому, що навіть найбільш прибуткові галузі в стані невизначеності та низького попиту на свою продукцію. Світовий ВВП, станом на 2012 р., зростає системно тільки в країнах БРІК (Бразилія, Російська Федерація, Індія, Китай), але фінансові і фондові ринки цих країн взаємозалежні з інвестиціями із США, Західної Європи і Японії, тому зростання в країнах БРІК також пригальмовується. Оптимізація структури суспільного виробництва у світі завдяки механізму фондового ринку не відбувається.

В таких умовах, на нашу думку, необхідно створювати комфортні умови на державному рівні для інвестування у створення нового попиту, в інноваційні товари і послуги. Державне регулювання фондового ринку в різних країнах світу, в більшості своїй, має спрямовуватись на залучення зарубіжних інвестицій, а тому приймає характер конкурентної боротьби між урядами і законодавством різних країн за інвестора. В цьому аспекті проявляється на рівні урядів впровадження програм захисту для фінансових і реальних інвестицій та оптимізація макропоказників, що спрямоване на покращення сприйняття країни у світі. На законодавчому рівні також має впроваджуватись механізми швидких і зручних способів заведення та виведення коштів.

Цілеспрямований розвиток будь-якої країни світу залежить від стану її фондової біржі, за індикаторами якої оцінюють інвестиційний потенціал країни. Без справедливого і прозорого ринку цінних паперів іноземні та вітчизняні інвестиційні ресурси не зможуть ефективно перетворити національну економіку в конкурентоспроможного гравця на світовому ринку. Без ефективного перерозподілу внутрішніх і зовнішніх заощаджень в нові перспективні бізнес-проекти, підприємства і галузі будь-яка країна суттєво втратить у розвитку. Особливе значення це приймає в епоху інформатизації і глобалізації, коли інвестиційні ресурси можна направляти в найбільш перспективні проекти, в сектори і галузі зростання, в найкращі за міжнародними рейтингами і макроекономічними показниками країни.