Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VII Международная научно-практическая Интернет-конференция "АЛЬЯНС НАУК: УЧЕНЫЙ – УЧЕНОМУ" (15-16 марта 2012 года)

К.е.н. Нікішина О.В.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ ІНТЕГРОВАНОГО РИНКУ ЗЕРНА: ПРОТИРІЧЧЯ ТА ВЗАЄМОДІЇ

Державний зерновий ринок є системоутворюючим інтегрованим ринком АПК країни, структуру якого утворюють чотири взаємопов’язані сектори: аграрний, переробний, інфраструктурний та споживчий. Відповідно до секторної моделі ринку, головними підсистемами системи економічних інтересів (далі – ЕІ ) є інтереси його структуроутворюючих секторів. Множинність суб’єктів та різновекторність їх ЕІ породжують низку протиріч, які можуть виникати як всередині певного сектору (секторні протиріччя), так і між суб’єктами різних секторів ( міжсекторні протиріччя). Ідентифіковані підсистеми та протиріччя системи ЕІ зернового ринку узагальнено в табл. 1.

Таблиця1 . Підсистеми та протиріччя системи ЕІ державного ринку зерна

Підсистеми

Протиріччя

1.     ЕІ аграрного сектору

2.     ЕІ переробного сектору

3.     ЕІ інфраструктурного сектору

4.     ЕІ споживчого сектору

Секторні

Уп *

Міжсекторні

Уп

1. Аграрні

2. Переробні

3.Інфраструктурні

4. Споживчі

?

?

?

?

1. Сектор 1 і 2

2. Сектор 1 і 3

3. Сектор 1 і 4

4. Сектор 2 і 3

5. Сектор 2 і 4

6. Сектор 3 і 4

??

??

??

??

??

??

* Уп умовні позначення

Більш глибше розкрити зміст, напрями дії та протидії виділених підсистем та протиріч системи ЕІ зернового ринку допоможе їх розгорнута характеристика. Результати проведеного автором дослідження узагальнено в табл. 2. В умовах динамічного конкурентного середовища головним ЕІ суб’єктів господарювання є зростання рентабельності продукції або операційної діяльності. Для зерновиробників реалізація даного інтересу породжує трьохелементний ланцюг міжсекторних протиріч (див. табл. 2), оскільки питання ціни реалізації зернових як головного чинника прибутковості аграріїв визначає рівень рентабельності діяльності суб’єктів 2, 3 і 4 секторів інтегрованого ринку. Для хлібоприймального підприємства, яке поєднує зберігання зерна з його переробкою, можливе існування двохелементного ланцюга протиріч (варіант 3) за умови придбання зернових безпосередньо у їх виробників. Для зерноекспортерів , які є власниками елеваторів, нівелюються протиріччя між 2 та 3 секторами ринку (варіант 2); для решти суб’єктів зберігання зерна (як правило, державних лінійних елеваторів) характерним є трьохелементний ланцюг міжсекторних протиріч (варіант 1), що є свідченням відносно низької їх доходності. Найменше протиріч виникає на рівні інфраструктурного сектору: двохелементний ланцюг протиріч між секторами 1 і 3, 2 і 3 (варіант 1) часто трансформується в одноелементний (варіант 2) за умови, якщо експортер є власником зберігаючого підприємства (див. табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна

Суб’єкти

Характеристика ЕІ

Шляхи забезпечення

Зерно-виробники

Сектор 1

1. Зростання рентабельності продукції (зерновиробництва)

(??; ??;??) *

Підвищення цін державних закупівель зерна

Забезпечення ринкових цін продажу трейдерам

Оптимальні тарифи на послуги елеваторів

2. Урізноманітнення каналів реалізації продукції   (??)

Створення регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції ( ОРСП )

3. Впровадження органічного зерновиробництва (?)

Створення та функціонування внутрішнього ринку аграрної екопродукції

Суб’єкти зберігання зерна

Сектор 2

1. Зростання рентабельності зернозберігаючих послуг:

1- (??; ??;??); 2- (??; ??);

3 - (??; ??)

Завищення діючих тарифів

Необ’єктивне визначення «класності» зерна

2. Нарощування обсягів зберігання зерна на сертифікованих елеваторах (?)

Оптимальні тарифи

Висока якість зернозберігаючих послуг

Технічне оновлення на інноваційній основі

Експортери зерна

Сектор 3

1. Зростання рентабельності діяльності експортерів:

1 - (??; ??); 2 – (??)

Закупівля зерна за низькими цінами

Відсутність квот і вивізного мита на експорт зернових культур

2. Забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на світовому ринку зерна (?)

Реалізація зерна не за демпінговими, а ринковими світовими цінами

Пошук нових зовнішніх ринків збуту

Сектор 4

Виробники борошна, круп

Зростання рентабельності продукції (операційної діяльності) (??;??)

Скорочення державного цінового регулювання

Невисокі внутрішні ціни на сировину (зерно)

Активізація інвестиційної діяльності

Зменшення «тіньових» субсекторів ринку

Насе-лення

Доступність продукції, її висока якість і екологічна безпека (?)

Державний контроль якості і безпеки зерна та продуктів його переробки

Регулювання цін певних сортів борошна, круп

* – умовні позначення ланцюгів міжсекторних протиріч

Секторні протиріччя виникають між суб’єктами, які не бажають змінювати або вдосконалювати застарілі технічні, технологічні, управлінські методи господарювання, та суб’єктами, орієнтованими на інноваційний розвиток, які готові підвищувати рентабельність шляхом впровадження органічного зерновиробництва у секторі 1, оптимізації тарифів та якості зернозберігаючих послуг у секторі 2, впровадження міжнародних маркетингових стратегій у секторі 3 (див. табл. 2). Такі інтереси спрямовані на економічне зростання держави і співпадають з його ЕІ та інтересами суспільства. Стратегічні інтереси держави на зерновому ринку полягають у забезпеченні належного рівня продовольчої безпеки, якості та безпеки зерна і продуктів його переробки, підтримці доходності аграрного сектору.

Збалансування різноякісних ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна обумовлює необхідність визначення пріоритетності інтересів та принципів їх узгодження. До складу останніх, на думку автора, доцільно віднести такі:

1)          пріоритет ЕІ держави як носія інтересів суспільства, нації в цілому;

2)          збалансування відтворювальних процесів на внутрішньому ринку;

3)          зниження деструктивного впливу міжсекторних протиріч;

4)          раціональність поведінки ринкових суб’єктів, стимулювання суспільно корисної спрямованості та реалізації їх економічних інтересів.

Перелічені принципи знайшли відображення в запропонованій автором моделі підтримання балансу ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна [1]. Її реалізація орієнтована на активізацію відтворювальної функції зернового ринку; стимулювання виробництва та експорту готових продуктів зернопереробки ; подолання залежності виробників від цінової політики трейдерів ; становлення рівноправних економічних відносин між суб’єктами різних секторів та нівелювання міжсекторних протиріч; зростання загальної рентабельності інтегрованого ринку зернових культур.

Список використанних джерел:

1.             Нікішина О.В. Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. – 2010. – №4. – С. 42–48.